5.2 Розрахунок безтарного зберігання борошна

Таблиця 5.2.2-Добові витрати борошна

Сорт борошна	Витрати на добу в кг
Сіяне	16560
1сорт	19060

Для зберігання борошна використовуються бункери ХЕ – 233А де може зберігати до 60 т борошна.

де G_б^год – виробничий запас борошна, кг;

Т_з – тривалість зберігання, год;

G_б^б – маса борошна в одному бункері, кг

=1,9шт ,тобто 2 силоси для зберігання сіяного борошна.

=2,3шт,тобто 3 силоси для зберігання 1-го сорту борошна.

До установки прийнято 5+1=6 силосів ХЕ-233А, приймальні щитки ХЩП-2, розвантажувальні рукави М-113, перемикачі М-125, фільтри М-102, роторні живильники М-116.

Об’єм ємкості для зберігання сольового розчину на добу:

V= 29670дм³

5.3Розрахунок місткостей для зберігання рідкої сировини

Об’єм збірників виробничого запасу, V_зб, в л розраховується за формулою

(3.25)

де, G_доб^з – витрати сировини за добу, л;

t_з-норма запасу сировини,діб

ρ – густина розчину, кг/м³

К-коефіцієнт збільшення об*єму

- для дріжджової суспензії м³

- для розчину солі м³

- для розчину цукру м³

Для зберігання сольового розчину використовуємо солерозчинник Т1 – ХСБ .

5.4 Розрахунок кількості виробничих силосів

Об´єм одного силосу, м³ розраховують за формулою:

Vс = М_б^год t_р / ρ_б (3.26)

t_р — тривалість витрачення борошна із силосу, год (2 год);

ρ_б — об´ємна маса борошна (0,65 т/м³)

Тривалість заповнення силосу з урахуванням його об´єму, хв:

t_з = Vс ρ_б 60 / Qгод (3.27)

Місткість силоса для приготування рогаля козацького:

Vс = 0,749 ∙ 2 / 0,49 = 3,06 м³

Місткість силоса для приготування хліба мінського:

Vс = 0,8 ∙ 2 / 0,65 = 2,46м³

5.5 Розрахунок обладнання для цеху рідких напівфабрикатів

Продуктивність місильної машини безперервної дії кг/хв. розраховують за формулою:

Ρ = Ζ π (dл² – dв²) S n ρ k1 к2 к3 / 4 (5.7)

Ζ — кількість валів;

dл — зовнішній діаметр лопатей, м (0,25...0,30);

dв — діаметр вала, м (0,04...0,05);

S — крок лопатей, м;

n — частота обертання валу, хв^-1;

ρ — густина напівфабрикатів, кг/м³ (1100);

k1 — коефіцієнт подачі (0,1...0,2);

к2 — відношення сумарної площі лопатей до гвинтової поверхні того ж діаметру і кроку (0,15...0,2);

к3 — коефіцієнт, що враховує площину перерізу, яка утворюється перетином траєкторій руху лопатей (для одновальної – 1,0, для двовальної – 0,55...0,70)

Ρ = 1 · 3,14 · (0,3² – 0,04²) · 0,33 · 50 · 1100 · 0,1 · 0,15 · 1 / 4 = 26,8 кг/хв

Кількість тістомісильних машин п = Р_нф / Р

Р_нф — кількість вирахуваного напівфабрикату, кг/хв

Для хліба мінського

на тісто п = Р_нф / Р = 12,24 / 26,8 = 0,46, приймаємо одну машину

Для рогаля козацького

на тісто п = Р_нф / Р = 25,65 / 26,8 = 0,98 , приймаємо одну машину

Отже, встановлюємо 2 тістомісильні машини для хліба мінського та 1 тістомісильну машину для рогаля козацького.

Об´єм коритоподібної місткості для бродіння тіста:

V = М_б^год t_бр100 к / q

к — коефіцієнт, що враховує зміни об´єму: опари – 0,75, тіста – 0,90

q — норма завантаження борошна на 100 дм3 геометричного об´єму

для рогаля козацького

тісто V = 12,5 ∙ 1,5 ·100 · 0,75 / 30 = 46,8 м³

Встановлюємо одну коритоподібну місткість об’ємом 46,8 м³

для хліба мінського

тісто V = 5,8 ∙ 1,0 ·100 · 0,90 / 30 = 17,4 м³

Встановлюємо одну коритоподібну місткість об’ємом 46,8 м³ для тіста (рогаль козацький) та дві місткості для тіста об’ємом 17,4 м³ (хліб мінський)

-для хліба мінського

Розрахунок ємностей для бродіння розраховуються за формулою

(3.30)

G_закв- хвилинні витрати закваски,кг;

T_бр- тривалість бродіння закваски,год;

Ко-коефіцієнт збільшення об’єму;

Кпп- коефіцієнт, якмй враховує масу напівфабрикату попереднього приготування;

ρ - обємна маса напівфабрикату, кг/м³.

³ (3.31)

Кількість ємкостей (N_нф, шт) для бродіння закваски розраховується за формулою

(3.32)

Приймаємо 4 чани ХЕ-46 об’ємом 1000дм³ для бродіння закваски.

Маса закваски (G, кг) в одному чані розраховується за формулою

(3.33)

кг

Ритм заповнення ємкості для дозрівання напівфабрикату, хв.

(3.34)

Де – час дозрівання напівфабрикату, хв.

=135хв

Необхідна кількість замішувань у машині Х32М-300

= (3.35)

=

Де – маса напівфабрикату в одній ємкості, кг; – робочий об’єм машини для замішування рідкого напівфабрикату, м³ (приймають на 25 – 30 % меншим від геометричного об’єму).

Загальний ритм замішувань

Отриманий ритм не менший допустимого(20хв), тому однієї машини ХЗ2М-300 буде достатньо.

Отже, для приготування рідкої закваски необхідно 4чани ХЄ-46 і дві заварювальні машини ХЗ2М-300.(так як хліб мінський випікається на 2 лініях)