Завдання та запитання до ситуації:

6. Яку стратегію реалізує компанія і відповідно до неї яким вимогам повинен відповідати управлінський персонал? Якою повинна бути якісна потреба в персоналі?

7. Наскільки на вашу думку вимоги, які висувають власники компанії до персоналу зможуть в повній мірі забезпечити реалізацію обраної стратегії?

8. Запропонуйте найбільш ефективні джерела і методи пошуку персоналу для даної організації (як для управлінського персоналу так і для виробничого персоналу).

9. Складіть текст об’яви в засоби масової інформації (газета, радіо), щодо існуючих вакансій в компанії і пошуку робочої сили.

10. Складіть перелік основних документів, які необхідні будуть для проведення найму персоналу (як від організації так і від кандидатів на посаду).

Зав. випускаючою кафедрою менеджменту

організацій та ЗЕД, проф. І.А. Маркіна

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ

„ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ”

Кафедра менеджменту організацій та зовнішньоекономічної діяльності

Комплексне контрольно-кваліфікаційне завдання

для Державного екзамену

студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» спеціальності 6.030601 «Менеджмент організацій»

варіант № 28

ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Вперше про Володимира Довганя як успішного бізнесмена заговорили в 1993 році. Перша його компанія – “Дока” з яких виникло два проекти “Дока-піцца” і “Дока-хліб”. Ідея була благородною – забезпечити Росію 15 тисячами міні-пекарень і нагодувати її свіжим хлібом і піццою. Пекарні вироблялись підприємством “Твердий сплав-Дока-хліб” (Тольятті) і продавались на умовах франчайзингу.

Початок був дуже успішний –120 пекарень на місяць. На території СНД виникло більше ніж 800 підприємств які використовували торгову марку “Дока” ціни на акції фірми зростали.

Крах наступив в кінці 1994 року – обидва проекти були закриті курс акцій впав. На думку В. Довганя причин було тому багато: компаньйони крали і майже 60% власників франчайзи порушували рецептуру; зросли ціни на електроенергію обвалився фондовий ринок і т.д.

Проте тут можна говорити про класичний випадок коли компанію що швидко зростає фактично вбили самі менеджери. Створений Довганем холдинг швидко створював дочірні фірми - “Дока-піцца” і “Дока-хліб” “Дока-біомікс” і т.ін. Всі мали значну самостійність на умовах : 30%- керівнику 30%- головній фірмі  40%- на розвиток. Але В. Довгань поступово втратив контроль над діяльністю менеджерів всієї структури. Обвал акцій повязаний в першу чергу з тим що в 1993-1994 рр. ніхто в Росії ще не уявляв собі що таке фондовий ринок. Репутації В. Довганя було нанесено значного удару.

Проте він не здавався. Приблизно рік В.Довгань вів тяжкі бої намагаючись врятувати те що ще було можливо. І вже на прикінці 1995 року він почав безпрецедентну для Росії компанію по створенню першого загальнотоварного бренду і наприкінці 1997 року під маркою “Довгань” продавали 250 видів споживчих товарів. Робилось це так: створена нова корпорація “Довгань- захищена якість” замовляла промисловим партнерам яких було 150 виробництво товарів під своєю торговою маркою. Продукція реалізовувалась через дилерів і через спеціально створений в корпораціях відділ роздрібного продажу. Планували відкрити регіональні оптові бази для продажу товарів під маркою “Довгань” за кордоном розроблявся бізнес план першої “горілчаної програми”. Але саме в цей момент Держдума РФ прийняла закон про заборону реклами спиртного на телебаченні з 1 січня 1996 року. І Довгань розпочав безпрецедентну акцію – почати рекламу товару що не існує. Ефектні рекламні ролики горілки “Довгань” зацікавили і покупців і продавців.

Паралельно розкручувалась рекламна кампанія ідеї захищеної якості: паспорт якості серійний номер і декілька ступенів захисту вважались як гарант від підробки. Товар з паспортом якості видавався за високоякісний товар. Після відповідної реклами були прийняті на “ура” всі 10 видів горілки “Довгань” хоча б і за високу ціну. Далі пішов майонез кетчуп і кількість продукції з маркою “Довгань” зростала в геометричній прогресії - вино цукерки сигарети мило. Зявилась телевізійна програма “Довгань-шоу” в якій розігрували цінні призи по серійних номерах паспортів якості. Стратегію торгівлі дорогим товаром Довгань обрав вперше – раніше таким був принцип ціноутворення книжкової продукції видавничого дому “Довгань”. Ціни на книги ДОСЯГАЛИ 100 І БІЛЬШЕ ДОЛАРІВ. Рекорд поставило подарункове видання Біблії  роздрібна ціна якої становила 1000 доларів. Принцип простий – разом з товаром продавали гарантію якості.

Восени 1997 року почались проблеми. Виробники товарів з маркою “Довгань” почали скаржитись на затримку грошей за відвантажену продукцію. Виникла заборгованість перед корпорацією що надавала упаковку Tetra –Pak. Компанії припинили відвантаження продукції і подали в арбітражний суд. Почали зникати з прилавків магазинів товари з маркою “Довгань”. В 1997 році Довгань засновує нову фірму “Альянс-центр” разом з банком “Росэксбанк” в офшорній зоні “Арзамас-16”. У компанії “Захищена якість” забрали право розпоряджатись торговою маркою і гроші за продукцію оптові покупці повинні були перераховувати в “Альянс-центр”. В результаті цього “Довгань” залишилась без збутової мережі і оборотних коштів а колишні партнери без “розкрученої” торгової марки.

Виник конфлікт між колишніми партнерами В.Довганем і Ліллевьялі. Почались взаємні звинувачення в розкраданні коштів в тому  що Довгань дуже багато витрачав на рекламу на себе і своє найближче оточення. Наприклад тільки в 1997 році телепередача “Довгань-шоу” “зїла “ 7 млн. дол. 4 млн. дол. пішло на організацію нових фірм за кордоном і видавничу діяльність. До кінця року заборгованість перед партнерами склала 13 млн. дол. Створення компанії “Альянс-центр” компаньйони розцінювали як спробу Довганя стати єдиним власником свого бізнесу.

Проте це емоції а основне те що компанія “Довгань - захищена якість” знову стала жертвою своєї власної агресивної політики орієнтованої на швидкий ріст. Крім цього якщо високі ціни на горілку “Довгань” сприймались відносно непогано то інші товари не йшли не захищав їх і паспорт якості. Експертиза більшості товару свідчила про її низьку якість Все це призводило до того що товар почав залежуєватись в магазинах почались фінансові невдачі скорочення штатів. Все це було повязано зі стратегічними прорахунками керівництва в плануванні.

На початку 1998 року до компанії “Довгань” проявила інтерес група ОНЕКСИМБАНК в особі “МФК-Ренессанс”. Вони хотіли купити видавничий будинок “Довгань”, але переговори так нічим і закінчились. На сьогоднішній день торгову марку “Довгань” придбали 20 українських підприємств. Проте в звязку з крахом підприємства В.Довганя в Росії виникає питання наскільки наперед було проплачено телевізійну рекламу? Максимум до кінця поточного року. Таким чином скоро компанія “Довгань-Україна” повинна буде самостійно займатись рекламою продукції, а це додаткові витрати і збільшення собівартості продукції.