Архітектура:

17 – 18 ст. стиль бароко (з італійської barocco – вибагливий, примхливий). Це стиль у мистецтві якому притаманні підкреслена урочистість, пишна декоративність, поєднання контрастних матеріалів. Мистецтво бароко відзначається динамізмом, схильністю до алегоричного відображення дійсності, пишністю та театралізацією, що посилювало емоційний вплив на глядача.

Українське бароко – це використання народних, національних мотивів, з використанням традицій дерев’яного народного конструювання. Відрізнялося від європейського бароко більшою поміркованістю й виваженістю форм. Стиль в мистецтві та архітектурі поширюється українськими землями з другої половини 17 ст.

Переважно будували православні храми в стилі бароко – надавало відчуття святковості, емоційності, яскравості, пишності. У кам’яному будівництві виокремилися два напрямки. Самобутній прийом композиції храму – тридільна триверха (рідко одноверха) споруда та хрестовидні п’ятидільні, семидільні, девятидільні споруди з 5, 7, 9 банями (куполами). Це Троїцька церква в Густині (1671), Покровський собор у Харкові (1689), Іллінська церква в Києві (1692), Всехсвятська надбрамна в Києво-Печерській лаврі (1696 – 1698), Вознесенський собор у Переяславі (1700), Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві (1696 – 1701), Воскресенська – у Сумах (1703), Катерининська у Чернігові (1710) та ін.

Другий напрямок – поєднання трансформованого давньоруського храму з класичною композицією фасадів: собор Троїцького Іллінського монастиря у Чернігові (1679), собор Мгарського монастиря поблизу Лубен (1689 – 1709).

Від кінця 18 ст. архітектура розвивалася у стилі класицизму – поєднання геометричної чіткості, раціональність з античністю.

Провідне місце посіло містобудування: 1778 р. Херсон, 1794 р. Севастополь, 1788 р. Миколаїв, 1794 р. Одеса, 1776 р. Катеринослав.

1800 р. вийшов указ про заборону будувати церкви в українському стилі. Практично Москва заборонила українське бароко.

Григорович-Барський І. перший з українських архітекторів відмовляється від барокових впливів, чим готує перехід до архітектури класицизму. Кращі його споруд – церкви в Лемешах, Миколи Набережного в Києві, Красногорський монастир у Золотоноші, собор Різдва Богородиці в Козельці.

ВИСНОВКИ:

– укр. культура досягла високого рівня розвитку розвиваючись в тісному взаємовпливі з культурами інших народів.

– попри тяжкі національні утиски, українська культура розвивалася, давши світові талановитих особистостей, знамениті твори.

– але розвиток культури продовжував гальмуватися після втрати незалежності.

Контрольні питання:

1. Назвіть відомі Вам теорії походження українського козацтва та поясніть їх зміст.

2. Запорозька Січ ХVІ ст. – першої половини ХVІІ ст., за висловом Миколи Костомарова, це «козацька християнська республіка». Доведіть або спростуйте, тезу історика відносно того, що Січ була республікою (державою).

3. Напишіть невеличке есе на тему: «Козак – лицар християнства чи авантюрист без батьківщини?» Розкрийте в ньому значення терміну «козак», його функції, позитивні та негативні якості козаків.

4. Напишіть невеличке есе на тему: «Яке значення козацтва для українського народу?» Розкрийте в ньому місце козацтва в історії українського суспільства.

5. Вкажіть особливості культурно-мистецького процесу доби козаччини.