- •Проблеми сучасного визначення предмета та методу фінансового права.
- •1) Чи тільки грошові відносини?
- •2. Хто є суб’єктами фінансової діяльності: лише держава чи й інші суб’єкти?
- •Принципи фінансового права.
- •Система фінансового права та система фінансового законодавства, їх співвідношення.
- •1. Ієрархічне розшарування актів, що мають характер (дію) закону, надання законодавчого пріоритету одних перед іншими (кодекси, спеціальні фінансові закони, загальні закони, декрети кму).
- •2. Щодо кожного інституту фінансового права законом встановлюється особлива система джерел законодавства.
- •Дія норм фінансового права та конкуренція фінансово-правових приписів, співвідношення законності та доцільності у фінансовому праві
- •Суб’єкти фінансового права та фінансових правовідносин, проблема представництва у фінансовому праві.
- •Фінансова система, її склад.
- •1.2. Фонди цільового призначення (позабюджетні)
- •2.2. Місцевий кредит (місцеві запозичення, позики)
- •2. Децентралізовані фінанси:
- •2.1. Місцеві бюджети;
- •Співвідношення понять «публічний фонд коштів», «бюджет» і «казна».
- •Сучасне поняття публічного фонду коштів.
- •Фінансово-правовий статус юридичних осіб публічного права та бюджетних установ і режим їх фондів коштів.
- •Методи та форми мобілізації фінансових ресурсів до публічних фондів коштів.
- •Податкове право як підгалузь фінансового права.
- •Правова природа, економічна суть, поняття, функції та юридичні ознаки податку і збору.
- •Принципи податкового права та система законодавства про податки і збори. Реформування податкової системи.
- •3) Закони:
- •5) Укази Президента України:
- •8) Накази Державної митної служби:
- •Дія норм податкового права (в часі, просторі та за колом осіб).
- •Суб’єкти податкових правовідносин.
- •Реєстр платників податків. Представництво в податкових відносинах.
- •Податковий обов’язок, податкове зобов’язання та податковий борг.
- •Адміністративне оскарження сум податкового зобов’язання (боргу).
- •Класифікація податків і зборів, що входять до загальної системи оподаткування.
- •Непрямі податки: правова природа та особливості правового регулювання.
- •Поняття та види прямих податків, розмежування їх на загальнодержавні та місцеві.
- •[Ред.]Види податків
- •[Ред.]Найпоширеніші зразки
- •Проблеми усунення подвійного оподаткування.
- •Основні елементи оподаткування податком на доходи з фізичних осіб.
- •Основні елементи оподаткування податком на прибуток підприємств.
- •Актуальні питання оподаткування окремими прямими податками.
- •Бюджетне право як підгалузь фінансового права, його предмет, система та джерела.
- •1) За змістом:
- •2) За часом дії:
- •3) За характером:
- •Сучасне поняття та проблеми суб’єктивного бюджетного права. Суб’єкти бюджетного права.
- •Бюджетний устрій та бюджетна система
- •Проблеми правового регулювання бюджетного циклу та стадій бюджетного процесу.
- •Методи здійснення публічних видатків і проблеми співвідношення постатейного (бюджетно-кошторисного) та програмно-цільового фінансування.
- •Система розпорядників бюджетних коштів і місце в ній системи органів прокуратури України.
- •Поняття, підстави виникнення та реєстрація бюджетних (небюджетних та фінансових бюджетних) зобов’язань.
- •Проблеми державних закупівель і цільового витрачання бюджетних коштів.
- •Бюджетне кредитування.
- •Правова природа боргових зобов’язань, які випливають з публічного кредиту.
- •1) Кошти від державних (місцевих) внутрішніх та зовнішніх запозичень;
- •Правове регулювання бюджетних запозичень.
- •Поняття, склад, види і форми державного внутрішнього боргу України.
- •Управління державним зовнішнім та внутрішнім боргом України.
- •1) Кошти від державних (місцевих) внутрішніх та зовнішніх запозичень;
- •Правове регулювання муніципального боргу в Україні.
- •Правове регулювання відносин з надання кредитів, за рахунок коштів державних (муніципальних) запозичень.
- •Особливості правового режиму централізованих позабюджетних цільових фондів.
- •Правовий режим внесків до централізованих позабюджетних цільових фондів.
- •Правове забезпечення діяльності Пенсійного фонду України, стан та тенденції її удосконалення.
- •Правове регулювання організації та діяльності Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
- •Правові основи діяльності Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
- •Правовий режим Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
- •Правові питання діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
- •Фінансовий контроль як вид фінансової діяльності держави.
