1) Відкритого акціонерного товариства

• Ст. 6: „Законодавство про господарські товариства поширюється на банки у частині, що не суперечить цьому Закону.”

• ст.33, 34 Закону Про банки;

• Закон „Про господарські товариства” (замінюється Законом „Про акціонерні товариства” 17 вересня 2008 року № 514-VI, який ще не вступив в чинність)

2) Кооперативного банку (центральні та місцеві кооперативні банки)

• Закон Про банки, ст.8: Законодавство про кооперацію поширюється на кооперативні банки в частині, що не суперечить цьому Закону”

• Закон „Про кооперацію” вiд 10.07.2003  № 1087-IV. Ст.5: „Законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.”

Постанова Правління Національного банку України „Про затвердження Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень” від 31.08.2001 № 375.

ПЕРЕЛІК І ТАРИФИ послуг з реєстрації установ банків, надання ліцензій (дозволів) на здійснення банківських операцій, операцій з валютними цінностями та інших послуг, що надаються Національним банком України та його територіальними управліннями, затверджені Постанова Правління Національного банку України 12.08.2003 № 333

За формою власності банки поділяються на:

- Державні банки (ст.7 Закону). Державний банк - це банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі. Засновується за рішенням Кабінету Міністрів України. В законі про Державний бюджет України на відповідний рік передбачаються витрати на формування статутного капіталу державного банку.

- комерційні банки (термін: у ст.10).

Державні підприємства не можуть бути учасниками комерційних банків, створених до набуття чинності вказаним Декретом. При цьому правонаступниками державних підприємств стосовно комерційних банків, створених за їхньою участю, є Міністерство фінансів України (щодо підприємств, які перебувають у загальнодержавній власності) та відповідні органи, уповноважені управляти державним майном (щодо інших державних підприємств).()

Держава як власник акцій банків:

• Держава в особі Міністерства фінансів України може брати участь у формуванні та/або збільшенні статутних капіталів банків (капіталізації банків) шляхом придбання акцій первинної емісії (часток у статутному капіталі) банку чи акцій додаткової емісії (додаткових вкладів) банків в обмін на державні облігації України та/або придбання зазначених акцій за кошти Державного бюджету України (ст. 2 Закону «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи…»).

• Управління корпоративними правами держави у статутних капіталах банків, що набуті відповідно до Закону Про першочергові заходи, здійснюється Міністерством фінансів України;

• Рішення про продаж корпоративних прав держави у статутних капіталах банків, що находяться в управлінні Міністерства фінансів України, приймає Кабінет Міністрів України відповідно до чинного законодавства. Кошти від їх продажу зараховуються до Державного бюджету України.

Запроваджено мораторій на розподіл чистого прибутку проблемних банків, а також ті, які знаходяться під тимчасовою адміністрацією банку. (ст..4 Закону Про першочергові заходи

Об’єднання банків: (ст.9 Закону Про банки)

- банківські об’єднання:

• Банківська корпорація (ст.10 Закону Про банки): ;

• Банківська холдингова група (ст..11 Закону про банки);

Постанова Правління Національного банку України  „Про затвердження Положення про порядок створення і державної реєстрації банківських об'єднань” № 377 від 31.08.2001 р.

• Фінансова холдингова група (ст. 12 Закону про банки): складається переважно або виключно з установ, що надають фінансові послуги, причому серед них має бути щонайменше один банк, і материнська компанія має бути фінансовою установою (фінансові об’єднання)

Банківське об'єднання створюється за попередньою згодою Національного банку України та підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру банків.

Банки можуть бути учасниками промислово-фінансових груп з дотриманням вимог антимонопольного законодавства України (ст.9 Закону про банки)

73. Проблеми правового регулювання формування грошових фондів банків.

Стаття 30. Структура регулятивного капіталу банку

{ Назва статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

Регулятивний капітал банку включає: { Абзац перший частини першої статті 30 в редакції Закону N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

1) основний капітал;

2) додатковий капітал.

Основний капітал банку включає статутний капітал і розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, надбавок до курсу акцій і додаткових внесків акціонерів у статутний капітал, загальний фонд покриття ризиків, що створюється під невизначений ризик при проведенні банківських операцій, за винятком збитків за поточний рік і нематеріальних активів. Розкриті резерви включають і інші фонди такої самої якості, які повинні відповідати таким критеріям: { Абзац перший частини другої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

1) відрахування до фондів мають здійснюватися з прибутку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов'язання;

2) фонди і рух коштів до них та з них повинні окремо розкриватись у опублікованих звітах банку;

3) фонди повинні бути у розпорядженні банку для покриття збитків з метою необмеженого і негайного використання у разі появи збитків;

4) збитки не можуть безпосередньо покриватися з фондів, а повинні проводитися через рахунок прибутків і збитків.

