Питання 2. Економічний закон зростання потреб

Найважливіша особливість потреб – їх динамізм. Це пов’язано з прогресом суспільства та бажанням задовольнити якісно більш важкі запроси.

Але рост та розвиток потреб завжди опереджує можливість виробництва, тобто існує всезагальний економічний закон – Закон зростання потреб

Закон зростання потреб відображає внутрішньо необхідні, суттєві й сталі зв’язки між виробництвом та споживанням, потребами та існуючими можливостями їх задоволення.

Відповідно до цього закону безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу. Стимулює появу дедалі нових і нових потреб.

Таким чином потреби і виробництво тісно пов’язані. Цей зв’язок представляється у виді схеми

З адовольняє існуючі та стимулює нові

Породжують та стимулюють

Ступінь задоволення потреб у більшості залежить від їх структури. Наприклад, без одних благ можна жит, без інших можна жити не відчувая неподобства.

Але предмети можуть бути розкішю для одного та зовсім необхідними для іншого. В той же час розвиток виробництва може привести до того, що предмети, які ще вчора вважалися предметами розкошу, стають товарами повсемісного використання, збільшеного спросу. Приклад: удосконалення структури потреб відображає процес розвитку особистості та сприяє переходу:

1. Від домінування матеріальних до пріоритетного розвитку духовних потреб, пов’язаних з творчістю

2. Від масового виробництва та споживання до індивідуалізації потреб та засобів їх задоволення

3. Від речової структури споживання до переважання у ній послуг.

Як людина принимає рішення про потребління тих чи інших благ?

Він хоче задовольнити спочатку ті потреби, задоволення яких принесе йому найбільшу корисність.

Корисність – ступінь задоволення потреби тим чи іншим благом

Але будь-яке благо має особливість – чим більше воно споживається, тим менше його корисність для людини, тобто існує гранична корисність блага.

Гранична корисність – корисність останньої одиниці даного блага у розпорядженні споживача.

Існує закон спадаючої граничної корисності: по мірі насичення потреби в даному блазі корисність кожної нової його одиниці знижується, а сукупна корисність – зростає.

Постійний процес вдосконалення людини, його фантазії, конкуренція виробників та сучасний рівень розвитку виробництва стимулює постійний розвиток потреб.

Але рост потреб зіштовхується на відносне ограничення ресурсів.

В реальній економіці існує суперечність між зростанням потреб і можливостями виробництва. Графічно це показує крива виробничих можливостей.

Зас.споживання

.1

.2

. 3

зас.вироб.

Вирішення цього протиріччя породжує проблему вибору й визначення мету економічної діяльності

Протиріччя

П отреби Ресурси

(безмежні) (обмежені)

лежить в основі економічного розвитку, визначає мету економічної діяльності, породжує проблему вибору

Які блага, якої якості та у якій Які ресурси та технології Для кого вироблені ці блага і в

кількості вироблені використовувати для якій кількості

виробництва

Обрати найбільш раціональне рішення в цьому випадку має значення підвищення ефективності виробництва різними способами:

1. Розвиток підприємства

2. НТП

3. Прогнозування росту потреб