6.Рушійні сили процесу навчання

Навчання є безперервним процесом, що протікає, змінюється, розвивається, вдосконалюється. Рушійною силою процесу навчання є суперечність між знаннями, уміннями і навичками необхідними для розв’язання поставлених перед учнями нових завдань та досягнутим ними рівнем знань, умінь і навичок. Тобто, я маю на увазі, що чим більше людина знає(чим ширшими стають її межі пізнання) тим більше вона розуміє, що вона нічого не знає. Я хочу навести приклад з власного життя: вступаючи на факультет психології, я знала, що психологія - наука, що досліджує особливості та закономірності розвитку психічних процесів людини, . Зараз я знаю, що визначають понад 30 галузей психології, кожна з яких має свій об’єкт дослідження та величезні здобутки у вигляді різних теорій, концепцій, підходів. Так, психологія особистості вивчає особистість, її структуру. Існує безліч теорій різних вчених, які пропонують свій погляд на людину. Вивчивши психодинамічну теорію З. Фрейда, цікаво ознайомитися з теорією аналітичної психології його учня і опонента К. Юнга, а ще ж є інші представники різних течій, що пропонують свій авторський підхід- і Адлер, і Фромм, і Хорні, і Кеттел, і Олпорт… Тому, для мене розуміння, що я ще багато чого не знаю і бажання дізнатися більше є протиріччям і вагомим стимулом вчитися далі.

Виділяють 2 групи протиріч: зовнішні і внутрішні.

Зовнішні протиріччя - це протиріччя, що виникають між постійно зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання і актуальним, поточним станом цього процесу.

Внутрішні протиріччя - це протиріччя, що виникають всередині самого процесу навчання.

Внутрішні суперечності процесу навчання:

- Протиріччя між висунутими ходом навчання теоретичними і практичними завданнями і наявним рівнем навченості, вихованості й розвиненості учнів;

- Протиріччя між вимогами педагога і можливостями учнів;

- Протиріччя між змістом сформованого до початку навчання особистого досвіду учнів і його недостатністю для вирішення теоретичних і практичних пізнавальних завдань;

- Протиріччя, що виникають між окремими аспектами змісту навчального предмета та відповідної наукової дисципліни та ін

Не будь-протиріччя стає рушійною силою, а лише те, яке відповідає певним вимогам.

Основні умови становлення протиріччя в якості рушійної сили процесу навчання наступні:

1) протиріччя повинно бути змістовним, тобто має сенс в очах учнів, вирішення протиріччя повинно усвідомлюватися ними як необхідність;

2) протиріччя повинно бути пропорційно з пізнавальним потенціалом учнів (так, якщо при напрузі зусиль переважна більшість учнів не в змозі виконати поставлене завдання і навіть в найближчій перспективі не зможе цього зробити, то таке протиріччя не є рушійною силою розвитку);

3) виникнення суперечності має бути підготовлено і обумовлено ходом навчального процесу, його логікою.

Отже, аналізуючи мій приклад з власного досвіду, моє протиріччя є внутрішнім і відповідає основним умовам становлення протиріччя в якості рушійної сили процесу навчання.