- •1.Визначення педагогіки
- •2.Поняття дидактики ,її основні категорії
- •3.Поняття процесу навчання
- •4. Структурні компоненти процесу навчання
- •6.Рушійні сили процесу навчання
- •7.1 Принцип науковості
- •7.2. Принцип доступності
- •8. Принципи системності і послідовності
- •9.1. Принцип наочності
- •9.2. Принцип природовідповідності
- •11.. Мета та завдання педагогіки
- •1. Навчальний план
- •12.2. Навчальна программа
- •13. Методи навчання. Їх класифікація.
- •14. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •15.Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- •16. Методи контролю та самоконтролю
- •17. Засоби навчання
- •18.. Форми організації навчання
- •19. Класно-урочна система
- •20. Типи уроків
- •21.Педагогічні вимоги до контролю знань, умінь і навичок
- •Галузі педагогіки
- •23.Форми організації навчання у внз
- •Поняття про процес виховання
- •Види, форми організації, методи контролю
- •26. Принципи виховання
- •27.Зв*язок самовиховання і перевиховання.
- •28.Методи виховання
- •Особливості виховання у внз
- •30. Поняття про засоби виховання
- •31. Позаурочні форми організації виховання
- •Завдання і зміст формування моральної культури
- •Зв'язок педагогіки з іншими науками
- •Формування екологічної культури молоді
- •35. Ефективні форми екологічного виховання
- •36. Система формування фізичної досконалості молоді
- •37. Зміст та шляхи формування фізичної культури молоді
- •38. Завдання / та функції класного керівника, куратора
- •41. Педагогічна етика
- •42. Культура педагогічного спілкування
- •43. Педагогічна майстерність
- •44. Методи наукового дослідження у педагогіці
- •45. Стилі спілкування педагогів з вихованцями
- •46. Дидактичні погляди сучасних вчених
- •47. Ідеї родинного виховання
- •49.Співпраця батьків з вчителями
44. Методи наукового дослідження у педагогіці
Метод — це спосіб досягнення мети, шлях пізнання того чи іншого явища. Методи науково-педагогічного дослідження
розглядаються як способи розкриття нсихолого-педагогічних процесів формування особистості в умовах цілеспрямованого
спеціально організованого навчання та виховання.
Для того, щоб ДОСЛІДИТИ конкретне явище, необхідно підібрати комплекс методів, за ДОПОМОГОЮ яких можна забезпечити цю процедуру, розробити її структуру.
Педагогічне спостереження один із найпоширеніших
методів науково-педагогічної діяльності. Він включає способи опису ЯВИЩ, пояснення, виявлення закономірностей. Його застосовують як науковці, так і иедагоги-ирактикн. Педагогічне спостереження відбувається за наявності мети і завдань, плану, методики проведення.
Суть методу полягає в накопиченні необхідного матеріалу шляхом довготривалого і цілеспрямованого сприймання явища, фіксації даних спостереження (часто за допомогою найсучасніших технічних засобів)для наступного професійного аналізу. Воно може бути прямим (дослідник бере участь у процесі спостереження), опосередкованим (пряма участь дослідника у процесі спостереження не передбачена), самоспостереженням (дослідник спостерігає за внутрішнім розвитком психічних процесів і водночас стежить 33 їх зовнішнім виявом).
Методами педагогічних зрізів*: анкетування, інтерв'ю, бесіди, тестування, вивчення документації та інформації, отриманої з допомогою ТВН.
Анкетування застосовують за потреби виявлення певної інформації навчально-виховного, особистісного чи іншого плану, що неможливо зробити швидко в інший спосіб. Воно може охоплювати велику кількість людей (суцільне) або членів конкретної групи (вибіркове), здійснюватись в усній чи письмовій {{юрмі, бути очним (безпосереднє спілкування) чи заочним (спілкування по телефону, за допомогою поштових відправлень).
За формою анкети бувають: відкриті (без варіантів відповідей), закриті (з варіантами відповідей, з яких потрібно вибрати одну), наиіввідкриті (можна вибрати одну із відповідей або запропонувати свій варіант), полярні (які сприяють визначенню сукупності якостей особистості, оцінюванню їх за шкалою балів).
Інтерв'ю метод отримання інформації шляхом усного опитування. За допомогою цього методу здобувають інформацію про думки опитуваних, їх погляди на конкретні ситуації, оціночні судження з приводу тих чи інших явищ.
Бесіда метод спілкування педагога з вихованцем здебільшого за попередньо підготовленими запитаннями, який допомагає виявити інформацію, що стосується знань, умінь, навиків, проблем виховного плану чи інших, важливих для розв'язання тих чи інших завдань.
Тестування як метод діагностики з використанням стандартизованих запитань допомагає одержати дані про рівень інтелекту, творчих здібностей, досягнень, знань та загального розвитку особистості, стан оволодіння нею тими чи іншими видами діяльності.
Метод вивчення документації та інформації, отриманої за допомогою ТЗіі (ксерокопіювання, сканування, фотографування, відеозапис), сприяє виявленню поточної інформації про стан навчально-виховного процесу за різними планами роботи педагогів, їх методичними розробками, документацією про ведення фінансових справ, конспектами учнівської молоді тощо.
Історичний метод застосовується для з'ясування того, що відбувалось давніше, вивчення матеріалів минулих часів (ар
педагогіка — гзпузь науковою знаний_
хівннх документів) з одночасним їх аналізом, коментуванням, узагальненням даних.
Методи педагогічного експерименту тлумачаться як методи дослідження, які застосовуються при перевірці того чи іншого прийому, методу, явища навчально-виховного чи науково педагогічного плану у спеціально створених і чітко визначених умовах.
Найбільш відомими видами експериментує констатуючий та формуючий. Констатуючий експеримент проводиться на початку дослідження для виявлення попереднього стану справ тієї чи іншої проблеми, ситуації, явища. Формуючий експеримент включає зміни, перетворення, перебудову чогось існуючого і здійснюється за допомогою експериментальної моделі впливу на предмет дослідження.
За місцем проведення експерименту він може бути при родним чи лабораторним. Природний — організований у звичних для учнівської молоді умовах, без порушення порядків; лабораторний -— проведений за спеціально створених умов, .-{.модельованих тим, хто його здійснює або зацікавлений у проведенні.
Теоретичні методи досліджень застосовують для обробки експериментальних чи архівних даних. До них належать: аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, конкретизація, класифікація, аналогія, індукція, дедукція, систематизація та ін. Вони не використовуються окремо від інших, названих нами методів, а виступають у єдності а ними і сприяють якісній обробці інформації.
Соціометрія як метод застосовується для дослідження міжособиєтісних стосунків і міжгрупових взаємин для вироблення позиції щодо їх поліпшення.
Математичні методи використовуються з метою досягнення безпомилковості результатів, точності обчислень, впевненості у безпомилковості інформації.