- •Київ нухт 2010
- •1. Мета і завдання виконання кваліфікаційної роботи
- •2. Тематика кваліфікаційних робіт
- •2.1. «Промислова біотехнологія»
- •2.2. «Мікробіологія харчових виробництв»
- •2.3. «Фармацевтична біотехнологія»
- •3. Організація роботи над кваліфікаційною роботою
- •3.1. Підготовчий етап
- •3.2. Переддипломна практика
- •3.3. Виконання дипломного проекту
- •4. Структура кваліфікаційної роботи
- •4.1. Загальні вимоги
- •5. Вимоги до змісту розділів пояснювальної записки та графічної частини кваліфікаційної роботи
- •5.1. Структура пояснювальної записки до дипломного проекту за спеціальністю «Промислова біотехнологія»
- •5.2. Структура дипломного проекту за спеціалізацією «Мікробіологія харчових виробництв»
- •2.2. Коротке викладення способу отримання харчового продукту.
- •5.3. Структура дипломного проекту за спеціальністю «Фармацевтична біотехнологія»
- •6. Вимоги до оформлення кваліфікаційної роботи
- •6.1. Загальні вимоги
- •6.2. Вимоги до оформлення ілюстративного матеріалу.
- •6.3. Вимоги до наведення формул.
- •6.4. Вимоги до оформлення графічної частини
- •6.5. Оформлення списку літератури
- •6.6. Оформлення додатків
- •7. Порядок захисту кваліфікаційної роботи
- •8. Рекомендована література
- •Додаток 1 орієнтовний перелік інформаційних джерел
- •1. Перелік рекомендованих наукових журналів
- •Ліки України, Ліки, Аптека, Вісник фармації, Фармация.
- •2. Рекомендовані web-сайти
- •3. Адреси наукових бібліотек м. Києва
- •Приклад оформлення змісту
- •Приклад оформлення реферату реферат
- •Приклад оформлення умовних позначень Перелік умовних позначень
- •Приклад оформлення карти постадійного контролю
- •6.1. Вплив складу поживного середовища та способу приготування посівного матеріалу на синтез етаполану
- •Додаток 7 приклад оформлення ілюстрації
- •Приклад оформлення таблиці
- •Швидкість дихання за присутності с2-с6-субстратів інтактних клітин штаму Acinetobacter sp. Імв в-7005 (1 нг), вирощених на етанолі та глюкозі
- •Додаток 9 приклад використання формул
- •Приклад зображення хімічної схеми виробництва
- •Приклад наведення фрагменту технологічної схеми
- •Зразки посилань на літературу На книги
- •На журнальні статті
- •На статті з книг
- •На тези доповідей
- •На депоновані наукові роботи
- •На стандарти
- •На патентні документи
- •На автореферати дисертацій
- •Характеристика сировини, матеріалів та напівпродуктів
- •Продуктовий розрахунок одержання біотехнологічних препаратів мікробіологічного синтезу і складання матеріального балансу
- •Матеріальний баланс отримання біотехнологічних препаратів
- •Розрахунок і вибір основного технологічного обладнання
- •4.Розрахунок основного обладнання.
- •5. Розрахунок обладнання для приготування поживного середовища для виробничих ферментерів.
- •6. Збірники культуральної рідини
- •7. Відокремлення біомаси
- •Фільтрувальне обладнання вибираємо за поверхнею фільтрації і за питомою швидкістю фільтрації.
- •8. Концентрування фільтрату
- •9. Стерилізація концентрату
- •10. Сушка концентрату
- •11. Стандартизація препарату
- •11. Фасовка і упаковка
- •Розрахунок і вибір допоміжного обладнання
- •1 Дробарки, дисмембратори, млини.
- •2. Насоси.
- •3. Бункери
- •4. Місткості для допоміжних розчинів
- •Навчальне видання
6.3. Вимоги до наведення формул.
Формули (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
Символи, змінні й числові коефіцієнти, що входять у формулу, розшифровують зліва направо безпосередньо під формулою. Кожний символ пишуть із нового рядка, після тире наводять його розшифровку, ставлять кому й указують розмірність (якщо величина безрозмірна, пишуть скорочення «б.р.»). Перший рядок розшифровки починають зі слова «де» без двокрапки після нього.
У формулах варто застосовувати позначення й символи, встановлені відповідними стандартами.
