4. Основні етапи розвитку міжнародного права

Tаким чином, історію міжнародного права можна умовно поділити на чотири періоди:

1)стародавні часи

2)від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 р.

3)від Вестфальського миру до Гаазьких конференцій миру 1899 і 1097 рр.

4)від Гаазьких конференцій миру до заснування ООН і формування сучасного міжнародного права.

Розвиток міжнародного права у Стародавні часи

Вважається, що міжнародне право виникло відтоді, коли почалися міжнародні відносини. Кожен народ прагнув не до міжнародних відносин, а до облаштування внутрішнього життя своєї держави, яка б вирізнялася самобутністю і виключала будь-яке втручання ззовні. Згадаймо, наприклад, спорудження у Стародавньому Китаї Великої китайської стіни, яка відділяла його від зовнішнього світу.

Регулятори взаємовідносин народів стародавнього світу мали досить часто релігійний і звичаєво-правовий характер. Безсумнівно, вони мали вплив на зміст перших власне юридичних міждержавних актів. Серед них найдавнішим є договір між правителями месопотамських міст Лагаш та Умма, укладений близько 3100 р. до н.е.

З середини 2-го тис. До н.е. кількість договорів, що дійшли до нас, зростає. Розширювалася регульована ними сфера міжнародних відносин, до якої можна віднести договори про тимчасові союзи, кордони, шлюби тощо. Найтиповішим, з точки зору нашого дослідження, для Стародавнього Єгипту є договір, укладений близько 1300 р. до н.е. між царем Хатсом ІІ. Договір викарбуваний на срібній табличці, переданій через посланника фараонові Рамзесу ІІ, щоб попросити миру “наперед і до кінця вічності”.

Від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 р.

Процеси, що відбувалися всередині наймогутнішої з монархій стародавнього світу – Римської імперії, призвели до її занепаду. Уже в період республіканського правління римські громадяни стали виявляти огиду до військової служби. Тому Юлій Цезар був змушений звертатися до своїх ворогів – варварів, або формувати з них легіони найманців. А в період імперії такі германські дружини стали чи не єдиною опорою Риму. Наслідком цього було заселення західних земель Римської імперії колоністами з поміж варварів, які почали фактично розпоряджатися західними землями. У 395р. відбувся остаточний політичний поділ раніше єдиної середземноморської імперії на два державні утворення: Західну Римську імперію і Східну Римську імперію (Візантію).

У V столітті Західна Римська імперія впала. У її межах поселилися германські племена (готи, франки, вандали та інші. ) Східна ж імперія, особливо після відокремлення грецької церкви від римської, реалізувала свої політичні наміри у Східній Європі та Азії, ізолювавшись певною мірою від західноєвропейських народів.

Чинником, що значно вплинув на формування суспільного і державного облаштування середньовічних народів, була християнська релігія. Вона поєднала західноєвропейські народи і стала джерелом їх духовного розвитку. Під час цього епізоду розвитку міжнародного права, виникли такі риси, як право війни, договірне право, суб’єкти міжнародного права і дипломатичне право. Поступово до договірних норм середньовічних держав включалися і норми дипломатичного права

Розвиток міжнародного права від Вестфальського миру до Гаазьких конференцій миру 1899 і 1097 рр.

Істотний вплив на розвиток міжнародного права мав Вестфальський мирний конгрес, що завершив новий поділ Європи після Тридцятилітньої війни підписанням 24 жовтня 1648 р. Вестфальського трактату.