- •Ключові програмні питання
- •15.1. Продуктивність праці персоналу
- •Б. Чинниковий метод прогнозування продуктивності праці
- •15.2. Мотивація трудової діяльності працівників а. Система, моделі та методи мотивації трудової діяльності робітників
- •Б. Принципи та регулювання поведінки працівників
- •15.3. Оплата праці: сутність, функції, державна політика та загальна організація а. Сутність і функції оплати праці
- •Б. Сучасна політика оплати праці
- •В. Засади організації оплати праці персоналу
- •15.4. Застосовувані форми та системи оплати праці робітників виробничих підприємств
- •15.5. Доплати і надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу а. Практика застосування доплат і надбавок
- •Б. Система преміювання персоналу підприємства
- •15.6. Участь працівників у прибутках підприємства (установи, організації)
15.5. Доплати і надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу а. Практика застосування доплат і надбавок
Доплати і надбавки є самостійними елементами заробітної плати, що використовуються для компенсації або заохочення за істотні відхилення від нормальних умов праці, які не враховуються в тарифних ставках і посадових окладах. Вони характеризуються необов’язковістю та непостійністю, а також рухливістю залежно від співвідношення фактичних і нормативних умов роботи. Умови застосування та розміри доплат і надбавок встановлюються у колективному договорі підприємства (організації).
Доплати до заробітної плати класифікуються перш за все за ознакою сфери трудової діяльності. Прийнято виділяти доплати, котрі:
1) не мають обмежень за сферами трудової діяльності;
2) застосовуються в певних (окремих) сферах прикладання праці.
До першої групи відносяться доплати:
за роботу в надурочний час;
особам, які не досягли вісімнадцяти років і мають скорочену тривалість робочого часу;
робітникам, які внаслідок виробничої необхідності виконують роботи за нижчими від присвоєних їм тарифних розрядів;
за час простою та в разі невиконання норм виробітку й виготовлення бракованої продукції не з вини робітника.
Класифікацію доплат до заробітної плати, що здійснюються лише в певних (окремих) сферах прикладання праці, наведено на рис. 15.11.
Надбавки до заробітної плати за своєю сутністю завжди зв’язані з діловими якостями конкретного працівника і мають чітко виражений стимулюючий характер. Найчастіше застосовуються надбавки до заробітної плати за:
високу професійну майстерність робітників;
Рис. 15.11. Класифікація доплат до заробітної плати в певних сферах діяльності
високі досягнення у праці службовців;
вислугу років (трудовий стаж);
виконання особливо важливої роботи на протязі певного терміну (періоду часу);
знання і використання в роботі іноземних мов.
За ринкових умов господарювання істотно зростає роль доплат і надбавок спеціалістам за високі досягнення у праці, а також виконання особливо важливих й відповідальних робіт.
Обставини, що зумовлюють важливість застосування доплат і надбавок до заробітної плати спеціалісті.
По-перше, уможливлюється більш об’єктивно оцінювати трудові зусилля конкретних спеціалістів і спонукальний мотив до виконання найбільш відповідальних робіт.
По-друге, спеціалісти, внесок яких в загальні результати діяльності підприємства (організації) виявиться найбільшим, будуть мати через це й більший заробіток.
По-третє, доплати і надбавки до посадових окладів спеціалістів дають можливість коригувати їхню заробітну плату подібно збільшенню заробіку робітників-відрядників у випадках виконання та перевиконання встановлених норм виробітку.
Надбавки до заробітної плати за високі досягнення у праці мають корелювати з конкретними результатами діяльності спеціаліста (керівника) і застосовуватися на тих ділянках роботи, де кількісно вимірюються досягнення. Доцільно встановлювати також надбавки лінійному персоналу (майстрам, начальником дільниць і цехів), а також спеціалістам, які забезпечують стабільне поліпшення показників діяльності відповідного підрозділу та підприємства в цілому.