Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає суть проблеми зайнятості населення?

2. Назвіть основні форми реалізації зайнятості населення.

3. Що розуміється під ринком робочої сили і в чому полягає його роль у вирішенні проблем зайнятості?

4. Як можна охарактеризувати інтереси основних суб’єктів ринку робочої сили: як спільні чи протилежні? Чому?

5. Назвіть основні фактори, що впливають на рівень ціни робочої сили і прокоментуйте їх.

6. У чому полягає суттєва відмінність між регулюванням і дерегулюванням ринку робочої сили?

7. Як ви розумієте сутність флексибілізації ринку робочої сили? Це процес ефективний?

8. Як ви можете охарактеризувати особливості, що ускладнюють процес формування ринку робочої сили в Україні?

9. У чому полягає суть класичної й кейнсіанської теорії зайнятості і в чому їх відмінність?

10. Як ви розумієте причини безробіття?

11. Назвіть основні типи і форми безробіття.

12. Як сучасна економічна наука розуміє повну зайнятість населення?

13. Як вимірюється рівень безробіття?

14. Деякі економісти трактують наявність безробіття як благо для економіки. Яка ваша думка з приводу цього?

15. Чи повинна держава втручатися в вирішення проблеми зайнятості? Якщо так, то чому це втручання повинно полягати?

Тема 14. Господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції

Лекція 16. Господарський механізм у системі суспільного відтворення. Держава та її економічні функції.

1. Господарський механізм, його сутність та елементи.

2. Фінанси, фінансова система і фінансова політика.

3. Грошово-кредитна політика та її інструменти.

Мета: розкрити сутність і мети господарського механізму, утримування фінансової політики, механізм її впливу на сукупну пропозицію.

Рекомендована література:

1. Мочерний с.В. Політекономія: Підручник / с.В. Мочерний. – к.: Вікар, 2005. – 2-е вид. Випр. – с. 308–319.

Питання для самостійного вивчення:

1. Податки: суть і роль в економіці.

2. Державний борг: суть і види.

Питання 1. Господарський механізм, його сутність та елементи

Сучасна економіка є регульованою з боку держави, тому повинна існувати система інструментів, за допомогою яких можна впливати на економічні процеси тобто існує особливий господарський механізм.

ГМ – сукупність форм і методів управління н/г

ГМ включає управління, планування, економічне стимулювання у їх органічній єдності. А це означає, що ГМ – поняття комплексне, воно відображає економічні, виробничо-технічні та частково політичні і юридичні відносини.

ГМ, перш за все, формує використання ЕЗ, тому вірна його організація має виключно важливе значення для ефективного використання відносин власності.

З точки зору п/е ГМ виражає сукупність виробничих відносин між державою і суб’єктами господарювання.

Функції ГМ:

1. використання ЕЗ – перш за все ЕЗ необхідно пізнати, уявити умови, за яких діє певний закон і реалізувати

2. розв’язання соціально-економічних суперечностей – кожен ЕЗ містить у собі суперечність. Основна суперечність між ПС і ВВ

3. реалізація відносин власності – вирішальна роль тут належить реалізації власності на засоби виробництва, тому що від цього залежить тип ЕС та її ефективне функціонування. Ця функція має спрямовуватися на те, щоб відносини власності сприяли розвитку всієї системи ПС, насамперед основної ПС – людини, безпосереднього працівника.

4. всебічний розвиток людини – людина є економічним суб’єктом всіх економічних відносин, і, перш за все, відносин власності. Завдання ГМ – узгоджувати економічні інтереси людей.

Основними елементами ГМ є:

• ринкове саморегулювання, державне регулювання та наднаціональне регулювання

• ринкове саморегулювання здійснюється через механізм вільної конкуренції, вільного ціноутворення

• державне регулювання(вперше його необхідність обґрунтовано доповів Дж. Кейнс) його суть у використанні різних форм і методів впливу на процес розширеного відтворення;

• національне регулювання відтворюється в межах ЕС.

Основні форми державного регулювання:

1. Планування – держава розробляє і реалізує індикативні плани. Вони мають рекомендаційний характер: держава встановлює основні макроекономічні показники і через систему економічних стимулів та прямих і опосередкованих важелів забезпечує їх виконання.

2. Програмування – комплексний аналіз стану економіки, виявлення найважливіших проблем, які не можуть бути вирішені за допомогою ринкових інструментів, тому розробляються стратегічні програми.

3. Прогнозування – наукове передбачення тенденцій розвитку економіки на перспективу темпів ЕЗ, кон’юнктура ринку, тенденції розвитку НТП, структурні зміни.