- •1.Визначення педагогіки
- •2.Поняття дидактики ,її основні категорії
- •3.Поняття процесу навчання
- •4. Структурні компоненти процесу навчання
- •6.Рушійні сили процесу навчання
- •7.1 Принцип науковості
- •7.2. Принцип доступності
- •8. Принципи системності і послідовності
- •9.1. Принцип наочності
- •9.2. Принцип природовідповідності
- •11.. Мета та завдання педагогіки
- •1. Навчальний план
- •12.2. Навчальна программа
- •13. Методи навчання. Їх класифікація.
- •14. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •15.Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- •16. Методи контролю та самоконтролю
- •17. Засоби навчання
- •18.. Форми організації навчання
- •19. Класно-урочна система
- •20. Типи уроків
- •21.Педагогічні вимоги до контролю знань, умінь і навичок
- •Галузі педагогіки
- •23.Форми організації навчання у внз
- •Поняття про процес виховання
- •Види, форми організації, методи контролю
- •26. Принципи виховання
- •27.Зв*язок самовиховання і перевиховання.
- •28.Методи виховання
- •Особливості виховання у внз
- •30. Поняття про засоби виховання
- •31. Позаурочні форми організації виховання
- •Завдання і зміст формування моральної культури
- •Зв'язок педагогіки з іншими науками
- •Формування екологічної культури молоді
- •35. Ефективні форми екологічного виховання
- •36. Система формування фізичної досконалості молоді
- •37. Зміст та шляхи формування фізичної культури молоді
- •38. Завдання / та функції класного керівника, куратора
- •41. Педагогічна етика
- •42. Культура педагогічного спілкування
- •43. Педагогічна майстерність
- •44. Методи наукового дослідження у педагогіці
- •45. Стилі спілкування педагогів з вихованцями
- •46. Дидактичні погляди сучасних вчених
- •47. Ідеї родинного виховання
- •49.Співпраця батьків з вчителями
Види, форми організації, методи контролю
Важливим фактором у навчальному процесі є. контроль знань учнівської молоді. ЩО відіграє важливу роль у забезпеченні виконання навчальних програм. Він сприяє забезпеченню ефективності навчання, бажанню краще засвоїти знання, важливі для подальшої практичної діяльності. Структура контролю знань складається з їх перевірки, оцінки та обліку (рис. 8.7).
Функції контролю знань поділяють на специфічні та загальні. Специфічні полягають у виявленні, вимірюванні та оцінюванні знань. До загальних відносимо стимулюючу, діагности чи у. и рогности ч н у.
Стимулююча функція полягає п тому, іцо контроль сію нукає уч&ІВСЬНу молодь до самостійної праці, заохочус до якісної підготовки до кожного із занять, дає змогу заяаити справою про свої навики і вміння, довести про справжній рі вснь знань. Діагностична визначне якість та рівень знань, виявляє в них прогалини, що сприяє поліпшенню роботи педагогів. Прогностична передбачає наслідки діяльності иеда гогівта учнівської молоді, орієнтує на передбачувані результати і наслідки.
Принципи контролю знань це об'єктивність і регулярність. Об'єктивність полягає в оцінюванні знань за відповідними критеріями. Принцип регулярності означає забезпечення контролю на кожному етані їх набуття.
До основних видів контролю знань належать: попередній КОНТРОЛЬ, поточний, тематичний, періодичний, підсумковий та самоконтроль (рис. 8.8).
Попередній контроль забезпечує діагностичну функцію. Він зазвичай проводиться на початку |кжу або семестру для виявлення попередніх знань з дисципліни чи ряду дисциплін з метою диференційованого підходу до подальшої роботи педагогів з учнівською молоддю.
Поточний ПРОВОДИТЬСЯ регулярно, на всіх етапах процесу навчання. Головна його мета — одержання постійної інформації про забезпечення якості знань. За його допомогою нагромаджується фонд оцінок, які сприяють правильному Підсумковому оцінюванню.
Тематичний контроль оцінювання знань учнівської молоді після вивчення певної теми конкретної дисципліни.
Періодичний контроль найчастіше здійснюється у формі ректорської чи директорської або інспекторської перевірки. Він мас значення для координування і підвищення якості навчання в навчальному закладі.
Підсумковий контроль - це контроль. ЯКИЙ забезпечує всебічну перевірку звань (екзамени, заліки).
Самоконтроль дає змогу кожному правильно оцінити свої дії, внести необхідні зміни у їх зміст, передбачити наслідки власної навчальної діяльності.
Методи контролю знань це способи виявлення та оцінювання знань і фіксація їх результатів. Основними методами контролю є: спостереження за навчальною діяльністю учнівської молоді, усне опитування, письмова перевірка знань, графічна перевірка, перевірка практикою, тестова перевірка.
Спостереження за навчальною діяльністю метод, який супроводжує інші методи контролю і виконує допоміжну функцію, оскільки допомагає педагогові зробити певні висновки про якість навчальної діяльності його підопічних.
Усне опитування спринс посиленню в учнівської мололі навиків та вмінь грамотно, логічно правильно висловлювати свої думки, аргументувати відповідь, підтверджувати П фактами, прикладами, відстоювати власні погляди. Цей метод досить складний, оскільки вимагає ретельної підготовки не тільки учнів, а й педагога, який мас ставити питання таким чином, щоб воно впливало на бажання давати обґрунтовану відповідь.
Письмова перевірка знань метод, який УМОЖЛИВЛЮЄ глибокий і всебічний аналіз педагогом матеріалу, викладеного в письмовій формі. Відомі такі види письмового контролю, як диктанти, перекази, твори, складання тез, анотацій тощо.
Грифі чий перевірка знань поширена на заняттях з гсоме трії, креслення, тригонометрії, географії, історії та ія, Вона включає складання таблиць, діаграм, графіків, схематичних зображень, таблиць. Цей метод сприяє прискоренню виявлення знань учнівської молоді, їх умінь абстрактно мислити, узагальнювати.
Перевірка знань практикою сприяє виявленню умінь та навиків учнівської молоді у процесі трудової діяльності в лабораторіях, майстернях, від час екскурсій, змагань тощо. Найчастіше така перевірка застосовується при вивченні дисциплін ориродничо-математичкого циклу.
Тестова перевірка знань це продуманий перелік запитань і завдань, який може бути запропонований для виконання за варіантами після вивчення конкретних тем з дисципліни або дисципліни в цілому. Здебільшого тести бувають вибірковими (учень вибирає правильну відповідь)та конструйованими (учень самостійно конструює свою відповідь).
На рис. 8.9 наведено вимоги до контролю знань.
Оцінка знань учнівської молоді — показник якості результатів їх нанчальяо-иізнавальної діяльності, міра навченості. Оцінювання знань у процесі навчання відбувається систематично і водночас разово. Саме оцінка викликає задоволення від результатів своєї праці чи незадоволення нею, стимулює просування вперед у здобутті знань. Вона впливає на емоції, бажання і прагнення нових досягнень.