36. Система формування фізичної досконалості молоді

Фізичне виховання у вищій школі має свої особливості, оскільки воно здійснюється у відповідності з уподобаннями студентів того чи іншого виду спорту і спортивних занять. Відомо, що вміле використання засобів фізичного виховання молоді сприяє її інтелектуальному розвитку, поліпшенню здоров’я, а, також, виробленню у неї найдостойніших якостей: стійкості, витривалості, працездатності, спритності, рішучості. Завдання фізичного виховання у вищій школі полягають у інформуванні студентів про спортивні досягнення співвітчизників, розвитку у них стійкого бажання займатись фізичною культурою, дотримуватись норм здорового способу життя, забезпеченні у разі потреби їх участі у різнорідних спортивних змаганнях, доведенні важливості занять фізкультурою і спортом під час навчання у ВНЗ. Фізичне виховання у вищій школі включає зміцнення здоров’я студентів, підвищення їх працездатності та інтересу до систематичних занять з фізкультури, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь і навичок, слідкування за осанкою, сприяння розвитку нахилів до сучасних видів спорту тощо.

Головні засоби і методи фізичного виховання а) природні сили (сонце, повітря, вода); б) режим харчування, праці і відпочинку; в) ранкова гімнастика; г) уроки фізкультури; д) позакласна робота (гуртки, секції). Вміле використання засобів фізичного виховання молоді сприяє її інтелектуальному розвитку, поліпшенню здоров’я, а, також, виробленню у неї найдостойніших якостей: стійкості, витривалості, працездатності, спритності, рішучості.

Основні принципи

Здійснення фізичного виховання у вищому навчальному закладі ґрунтується на:

- загальних соціальних принципах виховної стратегії суспільства, що передбачають всебічну підготовку особистості до трудової та інших суспільно важливих видів діяльності і всемірний розвиток життєвих сил і здібностей людини як вищої цінності суспільства;

- загальнопедагогічних принципах: особистого підходу, фундаментальності, гуманізації, демократизації педагогічного процесу;

- загально методичних принципах: свідомості, активності, доступності, індивідуалізації, систематичності;

- специфічних принципах фізичного виховання: безперевного систематичного чергування навантажень і відпочинку, поступового нарощування педагогічних впливів, адаптивного збалансування динаміки навантажень, циклічної побудови системи занять, вікової і загальноосвітньої адекватності напрямків фізичного виховання.

Форми і види занять

Основними видами навчальних занять з фізичного виховання у вищих навчальних закладах є:

лекції;

лабораторні, практичні, семінарські, індивідуальні заняття;

консультації.

37. Зміст та шляхи формування фізичної культури молоді

Потреба у фізичній культурі - головна спонукальна, направляюча і регулююча сила поведінки особистості, що має широкий спектр: потреба в рухах і фізичних навантаженнях, в спілкуванні, контактах і проведенні вільного часу в колі друзів, в іграх, розвагах, відпочинку, емоційної розрядки, в самоствердженні , зміцненні позицій свого "Я", в пізнанні, в естетичному насолоді, у поліпшенні якості фізкультурно-спортивних занять, в комфорті і ін. Формування соціально активної особистості в гармонії з фізичним розвитком - важлива умова підготовки випускника вузу до професійної діяльності в суспільстві, що розвивається за законами ринкової економіки. Взаємовідносини фізичного розвитку та морального становлення особистості в процесі занять фізичними вправами отримало наукове обгрунтування в теорії і методики фізичного виховання. 

Зміст фізичного виховання: гімнастика, легка атлетика, рухливі ігри, кросова, лижна, ковзнярська підготовка, плавання, теоретичні відомості про суть і значення фізкультури і спорту.

Фізичне виховання у вищій школі включає зміцнення здоров’я студентів, підвищення їх працездатності та інтересу до систематичних занять з фізкультури, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь і навичок, слідкування за осанкою, сприяння розвитку нахилів до сучасних видів спорту тощо.

Формування фізичної культури молоді відбувається через:

1) фізичні вправи або фізтренування- це привчання молоді до охайності, чистоти, тренування в бігу, гімнастиці. Учні повинні свідомо ставитись до фізичних вправ, мобілізувати свою волю.

2) переконання (розяснення) і позитивний приклад- використовуються у процесі фізичних вправ, тренувань і спортивно-масових заходів.

3) схвалення й осуд- контроль за виконанням санітарнго- гігієнічного режиму, участю у спортивно-масовій роботі.

Фізична культура також формується в процесі навчання. У процесі навчання потрібно систематично виконувати санітарно-гігієнічні заходи і фізичні вправи (порядок, чистота повинні бути зразковими, вологе прибирання приміщень, розміщення парт, легкі вправи на перервах, рухомі ігри).

Є низка напрямків формування фізичної досконалості молоді:

1. санітарно-гігієнічна освіта учнів з метою формування у них санітарно-гігієнічних умінь і навичок. Це бесіди про режим праці, відпочинку, харчування, способи загартовування організму, зміцнення фізичних силл і здоровя. Слід читати лекції про досягнення фізкультури і спорту, значення спортивних комплексів, організовувати зустрічі зі спорцменами.

2. Використовувати сили природи (сонця, повітря, води) для зміцнення здоровя, фізичних сил учнів. Проводити прогулянки, екскурсії на природу, прогулянки по рідному краю, ігри на місцевості.

3. Спортивне вдосконалення в різних видах фізкультури та спорту. Це організація різних секцій з гімнастики, а також ігор.

4. Організація і проведення спортивно-масових заходів у школі: спортивних свят, військово-спортивних ігор, спартакіад, спортивних змагань, вечорів, конкурсів.

5. Організація різноманітної трудової діяльності, пов’язаної із затратами трудової енергії, фізичними тренуваннями, перебуванням на свіжому повітрі.