20. «Культ» Любка Дереша: особливості часопростору.

Лю́бко Де́реш (повне ім'я: Любоми́р Миросла́вович Де́реш; * 3 липня 1984, імовірно — в смт Пустомити, Львівська область^[1]) — сучасний український письменник.Роман «Культ» є одним з найперших творів молодого українського автора. Тут перетинаються яскраві образи, розгортається напружена інтрига, динамічний сюжет і водночас саме цей роман яскраво віжбиває тенденції укр.письма 90-х років ХХст і репрезентує ідейні тенденції нового десятиліття. Автор користується надбанням традиції,що усталилася в національній фантастичні літературі, але воночас уводить новітню форму конструювання фантастичної художньої площини: поетапта деструкція раціональної дійсності. Тут постає обєктивно-атрибутивний хронотоп головного героя Юрка Банзая. Ця часопросторова форма актуалізована як зовнішня відносно персонажа дійсність, яка фактично не подається автором тексту, а постає через світосприйняття персонажа, переломлюється через систему його перцепртивного простору. Герой – осьовий центр розгортання цієї хронотопної структури. З перших сторінок роману Юрко потрапляє у нову для нього часопросторову форму,яка є основною умововю нашарування нової модеоі перцептивного простору персонажа. У Мідних Буках Банзай влаштовується на роботу в коледж, при йьому незвичайне у тексті породжене своєрідним очікуванням героя на нього : «Ось уже тиждень,як він працював у коледжі. Навчання почалося 28-го, що само по собі було поганим знаком». Цей момент є переламним між основними художніми денотативними площинами, оскільки містить в собі перспективну конотацію. Однією з провідних ознак, ка простежується у творі є чутливий до незвичайного головний персонаж, який більшою мірою сам провокує появу чарівного. З моменту фіксації незвичного,символічного маркування події активізується моделювання концепції субєктивно-психологічного хронотопу персонажа. Атрибути навколишньої дійсності постають тут як окремі уривки,сплески памяті, історії,спогади «основного буття», які слід звернути увагу виділені у тексті на конструктивному рівні, у вигляді підрозділів. Локальні форми худ.простору у творі постають фрашментарно і обмежені лише тими обєктами,що впадають до ока персонажа:підвіконня,кава з коньяком,таблиці тощо. Специфічний принцип обєктної деталізації, вихоплення окремих предметів із суміжними метафізичними парлелями виводять нарацію на новий рівень худ.оповіді. Спостерігаємо своєрідну форму синтезу обєктивно-атрибутивного та субєктивно-психологічного хронотопу тексту,що проходить на рівні свідомості героя,відображеної крізь призму оповіді автора. Опис осбистого простору Юрка в коледжі побудований в опозиційній формі: з вуст директора у свідомості героя локус постає як «кабінет з трьома вентиляторами з червоного дерева під стелею,які мірно розсікають повітря,з велетенським письмовим столом», а зневеликим розривом у часі відповідно до цього постає на 6-му поверсі «..стінна шафа», яка була його справжнім кабінетом. Звужений,задушний тісний простір коледжу,що перенасичений людьми,у більшій кількості вчителями та учнями формує оточення Юрка,який здійсню спробу втулитися у цей надзвичайно тісний для нього світик. Тка вузькість просторової форми інспірує появу фантастичного обєктивно-атрибутивного часопростору,маркованого у формі «містики».Частпростір обєкт-атриб. Форми певною мірою починає зміщуватися у бік індивідуального,субєкт-психол.часопростору. Одним з часопросторових фікспоінтів у творі є поява образу иоряка-пенсіонера Романа Корія, що проацює сторожем у коледжі.Причому специфічним у тексті є сам моент його,на перший погляд,алогічної появи. Оніричний часопростір у Дереша є лдним з найефективніших «виходів» внутрішнього «Я» персонажа в індивід. часових і просторових координатах. «Вихід Я» актуалізований у формі діалогу з певним наглядачем. Саме тут внутрішнє вирівнюється з трансцендентним : свідомість-неперервна, а сон-не відпочинок для мозку. Такі часопросторові вияви субєкт-психол. часопрост. героя,перенесення у невідому бібліотеку,де багато культових книжок,ставляться під сумнів самим персонажем,він свято вірить у «іншу присутність». Містичні факти усвідомлені Банзаєм з книжок,які він читав уві сні актуалізовані в об-атрибут. часопросторі.