8. Сучасне поняття публічного фонду коштів.

Публічний фонд коштів – фонд, що перебуває у власності публічних утворень національного рівня (Народу України, держави, АР, територіальних громад, суспільства (громадськості), іноземної держави) або міжнародного рівня (міжнародні організації), що функціонує в порядку, визначеному державою з метою забезпечення виконання функцій, покладених на публічні утворення та забезпечення суспільних потреб, може мати статус юридичної особи або існувати у вигляді коштів на рахунку, переданих в управління відповідному органу.

Публічним є фонд, якщо він:

• створений за участю держави (правотворчий акт), або на вимогу і в порядку, визначеному державою;

• на нього розповсюджується фінансовий контроль, в тому числі і за управлінням фінансовими ресурсами;

• держава бере участь в поповненні даного фонду (кошти надходять переважно або в тому числі і з бюджету, інших публічних фондів коштів) або приймала участь в формуванні фонду;

• держава бере участь в управлінні фондом або погоджує кандидатуру керівника, який звітує про свою діяльність перед нею.

9. Фінансово-правовий статус юридичних осіб публічного права та бюджетних установ і режим їх фондів коштів.

Відповідно до бюджетного кодексу України бюджетні установа – це “органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими” (п. 12 ст.2 БКУ).

В результаті низки трансформацій правових основ статусу бюджетної установи було визначено декілька основних її рис.

1. Бюджетною установою визнається організація, створена у встановленому розпорядчому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування.

2. Повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів і є неприбутковою.

3. Лише бюджетна установа може виступати розпорядником бюджетних коштів (п.47 ст. 2 БКУ).

4. 4. Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі або надавати за рахунок бюджетних коштів позички юридичним та фізичним особам, крім випадків, передбачених законом про Державний бюджет України (ч. 4 ст. 16 БКУ).

5. 5. Бюджетна установа отримує кошти лише з одного бюджету за її підпорядкуванням. Взагалі “забороняється здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату ” (п. 2 ст. 85 БКУ);

6. 6. Бюджетні установи ведуть бухгалтерський облік відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що затверджуються Міністерством фінансів України, а також інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 56 БКУ).

7. 7. Кошти бюджету надаються бюджетній установі лише на основі затвердженого кошторису (п. 30 ст. 2 БКУ).

8. 8. Доходи, які отримуються від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету відносяться до доходів відповідних місцевих бюджетів, однак вони не враховуються при визначені обсягу між бюджетних трансфертів (пп. 14 п. 1 ст. 69 БКУ).

9. . Розрахунково-касове обслуговування бюджетних установ, як розпорядників бюджетних коштів, здійснюється Державним казначейством України (пп. 2 п. 1 ст. 48 БКУ). Державне казначейство України здійснює не тільки перерахування з єдиного казначейського рахунку коштів безпосередньо виконавцю робіт, а й контролює напрями використання коштів та має можливість повного контролю за обігом державних коштів. Тобто виконує функцію “контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів” (пп. 3 п.1 ст. 48 БКУ). Таким чином бюджетна установа не має змоги витрачати гроші не за призначенням.

10. 10. Одержує бюджетне асигнування як вид бюджетного повноваження.

11. 11. Відповідальність за виникнення заборгованості, що склалася несе виключно розпорядник, з вини якого вона утворилась.

12. 12. Власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету (ч. 4 ст. 13 БКУ))