9.2. Принцип природовідповідності

Принцип природовідповідності виховання вимагає врахування різнобічної і цілісної природи особистості та рідного їй краю. Він базується не ТІЛЬКИ на її фізичних, психічних, ПСИХОЛОГІЧНИХ, анатомічних, вікових особливостях, а й на

етнічних, регіональних, статевих, оскільки нехтування їх зна­ченням у процесі виховного ВПЛИВУ призводить до різних на слідків для ЦІЛІСНОГО розвитку. Слідуючи цьому принципові, педагог може впливати на «кюбистіеть вихованця з огляду на його життєвий досвід, рівень орієнтації у суспільному ЖИТТІ, уміння застосовувати наявну тільки в нього інформацію сто

соямо розвитку різнобічного наукового знання в окремому регіоні, області, краї тощо.

10. Зміст освіти

Зміст освіти. На методологічному рівні зміст освіти можна визна­чити як педагогічну модель соціального замовлення, яке звернено до школи. Соціальна сутність змісту освіти визначається тим, що саме вона служить головним засобом передачі соціального досвіду підростаючим поколінням. Сьогодні освіта виділилась у число пріоритетних галузей розвитку. Причина цього — абсолютно новий характер виробництва, всього життя і діяльності людей. Освіта — це спеціально організований процес засвоєння систематизованих знань, набуття умінь та навичок, розвитку інтелекту, здібностей, формування світогляду, а також резуль­тат процесу навчання і виховання. Освіта забезпечується шля­хом навчання в освітніх закладах, самоосвіти та суспільної і трудової діяльності.Зміст освіти полягає у забезпеченні передання та засво­єння підростаючим поколінням досвіду старших поколінь, змісту соціальної культури з метою його розвитку. Цей досвід охоплює: знання про природу, суспільство, техніку і способи мислення; досвід здійснення відомих способів ді­яльності, що втілюються разом зі знаннями в уміннях і на­вичках особистості, яка засвоїла цей досвід; досвід твор­чої, пошукової діяльності щодо вирішення нових проблем, які постають перед суспільством, потребують самостійного перетворення раніше засвоєних знань і умінь у нових си­туаціях, формування нових способів діяльності на основі вже відомих; досвід ціннісного ставлення до об'єктів або засобів діяльності людини, його вияв у ставленні до дов­колишнього світу, інших людей.

Зміст освіти повинен відповідати соціальному замов­ленню суспільства (завданням всебічного розвитку люди­ни), забезпечувати високу наукову і практичну значущість навчального матеріалу. Він має враховувати реальні мож­ливості процесу навчання (закономірності, принципи, ме­тоди, організаційні форми, рівень загального розвитку школярів, стан навчально-методичної та матеріальної бази школи), забезпечувати соціальне детерміновану єдність у конструюванні та реалізації змісту освіти з позиції нав­чальних предметів, що вивчаються в школі.

11.. Мета та завдання педагогіки

Предметом педагогіки є дослідження розвитку людини і формування її як особистості у процесі навчання та виховання, розробка теорії і методики забезпечення відповідного процесу.

До головних завданні, педагогіки належать:

дослідження і розробка теоретичних основ освіти, на­вчання, виховання;

~— визначення закономірностей розвитку особистості в умо­вах спеціально організованого навчально-виховного процесу;

— вдосконалення змісту освіти;

— розробка і впровадження у практику новацій, які СТОСУ­ЮТЬСЯ кавчання і виховання учнівської молоді.

Педагогіка як наука розкриває суть навчання н виховання учнівської молоді, теоретичних основ змісту і методів їх забез­печення, формулює педагогічні закони й закономіршк:ті, уза­гальнює й обґрунтовує педагогічний досвід, прогнозує резуль­тати педагогічного процесу.