Приклад використання формул наведено у додатку 9.
Послідовність хімічних перетворень зображують залежно від розташування схеми вертикальними або горизонтальними стрілками між структурними формулами сполук. Над стрілкою (або ліворуч від неї) вказуються хімічні формули речовин, що вводять у реакцію, а під стрілкою (або праворуч від неї) указують основні параметри й особливо важливі умови проведення хімічних реакцій (каталізатори у квадратних дужках, температуру, тиск, рН середовища та ін.) і вихід речовин у відсотках від теоретичного. Під структурними формулами сполук указують їхню хімічну назву й молекулярну масу.
Хімічні схеми багатостадійних виробництв рекомендується розташовувати у вертикальній послідовності. Приклад зображення хімічної схеми виробництва наведений у додатку 10.
6.4. Вимоги до оформлення графічної частини
Всі графічні документи можуть бути представлені переважно у вигляді роздруківок з використанням комп'ютерної графіки (як виключення у ручному варіанті виконання). У кожному разі для розміщення демонстраційних креслень і матеріалів використаються аркуші білого паперу формату А1. Використовувати аркуші формату А3 або А0 допускається тільки у вкрай необхідних випадках.
Можливе подання частини графічного матеріалу з використанням комп'ютерних технологій, презентацій на великому екрані з використанням комп'ютерного мультимедійного проектора.
6.4.1. Технологічна схема (ТС) виробництва повинна наочно (графічно у вигляді блок-схеми з назвою операції або стадій з переліком технологічних параметрів у них) відображати послідовність виконання робіт виробництва з поділом їх на стадії та операції технологічного процесу, графічним позначенням основних матеріальних потоків (сировини, допоміжних матеріалів, отримання проміжних продуктів) та місць утворення відходів, стічних вод, викидів газів у атмосферу, систем їх очищення та утилізації.
Потоки сировини, матеріалів, а також зв’язок між стадіями та операціями показують у вигляді ліній з стрілками або без них. Лінія зв’язку означає факт прийняття рішення.
Матеріальні потоки, що направляються до операцій характеризуються позначенням фізико-хімічними показників: вміст основної речовини; температура; тиск та інше. Назви матеріальних потоків наводяться без скорочень і не припускається наведення формул.
Кожна операція закінчується одержанням результату технологічного процесу (продукт, напівпродукт, технологічна дія) який направляється за призначенням (адресація).
Технологічна операція (як складова стадії) зображується окремо з зазначенням відповідності її до певної стадії. Кожна стадія і операція повинні характеризуватись назвою та індексом, який складається з умовного позначення та порядкового номера.
Нумерація стадій наскрізна і здійснюється відповідно до порядку їх виконання по ходу технологічного процесу, починаючи з ДР1 “Санітарна підготовка виробництва”, приймання і підготовки сировини і закінчуючи відвантаженням готової продукції.
До ДР 1 “Санітарна підготовка виробництва” в загальному вигляді належать роботи із забезпечення належного санітарного стану всіх учасників виробничого процесу (персоналу, приміщень , обладнання):
санітарна підготовка персоналу включає підготовку одягу, перевірка санітарного стану персоналу, навчання основам санітарії;
підготовка приміщень включає підготовку мийних та дезінфікуючих речовин, щоденне та генеральне прибирання виробничих приміщень;
підготовка обладнання та комунікацій включає підготовку розчинів мийних та дезінфікуючих речовин для обробки обладнання та комунікацій, миття, дезінфекцію, ополіскування, стерилізацію та інше.
Якщо допоміжні роботи (розчинення та сушіння сировини, приготування розчинів потрібної концентрації тощо) здійснюються в окремому обладнанні для однієї стадії основного технологічного процесу, то такі допоміжні роботи включають у цю стадію основного технологічного процесу. Якщо допоміжні роботи здійснюються в окремому обладнанні для кількох стадій одного або для кількох виробництв, їх відокремлюють у самостійні стадії допоміжних робіт (наприклад, підготовка аераційного повітря, підготовка стерильного поживного середовища, розчину кислот або лугів з потрібною концентрацією для титрування в процесі біосинтезу).
Роботи основного технологічного процесу (роботи блоку ТП) включають:
підготовку посівного матеріалу;
проведення виробничого біосинтезу;
виділення цільового продукту;
стандартизацію;
пакування, маркування та відвантаження.
