Питання 3. Ринок земельних ресурсів. Ціна землі

В країнах, де узаконена приватна власність на землю, земля є об'єктом купівлі-продажу. Земля - особливий товар, на неї не затрачена праця (не маючи вартості земля має ціну). Ціна землі ґрунтується на доході, який вона приносить своєму власнику, - ренті.

Ціна землі = рента / ст. позичкового відсотку.

Власник погодиться продати свою ділянку за таку суму, яка, будучи покладеною в банк, принесе йому доход у вигляді процента не нижче від того, який він одержував би у формі ренти.

В ринковій економіці ціна землі має тенденцію до зростання. Особливо швидко підвищуються ціни на земельні ділянки у містах.

Особливості ціноутворення в с\г:

1. вартість с\г продукції формується гіршими умовами, а не середніми, як на промислову продукцію;

2. диференціація цін по зонах (природно-економічні зони);

3. значний вплив держави (закупівельні ціни).

Глосарій

Абсолютна рента утримується власником землі з орендарів незалежно від родючості земель і їх місцезнаходження.

Абсолютна рента – форма земельної ренти, яку сплачують власникові за ділянку землі незалежно від її родючості й місця розташування. Економічна форма реалізації монополії приватної власності на землю. Її джерело — надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і суспільною ціною виробництва), а умова виникнення — значно нижча органічна будова капіталу в сільському господарстві. Сплачується земельним орендатором за рахунок його прибутку (якщо інше не передбачено законодавством) земельному власнику за будь-яку землю.

Аграрна політика – це одна із складових частин економічної політики, сферою впливу якої являється сільське господарство і пов’язані з ним господарчі сфери. Аграрну політику визначають як діяльність держави, спрямовану на створення господарсько-фінансових і політичних умов в аграрному секторі, яка реалізується шляхом впливу на економічні процеси, що відбуваються через форми і методи ,найбільш впливові в області аграрної економіки. Аграрна політика представляє собою упорядковану діяльність держави і санкціонованих нею суспільно-правових інститутів по формуванню культурних, соціальних, правових і економічних умов життя сільського населення.

Аграрні відносини – особливий вид економічних відносин між членами суспільства, господарствами, державою з приводу володіння та використання землі й привласнення інших об'єктів власності, а також виробництва, розподілу, обміну, споживання сільськогосподарської продукції.

Агропромислова інтеграція – поєднання сільськогосподарського виробництва з переробленою промисловістю та іншими галузями народного господарства.

Агропромисловий комплекс – складова частина економіки, що поєднує в собі виробництво сільськогосподарської продукції, її сільськогосподарську переробку, матеріально-технічне обслуговування села.

Банк – кредитно-фінансова установа, яка зберігає кошти і капіталовкладення, надає кредити та здійснює послуги по фінансових операціях для фізичних та юридичних осіб.

Диференційна рента І-го роду — диференціація земель за їх якістю.

Диференційна рента ІІ-го роду виникає при послідовних вкладеннях капіталу та праці в одну і ту ж ділянку землі.

Землеволодіння – одне з трьох повноважень власника земельної ділянки, що полягає в можливості мати її в розпорядженні і використанні.

Землекористування – використання земельної ділянки без заздалегідь встановленого строку.

Кредит – система економічних відносин, які пов’язані з мобілізацією тимчасово вільних коштів та надання їх позичальником у тимчасове користування на принципах строковості, платності, повернення.

Монопольна рента виступає у вигляді додаткового доходу, який утворюється внаслідок перевищення ціни товару над його вартістю, коли даний товар вироблений у сприятливих умовах, що дають можливість виробляти рідкісні види продукції й за рахунок цього встановлюють на них монопольно високі ціни.

Орендна плата – встановлений за взаємною згодою орендодавця та орендаря розмір плати за користування земельною ділянкою, що є предметом оренди.

Позичковий відсоток – перетворена форма тієї частки додаткової вартості, яку функціонуючі капіталісти вимушені віддавати власникам позичкового капіталу.

Позичковий капітал – плата за користування позичковим капіталом.

Рента – дохід, який отримують землевласники, реалізуючи власність на землю. Причиною виникнення визнається існування монополії на землю як об'єкт господарювання. Земельна рента — нетрудовий тип приватної власності на засоби виробництва.

Родючість земель – характеристика ґрунту, що визначає його здатність підтримки великої кількості рослинного життя, термін найчастіше використовується для опису земель сільськогосподарського призначення.

Торговельний прибуток – являє собою виражений у грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення торговельної діяльності, і представляє собою різницю між сукупним доходом і сукупними витратами в процесі здійснення цієї діяльності.

Торговий капітал – відокремлена частина промислового капіталу, що функціонує у сфері обігу і приносить доход – торговий прибуток.

Ціна землі – капіталізована земельна рента, яка приносить прибуток у вигляді відсотку. На основі приватної власності на землю виникає її купівля та продаж. Ціна землі відрізняється від цін на інші товари. Земля - це благо природи, а не продукт праці. Тим не менш вона приймає товарний вигляд.