Питання 3. Диференціація доходів населення

Сукупні доходи сімей формуються з різних джерел. Розподіл доходів у суспільстві нерівномірні( диференційований)

причини диференціації доходів:

1. відмінності в освіті й особистих здібностях

2. нерівномірний розподіл економічних ресурсів

3. відмінність у становищі на ринку

4. різне ставлення до ризиків

5. наявність зв’язків або дискримінація

Для визначення нерівномірності розподілу доходів використовується крива Лоренцо (американський економіст Макс Лоренц)

д оходи населення, 100%

А

ОА – абсолютна рівність у розподілі доходів

ά С – фактичний розподіл доходів

С

В частка сімей, 100%

О

Крива Лоренца показує розрив між фактичним розподілом доходів і станом рівностей. Поглиблення нерівномірностей у розподілі доходів графічно виражається зміною положення кривою ОА відносно лінії ОА.

Важливим показником диференціації доходів населення є коефіцієнт Джині

Розрахунок коефіцієнта Джинні передбачає відношення площі сегмента ά до площі трикутника ОАВ.

Кд = S ά /S∆oab

Його величина може змінюватися від 0 до 1 фбо від 0 до 100. при цьому чим вище значення показника, тим не рівномірніше розподілені доходи суспільства.

Значна нерівномірність у розподілі доходів між окремими сімями спричиняє:

• Соціальну напруженість у суспільстві

• Зубожіння переважної частини населення країни

• Безконтрактний розподіл доходів

З метою зменшення диференціації доходів держава регулює розподіл та перерозподіл ринкових доходів:

• Використовує прогресивну школу оподаткування

• Удосконалює систему державних трансфертних виплат

• Розширює суспільні блага

Важливою проблемою регулювання нерівномірності розподілу доходів є визначення оптимального співвідношення між економічною ефективністю і соціальною справедливістю, оскільки значне втручання держави у перерозподіл суспільних доходів знижує стимул до підприємницької діяльності одних членів суспільства та породжує споживацькі настрої в інших.

Доходи населення мона розділити на економічні і соціальні.

Економічні доходи – доходи, які отримуються на основі права власності на певний фактор виробництва(робочу силу, засоби виробництва, землю, грошовий капітал, інтелект)

Соціальні доходи – доходи, які надходять від держави через трансфертні платежі тобто незалежно від трудового внеску людини( компенсації безробітнім, виплати по соціальному страхуванню, допомога малозабезпеченим, пенсії., стипендії)

За способами привласнення доходи діляться на:

1. Трудово – державні від участі праці та підприємницькій діяльності

2. Нетрудові, які не залежать від трудових зусиль.

Розрізняють державне і договірне регулювання праці. Перше здійснюється шляхом встановлення мінімальної з/пл., інших державних норм і гарантії в оплаті праці, міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, умов визначення частини доходу, що спрямовується на оплату праці, умов і розмірів оплати праці в бюджетних організаціях і установах, максимальних розмірів посадових окладів керівників державних підприємств, а також шляхом оподаткування підприємств і доходів працівників. Друге здійснюється на основі договору між роботодавцем та робітником.

Реалізацію державної політики щодо оплати праці в Україні забезпечує Міністерство праці та соціальної політики, управління праці та соціальних питань місцевих державних організацій.