Якщо перероблення відходів або їх знешкодження здійснюються як самостійні роботи, на технологічній схемі стрілкою позначається напрямок подачі відходів на перероблення (знешкодження).
У технологічній схемі використовуються такі умовні позначення стадій:
ДР - стадії допоміжних робіт;
ТП - стадії основного технологічного процесу;
ПВ - стадії перероблення використовуваних відходів;
ЗВ - стадії знешкодження відходів, технологічних та вентиляційних викидів повітря в атмосферу;
ПМВ - стадії пакування, маркування та відвантаження готового продукту.
На технологічній схемі показують точки контролю:
Кт - контроль технологічний;
Кх - контроль хімічний.
Кмб - контроль мікробіологічний
Технологічна стадія відрізняється від операції тим, що при зображенні операції наводяться види контролю і параметри цих контролів у вигляді фізико-хімічних показників процесу.
На технологічній схемі показують місця формування втрат цільового продукту.
Креслення виконуються на форматних аркушах ватману (А0, А1, А2, А3). Кількість креслень та їх формат визначає керівник проекту.
Приклад оформлення технологічної блок-схеми наведений у додатку 11.
6.4.2. Апаратурна схема (АС) представляє собою графічне зображення технологічного процесу у вигляді умовних позначень апаратів та трубопроводів відповідно до вимог ГОСТ, ДСТУ, ГСТУ, ОСТ. Послідовність розташування апаратури на АС відповідає стадіям та операціям ТС. Точки контролю на АС відповідають точкам контролю на ТС і супроводжуються відповідними контрольно-вимірювальними приладами (додатки 16 – 18).
Цей розділ проекту складається з креслення апаратурної схеми виробництва та відомості специфікації обладнання, представленого на кресленні, умовного позначення матеріальних комунікацій (трубопроводів), позицій контролю та регулювання технологічних параметрів, технологічних елементів сигналізації і блокування, місць відбору проб, а також контрольно-вимірювальних приладів і засобів протиаварійного захисту.
Апаратурна схема виробництва входить у графічну частину проекту, а відомість специфікації обладнання та контрольно-вимірювальних приладів, як складова АС наводиться у пояснювальній записці.
Трубопроводи показують у вигляді магістральних (у верхній частині креслення) та місцевих.
Креслення апаратурної схеми повинне відобразити все технологічне обладнання, включаючи допоміжне (допоміжні збірники, теплообмінна апаратура, аварійні ємності, насоси, компресори тощо).
На схемі не наводиться обладнання, яке використовується в кількох виробництвах (наприклад, складські місткості заводу, централізовані станції для отримання інертного газу, кисню тощо. У цьому разі на кресленні стрілкою з написом показують, звідки надходить сировина, повітря та ін.).
У технологічних процесах з великою кількістю обладнання і приладів дозволяється креслити кожну стадію окремо, не розриваючи індексацію.
Обладнання та прилади показують і нумерують на кресленнях у послідовності, що відповідає ходу технологічного процесу. Все обладнання нумерують, використовуючи позначення з використанням літер, які визначають тип обладнання (індекс), з додаванням арабської цифри, яка позначає порядковий номер у схемі. Умовні позначення обладнання та приладів хіміко-фармацевтичних виробництв повинні відповідати документації - ЄСКД, ОСТ 64-043-87 та ГОСТ 21.404-85. У разі відсутності стандартного умовного графічного позначення будь-якого обладнання використовується умовне позначення з бажаним зображенням конструкційних особливостей у вигляді фронтальної проекції апарату.
На апаратурі та трубопроводах зображуються всі контрольно-вимірювальні прилади та система автоматизації (КВП та СА), технологічні елементи сигналізації і блокування, засоби протиаварійного захисту, а також місця відбору проб для аналізів, потрібних для забезпечення надійного контролю та керування технологічним процесом.
Контрольно-вимірювальні та регулювальні прилади нумерують так, як і технологічне обладнання, використовуючи індекс та порядковий номер за схемою. Контрольні точки на схемі позначають індексом Кт (контроль технологічний) та Кх (контроль хімічний) з наскрізною нумерацією.
Апаратурну схему обов’язково супроводжує відомість специфікацій обладнання, КВП та СА з їх технічними характеристиками, приклад оформлення якої наведено у додатку 19.