45. Епічні, ліричні , ідраматичні жанри . Суміжні зміст оформи генеретики

В епічних творах життя змальовується як щось зовнішнє по відношенню до автора і персонажів. Здається, що автор стоїть збоку і розповідає про те, що знає, бачив. З того, як письменник описує події, характери, можемо зробити висновок, як він ставиться до зображуваного. До розповіді іноді "підключаються" авторські роздуми. Розповідь про події може супроводжуватися висловлюваннями персонажів, їх монологами, діалогами. Автор може характеризувати якісь моменти з життя персонажа, повідомляти про те, що відбувалося в різний час і в різних місцях.

У епічних творах характери розкриваються в діях, вчинках, жестах, міміці, мові. Епопея (грец. еророііа від epos — слово та роіео - - творити) — розповідний вид, який був популярний до появи роману. Епопея бере початок у міфології та фольклорі

Роман (франц. roman, нім. roman, анг. novel) — великий епічний твір, у якому особисте життя людини змальовується у зв'язку із суспільним. У романі багато героїв і детально змальовуються їх характери, багатогранні зв'язки між собою та суспільством. Оповідання — це епічний твір малої форми. В його основі, як правило, — одна подія, одна проблема. Розповідь в оповіданні має початок і кінець. Есе (франц. essai — спроба, начерк) — жанр, який перебуває на стику художньої літератури і публіцистики. У ньому піднімається часткове питання. Есе характеризується великою суб'єктивністю. Важливу роль у розкритті характеру ліричного героя відіграє опис зовнішності: Крім ліричного героя, в ліриці є автор-оповідач і власне автор, Лірика — найсуб'єктивніший рід літератури. Жанр (пісня, ода, елегія, епіграма тощо). Ода (грец. дай — ліричний твір, який славить богів, видатних людей, важливі суспільні події, величні явища природи Гімн (від грец. hymnos) — урочиста пісня на честь визначної події або героя.. Рубаї — жанр медитативної лірики, запозичений із фольклору таджиків і персів. Серенада (франц. serenade від італ. sera — вечір) — пісня про любов Епіграма (грец. epigramma—напис) — жанр сатиричної лірики Елегія (грец. elegeia — скарга) — ліричний твір меланхолійного, сумного змісту. Елегія з'явилася у Стародавній Греції Ліричний портрет — це вірш, у якому дається оцінка певної реальної особи Думка (дума) — ліричний жанр медитативно-елегійного характеру, Медитація (лат. meditatіо — роздум) — жанр ліричної поезії, в якому поет розмірковує над онтологічними, екзистенціальними проблемами.Види лірики Громадянська, філософська, інтимна, пейзажна Основою драматичного твору є конфлікт, його зміст розкривається через гру акторів. Драма показує людину в напружений момент життя, розкриває характер через дії, вчинки, рух її душі. Драматичні твори мають динамічний сюжет, їх пишуть у формі розмови дійових осіб. Байка — алегоричний твір дидактичного характеру. Включає розповідь і повчання, яким може починатися або закінчуватися байка. Співомовка — сюжетний твір гумористичного або сатиричного характеру.Поема Це переважно віршовий твір, у якому змальовуються значні події минулого, сучасного або майбутнього і яскраві характери. Розповідаючи про події, вчинки, поет передає особисті переживання, які поглиблюють розкриття теми і передають ставлення автора до зображуваного. Сюжет ліро-епічної поеми чіткий, динамічний, характеристика героїв поєднується з ліричними відступами.