2.Структура фінансової системи України та характеристика її основних ланок.

Фінансова система – це сукупність фондів грошових коштів, що групуються за відповідною ознакою. Якщо ми виходимо з того, що фінанси є забезпечувальною структурою відносно суспільного виробництва, то у центрі взаємодії фінансів як суспільного інституту перебуває ВВП. При цьому враховуючи взаємозв’язок фінансів із ВВП, можливі два варіанти трактування фінансової системи – розширене і звужене. Розширене виходить з того, що вона з одного боку, формує фінансову базу для забезпечення виробничого процесу через мобілізацію, розміщення та надання на різних умовах фінансових ресурсів суб’єктам виробництва, а з іншого – забезпечує розподіл та перерозподіл вартості створеного ВВП. Звужене трактування, у свою чергу, може мати два варіанти: перший – до фінансової системи відносяться інститути та інституції, що функціонують у сфері ресурсного забезпечення економіки, другий – ті суспільні інститути, що опосередковують розподіл та перерозподіл ВВП. Фінансові системи різних країн відрізняються за своєю структурою та функціями, але всі вони маютьодну ознаку: це різноманітні фонди фінансових ресурсів, які різняться за методами мобілізації та напрямками використання, але тісно пов’язані між собою, мають прямий та опосередкований вплив на економічні і соціальні процеси.в державі. За внутрішньою будовою фінансова система – це сукупність відносно обособлених, взаємопов’язаних фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методи перерозподілу ВВП. За організаційною структурою фінансова система – це сукупність фінансових органів та інститутів, які управляють грошовими потоками. В залежності від сфери фінансових відносин виділяють 4 ланки фінансової системи: державні фінанси. Пінанси підприємницьких структур, міжнародні фінанси, фінансовий ринок. Базовою ланкою фінансової системи є фінанси підприємницьких структур, до якої належать фінанси як виробничої, так і невиробничої сфер. Підприємства обслуговують створення валового внутрішнього продукту – основного джерела фінансових ресурсів. Нині підприємницькі структури володіють 25 – 30% всіх фінансових ресурсів держави. Державні фінанси можна визначити як сукупність фондів фінансових ресурсів загальнодержавного призначення. У сфері державних фінансів досить обґрунтованим буде їх поділ на централізовану (бюджет і цільові фонди) та децентралізовану (фінанси державних підприємств) складові. Провідне місце в державних фінансах належить бюджетам різних рівнів, які об’єднуються у зведеному бюджеті держави. Досить складною є структуризація міжнародних фінансів. Тут важко знайти певну ознаку, за якою можна було б охопити всю сукупність. При дослідженні міжнародних фінансів їх доцільно розглядати у двох вимірах – широкому та вузькому. У широкому розумінні вони охоплюють усю сукупність міжнародних грошових потоків, а у вузькому – міжнародну централізацію коштів та фінансових ресурсів. Фінансовий ринок – це ланка фінансової системи, яка створює і використовує фонди фінансових ресурсів у тих випадках, коли інші ланки фінансової системи не можуть діяти ефективно. Фінансовий ринок включає ринок грошей, кредитних ресурсів, цінних паперів і фінансових послуг.