- •Фінансовий контроль є однією із завершальних стадій управління фінансами, проте фінансовий контроль супроводжує усі стадії управління публічними і приватними фінансами.
- •Зміст фінансового контролю визначається фінансовою діяльністю держави, складовою частиною якої він є
- •Міжнародно-правові стандарти організації державного фінансового контролю.
- •Види, методи, форми та заходи фінансового контролю в сучасних умовах.
- •Органи фінансового контролю, їх компетенція.
- •Суб’єкти загального фінансового контролю, їх компетенція.
- •Повноваження органів спеціалізованого фінансового контролю.
- •Відомчий та внутрішньо-господарський (внутрішній) фінансовий контроль.
- •Муніципальний та громадський фінансовий контроль.
- •Методи фінансового контролю
- •Правові основи взаємодії правоохоронних органів з органами, що здійснюють фінансовий контроль
- •1) Наказ Державної податкової адміністрації України
- •3) Постанова Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 р. N 39
- •4) Наказ ГоловКру України, дпа України
- •Роль прокуратури України в забезпеченні законності учасниками фінансових правовідносин та в сфері фінансового контролю
- •Фінансова відповідальність є об’єднанням різних видів інституціональної фінансово-правової відповідальності (бюджетної, податкової, валютної, розрахункової тощо).
- •Загальні:
- •Спеціальні:
- •Фінансові правопорушення як підстава притягнення до фінансово-правової відповідальності.
- •Система фінансово-кредитних організацій України, державне регулювання їх діяльності.
- •Банківське право в системі права України. Фінансово-правовий інститут регулювання банківської діяльності.
- •Законодавство про банки і банківську діяльність в Україні.
- •1. Конституція України.
- •3. Укази Президента України:
- •4. Постанови Кабінету Міністрів України:
- •1) Універсальні
- •2) Спеціалізовані:
- •1) Відкритого акціонерного товариства
- •2) Кооперативного банку (центральні та місцеві кооперативні банки)
- •Правове регулювання, поняття та види банківських операцій.
- •Правові основи та актуальні питання банківського кредитування.
- •1) Закон України: “Про банки і банківську діяльність” (ст. 49):
- •2) Господарський кодекс України:
- •3) Про затвердження Положення про надання Національним банком України стабілізаційних кредитів банкам України: Постанова Правління Національного банку України від 13 липня 2010 року № 327
- •Фінансово-правові аспекти інституту банківського рахунка.
- •Види банківських рахунків та захист інтересів клієнтів банків від порушення договору банківського рахунку.
- •Правовий режим банківської таємниці.
- •Особливості правового регулювання розрахункових відносин.
- •Правове регулювання грошового обігу.
Горизонтальна (інституційна) побудова системи фінансового законодавства (відокремлюються інститути та підгалузі фінансового права)
вертикальна (ієрархічна) побудова відображає ієрархію нормативно-правових актів за їх юридичною силою та залежно від органу, який їх прийняв;
Територіальна (регіональна) побудова відображає територіальні особливості регулювання фінансово-правових відносин, розвиток загальних положень фінансового законодавства в місцевих (регіональних) нормативно-правових актах
Загальні тенденції в системі джерел окремих інститутів фінансового законодавства:
1. Ієрархічне розшарування актів, що мають характер (дію) закону, надання законодавчого пріоритету одних перед іншими (кодекси, спеціальні фінансові закони, загальні закони, декрети кму).
2. Щодо кожного інституту фінансового права законом встановлюється особлива система джерел законодавства.
Наприклад, в статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетне законодавство складається з :
1) Конституції України;
2) цього Кодексу;
3) закону про Державний бюджет України;
4) інших законів, що регулюють бюджетні відносини, передбачених статтею 1 цього Кодексу;
5) нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, прийнятих на підставі і на виконання цього Кодексу та інших законів України, передбачених пунктами 3 та 4 цієї частини статті;
6) нормативно-правових актів органів виконавчої влади, прийнятих на підставі і на виконання цього Кодексу, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, передбачених пунктами 3, 4 та 5 цієї частини статті;
7) рішень про місцевий бюджет;
8) рішень органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийнятих відповідно до цього Кодексу, нормативно-правових актів, передбачених пунктами 3, 4, 5, 6 і 7 цієї частини статті.
Дія норм фінансового права та конкуренція фінансово-правових приписів, співвідношення законності та доцільності у фінансовому праві
Дія фінансово-правової норми в часі починається с моменту вступу в юридичну силу нормативного акта, що містить її, і припиняється моментом втрати останнім юридичної сили.
