- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів 6
- •Глава 2. Особливості реалізації
- •Глава 1
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •1.2. Особливості правового статусу лікаря
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці
- •Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
- •Глава 2
- •2.1. Особливості укладення трудових договорів з лікарями
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю_________
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •2.2. Зміст трудового договору з лікарем та умови його зміни
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю_________
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 2. Особливості реалізації лікарями права на працю
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •3.2. Встановлення режиму та обліку робочого часу лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •3.3. Особливості праці лікарів за межами нормальної тривалості робочого часу
- •Глава 3 Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •3.4. Регулювання часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •Глава 3. Специфіка правового регулювання робочого часу та часу відпочинку лікарів
- •1.1. Адміністрація зобов'язується:
- •1.2. Адміністрація має право:
- •1.3. Адміністрація не має права:
- •2.4. Профспілковий комітет зобов'язується:
- •1.5. Кожний працюючий зобов'язаний:
- •1.6. Кожен працівник має право:
- •2.1. Адміністрація зобов'язується:
- •2.2. Адміністрація має право:
- •2.3. Адміністрація гарантує:
- •2.4. Порядок надання відпусток:
- •2.5. Адміністрація бере на себе зобов'язання:
- •2.6. Профспілковий комітет зобов'язується:
- •2.7. Заборонити:
- •3.1. Адміністрація зобов'язується
- •3.2. Профспілковий комітет зобов'язується:
- •4.1. Адміністрація зобов'язується:
- •4.2. Профспілковий комітет зобов'язується:
- •5.1. Адміністрація зобов'язується:
- •5.2.Профком зобов'язується:
- •6.1. Адміністрація зобов'язується:
- •6.2. Профком зобов'язується:
- •7.1. Адміністрація зобов'язується:
- •8.1. Адміністрація зобов'язується:
- •8.2. Профком зобов'язується:
- •5. Завдання та обов'язки:
- •6. Має право:
- •8. Взаємодії у межах виконання функціональних обов'язків
- •9. Робоче місце
- •10. Відповідальність
Глава 1
ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ
ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ
ЛІКАРІВ
= 1.1. Трудові правовідносини лікарів
як складова предмета трудового права
Трансформація суспільних відносин, зумовлена розвитком в України ринкової економіки, призвела до того, що здатність лікаря до праці може реалізовуватися по-різному: або через підприємницьку діяльність (самозайнятість), або через трудові правовідносини.
Суспільні відносини з приводу використання праці характеризуються тим, що зовні завжди виражаються у формі дій. Свої дії учасники відносин мають підпорядковувати певним правилам поведінки, які існують у суспільстві. Категорія «правовідносини» дає можливість зрозуміти, яким чином право впливає на поведінку людей. У рамках правовідносин життєдіяльність суспільства набуває стабільного й прогнозованого характеру.
Одним із видів суспільно значущих відносин виступають трудові правовідносини, головна риса яких полягає в тому, що вони опосередковані нормами трудового права. Саме ці норми надають правового характеру й правової форми суспільним відносинам з приводу використання праці. Норма права несе в собі волю держави і впливає на учасників трудових правовідносин з метою їх регулювання та впорядкування. Теорія права правовим нормам надає такого значення: «Вони встановлюються державною владою, тому що існують (або можуть існувати) певні суспільні відносини, саме для того, щоб впливати певним чином та у певних цілях на ці відносини».1 Отже, трудові правовідносини перебувають у зв'язку і взаємодії з нормами трудового права. Без таких норм вони не можуть виникнути. Л..Я. Гінцбург зв'язок трудових правовідносин та норм трудового
1 Основы теории государства и права / [Н.Г. Александров, Ф.И. Калины-чсв, Д.С. Карев та ін.] ; за заг. ред. Н.Г. Александрова - М. : Госюриздат, 1960. -С.311.
