Питання для самоконтролю:

1. Чому індикативний план ефективніший за директивний?

2. У чому роль прогнозування для економіки країни?

3. Для чого розробляються ЦКП? Які напрямки є пріоритетними для прогнозування в Україні на ваш погляд? Аргументуйте вашу позицію.

4. Покажіть суть і значення фінансів для розвитку економіки.

5. Розкрийте функції державного бюджету.

6. Чим відрізняється поняття «асигнування», «субсидії», «субвенції», «дотації»?

7. Який зв'язок існує між бюджетним дефіцитом і державним боргом? Як фінансується дефіцит держбюджету і державний борг?

8. Державний борг має не лише негативні наслідки, але й позитивні?

9. Визначте суть податків і їх роль в економіці. Що таке податкові пільги і яку роль вони відіграють?

10. Чуму крива Лаффера не використовується на практиці?

11. Чим зумовлена об’єктивна необхідність виникнення кредиту? На яких принципах він функціонує?

12. Що таке кредитна система і яку вона має структуру? Чим відрізняються функції цих структур?

13. Поясніть функціональне призначення комерційних банків. Як формується банківський прибуток?

14. Які види грошово-кредитної політики використовуються залежно від фаз економічного циклу?

15. Які функції в сучасних умовах виконує держава?

16. Чим відрізняється моделі державного регулювання?

17. Назвіть особливості державного регулювання економіки України в перехідний період

Тема 15. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік

Лекція 17. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік.

1. Національні моделі економічних систем.

2. Сутність і основні риси перехідних економік.

3. Концепції переходу постсоціалістичних країн до ринкових відносин.

Мета: одержати наукове уявлення про закономірності, сутність і етапи розвитку капіталістичної економічної системи, особливостях розвитку перехідних економік.

Рекомендована література:

1. Мочерний с.В. Політекономія: Підручник / с.В. Мочерний. – к.: Вікар, 2005. – 2-е вид. Випр. – с. 319–347.

Питання для самостійного вивчення:

1. Локальні і глобальні перехідні процеси.

2. Проблеми реформування економіки України.

Питання 1. Національні моделі економічних систем

Особливості організації господарського життя різних суспільств у просторі і часі зумовлюють функціонування різних людей економічних систем.

Організація національної економіки залежить від таких ознак:

• Наявність різних форм власності

• Співвідношення різних елементів економічної системи(спосіб управління)

• Спрямованість економічної системи(гуманістична, демократична, антинародна)

• Спільної мети

Виходячи з цих ознак, ЕС можуть бути:

1. Ринкова монополістична

2. Адміністративна

3. Змішана

Кожна з них має власні риси. Зокрема:

Для ринкової ЕС це:

• Приватна власність на ресурси

• Самостійність суб’єктів на прийняття рішень

• Вільна конкуренція

• Цінова координація економічної діяльності і управління

• Держава обмежується захистом приватної власності та забезпечує правову захищеність підприємства

• Відбувається вільне ціноутворення(попит і пропозиція)

Монополістична ЕС:

• Невелика кількість виробників даного товару

• Диференціація товару, що виробляється( якість, технічні характеристики)

• Ускладнення доступу до ресурсів

• Погодження дії учасників ринкових відносин

Адміністративна ЕС:

• Діяльність господарських суб’єктів регулюється централізовано державами

• Макроекономічні пропорції формуються на базі директивних планів

• Ціни встановлюються адміністративним шляхом

Держава втручається в економічні процеси прямо і детально обумовлює їх функціонування. Це здійснюється тому, що держава є власником всіх ресурсів.

Підприємства теж є власністю держави і здійснюють виробництво на основі державних директив.

Держава встановлює пропорції між виробництвом засобів виробництва і предметів споживання на користь перших.

Змішана ЕС:

Значна роль уряду, який:

1. Сприяє стабілізації і зростанню економіки

2. Забезпечує економіку суспільними товарами і послугами

3. Модифікує розподіл ресурсів і доходів

В змішаній ЕС ринкове саморегулювання доповнюється державним регулюванням економіки. Особливої уваги треба приділити економіці сучасного капіталізму (монополістичному) – варіант змішаної економіки.

Він виникає в процесі посилення конкуренції, яка стає більш жорсткою і приводить до розширення окремих підприємств до великих розмірів, які перетворюються на монополії.

Монополізуються всі сфери економіки, в тому числі наука і інформація.

Через механізм ціноутворення монополії одержують монопольно-високі прибутки(в Україні формується саме цей тип прибутку)

Наступною якісно - ново. Формою монополістичного капіталізму є фінансово – монополістичний капіталізм(ФМК)

ФМК – форма капіталу, яка означає зрошування банківських монополій з промисловими та іншими монополіями.

Це здійснюється в процесі поєднання інтересів великих банків до акцій великих підприємств. В свою чергу підприємства – монополісти купують акції банків, або створюють власні банки, тобто інтереси банківських і інших монополій об’єднуються і виникає нова форма капіталу – ФМК.

На чолі ФМК знаходиться фінансова олігархія – верхівка економічно – панівного класу, яка зосереджує в своїх руках більшу частину НБ, контроль за власністю, а отже законодавчу, політичну та ідеологічну владу.

Організаційно – економічною формою існування фінансової олігархії – великі фінансово – монополістичні групи(ФМГ), які сьогодні об’єднуються.

ФМГ були характерні до 60-х років 20 століття. На зміну їм поступово приходить поєднання кількох фінансових груп, які ділять між собою сфери впливу, здійснюють спільний контроль за галузями і сферами господарства.

Основні методи економічного панування ФО є:

1. Система участі – взаємо володіння пакетами акцій

2. Особиста унія – участь верхівки керівників фірм і банків в Раді директорів

3. Підкуп вищих чиновників державного апарату, політичних діячів через фінансування виборчих компаній, надання у майбутньому високооплачуваних посад, корупція

ФО привласнює основну частину монопольного прибутку.

Наступною фазою еволюції капіталу на вищій стадії капіталізму є державно – монополістичний капіталізм(ДМК)

ДМК – поєднання і зрошування державного капіталізму з монополістичним, у процесі якого відбувається їх діалектична взаємодія і формується якісно нова форма капіталу в інтересах ФО.

Становлення ДМК розпочалось у розвинених країнах світу ще до Першої світової війни, а завершилось на початку 50 – х років. Персоніфікаторами цієї форми капіталу є, насамперед, вищі чиновники державного апарату та вищі менеджери державних підприємств, установ та організацій з одного боку, представники фінансової олігархії з іншого. розвиток та функціонування державно – монополістичного капіталу здійснюється в усіх сферах суспільного відтворення, внаслідок чого він перетворюється на домінуючу підсистему виробничих відносин капіталізму на вищій стадії його еволюції.