Вступ в силу фінансового нормативно-правового акта визначається одним з наступних моментів:
1. Моментом прийняття (підписання) нормативного акта.
2. Моментом оприлюднення нормативного акта (за загальним правилом вступають в дію
через 10 днів з моменту їх оприлюднення).
3. Датою, що вказана в самому нормативному акті.
4. Спеціально прийнятим нормативним актом.
Припинення дії нормативних актів визначається наступними моментами:
1. Закінченням строку дії нормативного акта. В цьому випадку наперед встановлюється час дії фінансово-правової норми, зі закінченням вказаного терміну вона припиняє діяти. Наприклад, зміни до законів України, що вносяться законом про державний бюджет на відповідний рік, як припиняє дію, власне, і сам вказаний закон.
2. Прямою відміною.
3. Заміною діючого нормативного акта іншим актом.
Принципи дії в часі:
Як правило, нормативні акти розповсюджують свою дію на правовідносини, що виникають після їх вступу в силу, тобто мають перспективну спрямованість.
Діє принцип: нормативні акти, що встановлюють обов’язки або відповідальність суб’єкта фінансового права, зворотної сили не мають. Виключення складають акти, які пом’якшують або усувають заходи юридичної відповідальності, яким може надаватися зворотна сила. Часто законодавець (нормо творець) не може прийняти і ввести в дію нормативно-правовий або індивідуально-правовий акт, якщо в законодавстві для цього передбачено чіткі часові межі. Так, наприклад, 25 серпня – щодо законів про податки або інші доходи до бюджету.
Тимчасовий акт, що припинив свою дію, як правило, не припиняє свою чинність.
Дія в просторі. За загальним правилом вступають в силу і діють одночасно на усій території. Регіональні нормативні акти розповсюджують свою дію на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Проблеми:
В Україні існують різні економічні простори: спеціальні економічні зони, митна територія (спеціальні митні території, податкова територія – їх існування, та їх режим прямо впливають на дію фінансового права в просторі.
Фінансове право дає досить широкі права місцевим органам на регулювання податкових та бюджетних правовідносин. Часто виникають проблеми з дією норми щодо суб’єктів правовідносин, які переміщуються за межі відповідної території.
Останнім часом територіальні органи допускають порушення дисципліни фінансово-правового регулювання: визначають недіючими на своїй території законодавчих актів (наприклад, про державну закупівлю), перевищують надану їм компетенцію (збільшують коло видів публічних платних послуг, встановлюють щодо них тарифи з порушенням законодавства, перевищують встановлені їм межі податкового регулювання, тощо).
Аналогічно визначається і дія нормативних актів за колом осіб. В тексті самого акта має міститися посилання на суб’єктів фінансового права, яким адресовані норми акта. Наприклад, податкові закони чітко визначають коло платників щодо кожного податку.
Проблема: на підзаконному рівні дуже часто коло суб’єктів визначених в законі звужується: коло одержувачів бюджетних коштів, коло суб’єктів, які можуть застосовувати заходи бюджетної відповідальності.
Конкуренція фінансово-правових норм. Правова система побудована ієрархічно, одні нормативні акти володіють більшою юридичною силою щодо інших. При цьому юридична сила кожного акта визначається місцем органу, що його видав, на державно-управлінській “піраміді”.
Як діяти при колізії нормативних актів одного рівня ?
Можливе застосування наступних принципів:
1) пріоритет кодифікованого акта щодо не кодифікованого.
Проблема: з кодифікованих – лише Бюджетний кодекс. В податковій сфері цю роль відіграють два закони: «Про систему оподаткування», «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»;
2) пріоритет спеціальної норми щодо загальної (lex specialis derogat generali). Наприклад, в ст. 6 Закону «Про банки та банківську діяльність» встановлено, що «законодавство про господарські товариства поширюється на банки у частині, що не суперечить цьому Закону». В ч.2 ст. 4 Бюджетного кодексу, зазначається, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України;
3) пріоритет пізніше прийнятого акта щодо раніше прийнятого (lex posterior derogat priori).
Проблема: законодавець часом зловживає цим правилом і обмежує дію норм Бюджетного кодексу в положеннях щорічних законів про Державний бюджет.
4) нормативно встановлений пріоритет. Іноді вищі державні органи приймають нормативно-правові акти, які безпосередньо вирішують правові колізії. Наприклад, з питань банкрутства банків законодавство про санацію та банкрутство застосовується в частині, що не суперечить Закону «Про банки та банківську діяльність».
Проблема: іноді такий пріоритет встановлюється на підзаконному рівні.