Глава 1. Загальнотеоретичні засади правового регулювання праці лікарів
права визначив так: право - це сукупність норм, виданих державною владою і забезпечуваних державним примусом. Правовідносини є результатом впливу норм права на фактичні суспільні відносини, що знаходяться поза правом. Правовідносини «породжуються» нормою права. Правовідносини не можуть виникнути незалежно від правових норм.' На підтримку цієї думки можна навести твердження О.С. Пашкова про те, що правове регулювання суспільно-трудових відносин є одним із засобів свідомого використання об'єктивних законів у практичній діяльності людей і особливою формою цілеспрямованого управління суспільною працею.2 Наведене дає підставу стверджувати, що суспільні відносини в процесі праці є первинною категорією, а норма права - вторинною, однак під її впливом перша категорія набуває нової якості, тобто стає трудовими правовідноси-і іами. Це означає, що норма права для правовідносин є первинною категорією, тобто є правом в об'єктивному розумінні. Зв'язок пра-новідносин і правових норм породжує виникнення цих правовідносин й продовжує їх регулювання в процесі фактичної реалізації, шіни та припинення. Отже, відносини, що виникають у процесі суспільної праці лікаря та виступають об'єктом регулюючого вплину норм трудового права, є трудовими правовідносинами.
Досліджуючи закономірності виникнення і класифікацію соціальних зв'язків в процесі праці, О.І. Процевський робить висновок, що виникаючі у процесі праці трудові та тісно пов'язані з ними відносини об'єднуються перш за все ознакою трудової діяльності та властивостями праці (це є об'єктивним фактором), а також способом (методом) впливу на свідомість та волю людини, які і і спонукають до певної поведінки (це є суб'єктивним фактором). ( дпість цих факторів фокусується у трудовому договорі.3 Таким •мімом, саме поведінка людей як суб'єктів права впливає на процес виникнення правовідносин, а закріплена в нормах трудового
1 Гинцбург ЛЯ. Социалистическое трудовое правоотношение /
I ИНЦбург Л. Я. - М. : Наука, 1977. - С.107.
Пашков А.С. Избранные труды по трудовому праву / Пашков А.С. - СПб.:
I1 ідат. дом СПб. гос. ун-та, Изд-во юрид. фак-та СПб. гос. ун-та, 2006. — С. 305-
106,
' Процевский А.И. Предмет советского трудового права / Процевський А.И. М. : Юрид. лит., 1979.-С. 14.
7
Особливості правового регулювання праці лікарів
права модель поведінки втілюється у реальність з настанням певних умов. Слушною з цього приводу видається думка С.С. Алексеева про те, що саме життєві обставини, які можуть бути названі «правовими ситуаціями», є початковим пунктом права, саме звідси розпочинається вся складна, багаторівнева та багатошарова низка правових засобів, механізмів та процедур.1 Отже, «правовою ситуацією» - «юридичним фактом», коли суспільна праця лікаря стає трудовими правовідносинами, є укладення трудового договору з роботодавцем.
У теорії права не виникає суперечностей про те, що суб'єкти правовідносин - це їх учасники, сторони, наділені суб'єктивними правами та обов'язками. Характеризуючи особливості правовідносин, О.С. Іоффе та М.Д. Шаргородський визначили, що перша особливість правовідносин полягає в тому, що вони завжди є правовідносинами між конкретними особами. Учасники будь-яких правовідносин завжди можуть бути визначені конкретно, оскільки ними в усіх випадках є чітко визначені особи, які виступають у цих правовідносинах як носії прав і обов'язків.2 Так, учасниками трудових правовідносин виступають працівник і роботодавець, а в нашому випадку працівником є лікар. «Але щоб стати учасником трудових відносин, потрібна наявність двох факторів - правоздатності і дієздатності».3 Отже, щоб стати учасником трудових правовідносин, здатності до праці недостатньо. Така здатність повинна мати правову форму, якою є правосуб'єктність.
Б.К. Бегічев визначив трудову правосуб'єктність як юридичне поняття, що виражає здатність громадян мати трудові права та обов'язки, а також володіти конкретними трудовими правами і обов'язками, які безпосередньо випливають із закону.4 Фізична
1 Алексеев. С.С. Право на пороге нового тысячелетия / Алексеев С.С. - М. : Статут, 2000. - С 28.
2 Иоффе О.С. Вопросы теории права / О.С. Иоффе, М.Д. Шаргородский.
- М. : Юрид. лит., 1961. - С. 183.
7 Трудове право України : академ. курс : [підруч.] / [А.Ю. Бабаскін, ІО.В. Баранюк, Ю.В. Дріжчана та ін.] ; за заг. ред. Н.М. Хуторян. - К. : А.С.К., 2004. - С 98.
4 Бегичев Б.К. Трудовая правоспособность советских граждан / Бегичев Б.К.
- М. : Юрид. лит., 1972. - С. 74.
8