- •1.Визначення педагогіки
- •2.Поняття дидактики ,її основні категорії
- •3.Поняття процесу навчання
- •4. Структурні компоненти процесу навчання
- •6.Рушійні сили процесу навчання
- •7.1 Принцип науковості
- •7.2. Принцип доступності
- •8. Принципи системності і послідовності
- •9.1. Принцип наочності
- •9.2. Принцип природовідповідності
- •11.. Мета та завдання педагогіки
- •1. Навчальний план
- •12.2. Навчальна программа
- •13. Методи навчання. Їх класифікація.
- •14. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •15.Методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності
- •16. Методи контролю та самоконтролю
- •17. Засоби навчання
- •18.. Форми організації навчання
- •19. Класно-урочна система
- •20. Типи уроків
- •21.Педагогічні вимоги до контролю знань, умінь і навичок
- •Галузі педагогіки
- •23.Форми організації навчання у внз
- •Поняття про процес виховання
- •Види, форми організації, методи контролю
- •26. Принципи виховання
- •27.Зв*язок самовиховання і перевиховання.
- •28.Методи виховання
- •Особливості виховання у внз
- •30. Поняття про засоби виховання
- •31. Позаурочні форми організації виховання
- •Завдання і зміст формування моральної культури
- •Зв'язок педагогіки з іншими науками
- •Формування екологічної культури молоді
- •35. Ефективні форми екологічного виховання
- •36. Система формування фізичної досконалості молоді
- •37. Зміст та шляхи формування фізичної культури молоді
- •38. Завдання / та функції класного керівника, куратора
- •41. Педагогічна етика
- •42. Культура педагогічного спілкування
- •43. Педагогічна майстерність
- •44. Методи наукового дослідження у педагогіці
- •45. Стилі спілкування педагогів з вихованцями
- •46. Дидактичні погляди сучасних вчених
- •47. Ідеї родинного виховання
- •49.Співпраця батьків з вчителями
8. Принципи системності і послідовності
Зумовлений логікою науки й особливостями пізнавальної діяльності, які залежать від вікових закономірностей розвитку дітей. Передбачає системність у роботі вчителя (постійну роботу над собою, опру на пройдене при вивченні нового матеріалу, розгляд нового матеріалу частинами, фіксування уваги учня на вузлових питаннях, продумування системи уроків, здійснення між предметних зв’язків), а також системність у роботі учнів (системне відвідування школи, виконання домашніх завдань, уважність на уроках, порядок у виконання домашніх завдань, час виконання завдань, систематичне повторення навчального матеріалу).
Принцип систематичності й послідовності полягає в тому, що пізнання навколишнього світу можливе лише в певній системі; кожна наука становить систему знань, які об'єднані між собою внутрішніми зв'язками. Тому цей принцип означає послідовне (з урахуванням логіки конкретної науки та вікових можливостей школярів) розгортання змісту знань, способів діяльності у навчальних програмах, підручниках, посібниках та ін., дотримання такого самого порядку засвоєння знань має виступати фундаментом ефективності засвоєння наступної частини знань. Тут має реалізовуватися дія закономірності оволодіння знаннями в форматі концентричної спіралі
Принцип системності й послідовності навчання можна розглядати, певною мірою, як похідний від принципу науковості, оскільки кожна наука, маючи свою систему, передбачає певну систему і послідовність викладу в дидактичному процесі. Цей принцип стосується як змістового, так і процесуального компонентів навчального процесу, тобто визначає його логіку і послідовність.
Я. А. Коменський вважав цей принцип одним із основних правил освіти: освіта стане зрозумілою, а тому міцною й ґрунтовною, якщо все те, що викладається і вивчається, «буде не темним і заплутаним, а світлим, роздільним, ніби пальці руки».
К. У. Ушинський передбачав системність знань і підкреслював: тільки система дає нам цілковиту владу над нашими знаннями. Голова, наповнена уривчастими, незв'язаними знаннями, на його думку, схожа на комору, де панує безладдя, і де сам хазяїн нічого не знайде; голова, де є тільки система без знань, схожа на крамницю, в якій на всіх шухлядах є написи, а в шухлядах порожньо.
Власне кажучи, зміст навчання в навчальних програмах піддається певній систематизації за роками, семестрами навчання і з кожного окремого предмета згідно з освітньо-професійною програмою підготовки конкретного спеціаліста. Тому для авторів навчальних програм і підручників цей принцип став нормою – їхнє завдання так подати матеріал, щоб у ньому відчувалася обгрунтована система професійних знань, навичок і вмінь. Основне тут полягає в тому, щоб хід навчання забезпечував учням опанування необхідного обсягу знань, формування практичних загально-наукових і професійних навичок і вмінь в оптимальних для цього умовах. Отже, тут діє принцип не тільки системності, а й послідовності навчання. Порушення правил системності й послідовності в навчанні спричиняє уривчастість знань, які важко використовувати в практичній діяльності. Я. А. Коменський говорив, що все перебуває у взаємозв'язку, тому слід викладати матеріал у такому самому зв'язку.
Цей принцип вимагає дотримання таких правил:
широке застосування логіки навчального процесу і структурування змісту навчання під час викладання;
послідовний і внутрішньо узгоджений розподіл на-' вчального матеріалу з різних предметів за семестрами і роками навчання, з урахуванням всіх знань, навичок і вмінь, змістового компонента, кінцевого результату та особливостей попередньої підготовки учнів;
цілеспрямоване планування навчального процесу з урахуванням оптимальної послідовності вивчення навчальних дисциплін і найбільш раціонального розташування навчального матеріалу за темами;
перехід від простих систем і структур до складних, від конкретних до загальних, і навпаки;
перехід до вивчення наступного навчального модуля тільки після міцного засвоєння попереднього;
максимальне врахування структур, характерних для більшості навчальних предметів;
чітке виокремлення головного, суттєвого в матеріалі, що вивчається, намагання його систематизувати, узагальнити і класифікувати учнями;
уміле врахування особливостей майбутньої діяльності учнів для вдосконалення 'їхніх професійних знань, навичок і вмінь;
проведення теоретичних занять раніше практичних, методично обгрунтоване чергування теоретичних і практичних занять;
широке впровадження в дидактичний процес сучасних технологій навчання;
систематичне керування навчально-пізнавальною діяльністю суб'єктів учіння, прагнення глибокого засвоєння ними знань, якісного опанування практичних дій;
пошук можливостей комплексного використання знань, навичок і вмінь під час проведення різноманітних занять;
систематичне керування самостійною роботою суб'єктів учіння тощо.
Принцип послідовності, першою чергою, має враховуватися під час складання навчальних програм. Він передбачає розміщення за правилами лінійності та концентричності, правило лінійності – вивчається матеріал з повторенням; правило концентричності – матеріал вивчається без повторення, на більш високому рівні мислення суб'єктів учіння з кожним наступним заняттям.