Глосарій

Вартість – визначається вартістю засобів існування робітника і його родини.

Відрядна заробітна плата – форма з/пл., що заохочує до збільшення обсягів виробництва продукції. Вона застосовується тоді, коли саме від інтенсивності праці робітника залежить обсяг виробництва.

Гранична продуктивність – це приріст сукупного продукту, або додатковий продукт, одержаний від застосування додаткової одиниці змінного фактора.

Додаткова вартість – це вартість, створена працівниками понад вартість робочої сили і безкоштовно привласнена власником засобів виробництва.

Додатковий час – являє собою перевищення над необхідним робочим часом, протягом якого робітник працює на капіталіста і створює додаткову вартість.

Дохід – грошові та натуральні надходження до суб’єктів господарського життя. Потік грошових надходжень на одиницю часу. На відміну від багатства, яке втілюється в запасах активів, дохід передбачає приплив грошей.

Економічні доходи – доходи, які отримуються на основі права власності на певний фактор виробництва(робочу силу, засоби виробництва, землю, грошовий капітал, інтелект).

Заробітна плата – ціна товару робоча сила, грошова форма вартості робочої сили найманого робітника.

Змінний капітал – частина капіталу, яка авансується на купівлю робочої сили, і у процесі виробництва змінює величину своєї вартості (позначають літерою V (лат. varians — що змінюється)).

Капітал – один із факторів виробництва, усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому (за винятком повільної амортизації). На відміну від іншого фактора виробництва, землі й природних ресурсів, капітал складається з раніше виробленого продукту.

Маса додаткової вартості – це абсолютна величина додаткової вартості, що створюється певним авансованим капіталом. Маса додаткової вартості позначається символом М, вона залежить від розмірів змінного капіталу і норми додаткової вартості, тобто М = V • т'.

Мінімальна заробітна плата – грошовий еквівалент, що забезпечує задоволення потреб на рівні простого відтворення робочої сили найнижчої кваліфікації, за умови здійснення трудового процесу в межах суспільно – нормативної інтенсивності праці.

Нагромадження капіталу – збільшення обсягу капіталу країни завдяки заощадженню та інвестуванню частини виробленої в цій країні продукції.

Необхідний час – частина робочого дня, протягом якої відбувається відтворення вартості робочої сили.

Норма додаткової вартості – це відношення додаткової вартості до перемінного капіталу, виражений у відсотках:

де t приб. - додатковий робочий час, t необх.— необхідний робочий час.

Первісне нагромадження капіталу – відокремлення безпосередніх виробників від засобів виробництва і перетворення їх з у найманих робітників та перетворення цих засобів виробництва в первісний капітал

Постійний капітал – це сукупність виробничих ресурсів, вартість яких не змінюється у процесі виробництва (сировина, обладнання і т. ін.). На противагу даній категорії використовується категорія змінного капіталу, як вартість, що створюється у процесі виробництва і складається з відтвореного власного еквіваленту і певної надбавки - знову створеної вартості. Постійний капітал складається з основного і оборотного капіталу.

Соціальні доходи – доходи, які надходять від держави через трансфертні платежі тобто незалежно від трудового внеску людини( компенсації безробітнім, виплати по соціальному страхуванню, допомога малозабезпеченим, пенсії., стипендії).

Споживча вартість – здатність робітника створювати своєю працею нову вартість, більшу ніж коштує його робоча сила, тобто створювати додаткову вартість.