За умови затвердження Національним банком України додатковий капітал може включати:

1) нерозкриті резерви (крім того факту, що такі резерви не відображаються в опублікованому балансі банку, вони повинні мати такі самі якість і природу, як і розкритий капітальний резерв);

2) резерви переоцінки (основні засоби та нереалізована вартість "прихованих" резервів переоцінки в результаті довгострокового перебування у власності цінних паперів, відображених у балансі за історичною вартістю їх придбання);

3) гібридні (борг/капітал) капітальні інструменти, які повинні відповідати таким критеріям:

вони є незабезпеченими банком, субординованими і повністю сплаченими; { Абзац другий пункту 3 частини третьої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

вони не можуть бути погашені за ініціативою власника;

вони можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред'явлення банку вимоги про припинення торгових операцій;

вони дозволяють відстрочення обслуговування зобов'язань щодо сплати відсотків, якщо рівень прибутковості не дозволяє здійснити такі виплати;

4) субординований борг (звичайні незабезпечені банком боргові капітальні інструменти, які за умовою договору не можуть бути забрані з банку раніше 5 років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій всіх інших кредиторів). При цьому сума субординованого боргу, включеного у капітал, щорічно зменшується на 20 відсотків її первинного розміру протягом п'яти останніх років дії договору.

У разі якщо субординований борг наданий в іноземній валюті першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України, він враховується при розрахунку капіталу за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, встановленим на звітну дату. { Пункт 4 частини третьої статті 30 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 1533-VI ( 1533-17 ) від 23.06.2009 }

{ Пункт 4 частини третьої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009, N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

Національний банк України має право визначати своєю постановою інші складові додаткового капіталу, а також умови та порядок його формування.

{ Частина четверта статті 30 в редакції Закону N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009 }

Додатковий капітал не може бути більш як 100 відсотків основного капіталу.

{ Частина статті 30 в редакції Закону N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009 }

Стаття 31. Розмір статутного капіталу на момент державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність

Мінімальний розмір статутного капіталу на момент державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, не може бути меншим 120 мільйонів гривень.

Національний банк України має право встановлювати для окремих юридичних осіб, які мають намір здійснювати банківську діяльність, залежно від їх спеціалізації диференційований мінімальний розмір статутного капіталу на момент їх державної реєстрації, але не нижче розміру, передбаченого цією статтею

{ Стаття 31 із змінами, внесеними згідно із Законами N 133-V ( 133-16 ) від 14.09.2006, N 1533-VI ( 1533-17 ) від 23.06.2009; в редакції Закону N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

Стаття 32. Порядок формування статутного капіталу банку

Статутний капітал банку формується відповідно до вимог цього Закону, законодавства України та установчих документів банку.

Формування та капіталізація банку здійснюються шляхом грошових внесків, крім випадків, передбачених Законом України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ( 639-17 ) протягом строку його дії. Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти - в іноземній вільно конвертованій валюті або у гривнях. { Частина друга статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законом N 639-VI ( 639-17 ) від 31.10.2008 - зміни діють до 1 січня 2012 року згідно із Законом N 2856-VI ( 2856-17 ) від 23.12.2010 }

Статутний капітал банку не повинен формуватися з непідтверджених джерел.

Юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, до отримання банківської ліцензії та внесення відомостей про неї до Державного реєстру банків має право витрачати кошти, що вносяться засновниками для формування її статутного капіталу, виключно з метою підготовки до здійснення нею банківської діяльності.

{ Частина четверта статті 32 в редакції Закону N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

Банк не має права без згоди Національного банку України зменшувати розмір регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого рівня. Регулятивний капітал банку не може бути меншим за статутний капітал. Ця вимога не поширюється на новостворений банк протягом одного року з дня отримання ним банківської ліцензії.

{ Частина п'ята статті 32 із змінами, внесеними згідно із Законами N 133-V ( 133-16 ) від 14.09.2006, N 3024-VI ( 3024-17 ) від 15.02.2011 }

Забороняється використовувати для формування капіталу банку бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення.