Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Форма № У 5.09

Спеціальність Фінанси ,БС Семестр 6

Навчальний предмет «Теорія фінансів»

Екзаменаційний білет № 11

1. Бюджетний дефіцит: види, джерела фінансування та економічні наслідки.

Бюджетний дефіцит – перевищення доходів бюджету над його видатками. Основна причина дефіциту бюджету полягає у відставанні темпів зростання доходів бюджету порівняно зі збільшенням видатків бюджету. Конкретні причини такого відставання мо­жуть бути різними:

- кризові явища в економіці;

- неконтрольованість фінансової ситуації в країні;

- значне збільшення соціальних видатків порівняно із зростанням валового внутрішнього продукту;

- мілітаризація економіки в мирний час;

- надзвичайні ситуації (війни, стихійні лиха та ін.). Розрізняють різні види бюджетного дефіциту.

За формою проявлення бюджетний дефіцит буває відкри­тий і прихований.

Відкритий - це офіційно визнаний дефіцит у законі про Державшій бюджет України на відповідний рік.

Прихований бюджетний дефіцит - офіційно не виз­нається і проявляється у формі завищення обсягів планових доходів і включення у склад доходів джерел покриття бюджет­ного дефіциту.

Виходячії з причин виникнення бюджетний дефіцит поділяється на вимушений і свідомий.

Причиною виникнення вимушеного бюджетного дефіци­ту є зниження зростання валового внутрішнього продукту і недостатність фінансових ресурсів у країні.

Основна причина виникнення свідомого дефіциту поля­гає в тому, що держава знижує податкові ставки для стимулю­вання економіки в період її спаду. Недостатні ж фінансові ре­сурси вона компенсує позиками за мінімальних процентних ставок, що забезпечує високу надійність державних цінних па­перів.

За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють:

- активний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням бюджетних коштів на інвестиції в економіку для сприсприяння зростання валового внутрішнього продукту.

- пасивний бюджетний дефіцит – це спрямування коштів на фінансування поточних витрат.

З точки зору тривалості існують хронічний дефіцит та незбалансованість бюджету. Хронічний дефіцит або довгострокова незбалансованість виникає внаслідок розриву між доходами й видатками бюдже­ту протягом ряду років. Незбалансованість має короткостро­ковий характер, тобто невідповідність між видатками та дохо­дами має місце в межах одного року.

В Україні джерелами покриття бюджетного дефіциту, за Бюджетним кодексом України (стаття 15), є внутрішні та зовнішні запозичення. Проте вони не використовуються на фінансування поточних видатків, за винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги. Цією ж статею забороняється використовувати емісійні кошти Національного банку України як джерело фінансування дефіциту Державного бюджету України.

2. Організаційні засади складання проекту Державного бюджету України.

Процедура бюджетного планування – послідовність заходів і дій зі складання, розгляду і затвердження проекту бюджету, яка визначається відповідним законодавством. В Україні на державному рівні вона включає такі етапи і стадії. Президент направляє Верховній Раді бюджетне послання. Верховна Рада розробляє бюджетну резолюцію, у якій визначає основні напрями бюджетної політики на наступний рік. Основними напрямами бюджетної політики є: 1. Визначення частки ВВП, яка буде розподілена через бюджет (30%), 2. граничний розмір дифіциту та боргу, 3. перелік захищених статей бюджету 4. обґрунтування міжбюджетних відносин, 5. законопроекти, прийняття яких є необхідним, 6. капітальні витрати, 7. встановлення розміру мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму. Міністерство фінансів розробляє на підставі основних прогнозованих макропоказників економічного і соціального розвитку прогдоз держаного бюджету, потім показники прогнозного бюджету узгоджуються з пропозиціями міністерств, відомст та інших органів. Для складання проекту міністр фінансів використовує такі показники: частка прогнозованого річного обсягу ВВП, що перерозподіляється через зведений бюджет України, бюджет поточного та попереднього років, рівень доходів і видатків бюджету, обсяг фінансування дефіциту бюджету, враховуються основні засади бюджетної політики, політична ситуація, екологічні фактори, фактори зовнішньої кон’юнктури. НБУ розробляє проект основних засад грошово-кредитної політики та проект кошторису доходів і видатків. Головні розпорядники бюджетних коштів готують бюджетні запити – документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обгрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступний бюджетний період. Кожне міністерство обгрунтовує суму, яка є необхідною для виконання на наступний рік. Міністерство фінансів приймає рішення щодо включення бюджетного запиту до проекту Державного бюджету на наступний рік. Міністерство фінансів розробляє робочий (узгоджений ) проект Державного Бюджету і подає його в Кабінет Мінстрів. Проект бюджету розглядається в Кабінеті міністрів, приймається рішення про його схвалення і подання Президенту проекту закону про Бюджет. Президент розглядає проект закону про бюджет і подає його до Верховної Ради. Проект закону про Державний бюджет розглядається у комітетах і комісіях Верховної Ради. Міністр фінансів доповідає на засіданні Верховної ради. Проект Державного бюджету обговорюється на засіданні Верховної Ради, приймається відповідне рішення про результати розгляду проекту Закону про Державний бюджет (затвердити Закон про Державний бюджет України, затвердити у першому читанні і направити на доопрацювання, відхилити і направити на переродблення). Виконання бюджету полягає у мобілізації запланованих доходів і фінансуванні передбачених видатків. Організація виконання бюджету покладається на Кабінет Міністрів, оперативна робота ведеться Міністерством фінансів, Державною податковою адміністрацією і Державним казначейством. Виконання бюджету здійснюється на підставі розпису доходів і видатків.