21. «Культ» Любка Дереша: проблема молодіжних субкультур

Лю́бко Де́реш (повне ім'я: Любоми́р Миросла́вович Де́реш; * 3 липня 1984, імовірно — в смт Пустомити, Львівська область^[1]) — сучасний український письменник.Твір є винятковим сплавом романтики та епатажу. Це одночасно якісний хоррор, глибокофілософський трактат про сенс буття, ніжна історія кохання численні згадки про молодіжні субкультури – про них у нас ще ніхто так багато й виразно не писав. Ми бачимо їх очима автора, а саме з позиції “прихіпованого ботаніка” (даруйте, якщо термін уже застарілий). Автор звертає увагу більше на протистояння між різними “двіженіями”, ніж на спостереження внутрішнього життя субкультури (зрештою, може, те внутрішнє життя в місцевих умовах і полягає лише у зовнішньому протистоянні?).Також варте уваги явище, неодноразово згадане в “Культі”, – це наркотичні й токсичні речовини та їх побутовий ужиток серед молодих верств населення. Класно, що Дереш хапає хвилю дня – як і всі дуже молоді, він повинен бути ультрасучасний. Але цей ефект сучасності приглушується споглядальницькою поставою. Автор (через персонажів або й без них) часто приймає подобу спостерігача, а не учасника подій. Така роль, притаманна радше старцям, аніж юнакам, на природу молодіжного роману діє дещо згубно. Звичайно ж, уважалося б аморальним намовляти Любка віддатись із головою усім гріхам молодості. Та все ж життєва роль спостерігача повинна проникати в роман по мінімуму. Усі складові елементи логіки тексту порушені,перевернуті догори ногами.Перед читачами постають «два розбещені підлітки з язиком брудним наче дно помийного відра »- Семпльований, Малаялам,Павук. У подібному форматі субкультури окреслений і Корій,Волтер,Причинний Хробак та інші химери,подібні на традиційні пейзажі: «Під ногами було болото,таке як і всюди, з тою лише різницею, що рівень рідини нижчий. Позаду нас росло дерево-поникле,зігниле сотні років тому,мертве».

22. «Культ» Любка Дереша: інтертекстуальний простір.

Лю́бко Де́реш (повне ім'я: Любоми́р Миросла́вович Де́реш; * 3 липня 1984, імовірно — в смт Пустомити, Львівська область^[1]) — сучасний український письменник.Роман «Культ» є одним з найперших творів молодого українського автора. Тут перетинаються яскраві образи, розгортається напружена інтрига, динамічний сюжет і водночас саме цей роман яскраво віжбиває тенденції укр.письма 90-х років ХХст і репрезентує ідейні тенденції нового десятиліття. Автор користується надбанням традиції,що усталилася в національній фантастичні літературі, але воночас уводить новітню форму конструювання фантастичної художньої площини: поетапта деструкція раціональної дійсності. Атрибути навколишньої дійсності постають тут як окремі уривки,сплески памяті, історії,спогади «основного буття», які слід звернути увагу виділені у тексті на конструктивному рівні, у вигляді підрозділів. Так розкривається історія директора Андрія Ярославовича, що у «своєму довгому фотелі сидів чинно і поважно,з високо піднятим підборіддям, наче хетський цар Суппілуліума І». Історичні асоціативні паралелі аоглиблюють зміст художнього тексту та надають йому особливої семантики. Локальні форми худ.простору у творі постають фрашментарно і обмежені лише тими обєктами,що впадають до ока персонажа:підвіконня,кава з коньяком,таблиці тощо. Зустріч Банзая з Азатотом у транцендентному просорі розкривають філософсько-містичне поле роману. Невипадковим є образ Азатота, запозиченого з міфології Лавкрафта(Міфів Ктулху). Азатот у творі уособлює образ безтілесного духу зла. Він є окремим простором, замкненою в собі реальністю. Ця міфологічна просторова форма розкриває теорію місць тонкої реальності,яких уникає суспільство:покинуті будинки,неосвячені храми,пустелі,гори... У такий спосіб окреслюється відносна теорія добра та зла у світі, містика – засіб відтворення цієї опозиції. Цей роман є втіленням дифузії різних часопросторових пластів на рівні фантастичного і нефантастичного художнього денотатів. Автор синтезує основні часопросторові форми в площині свідомості персоажів, тобто у їх субєктно-психологічному часопросторі. Письменник демонструє складну систему взіємодії часопросторових пластів художнього твору, усклднюючи її художні вияви.