- •Основні питання
- •Предмет і функції філософії.
- •3.Філософія в Стародавній Індії, буддизм.
- •5.Іонійська філософія в Стародавній Греції.
- •6.Філософія Сократа.
- •7.Філософія Платона
- •9.Філософія Арістотеля, вчення про буття і про душу.
- •10.Суспільно-політичні погляди Арістотеля
- •Філософія ф.Аквінського.
- •Наукова революція хvіі ст. Та проблема методу пізнання. Механіцизм, раціоналізм, емпіризм.
- •Зародження філософії Нового часу. Ф.Бекон.
- •Філософія т.Гоббса. Його вчення про державу
- •Раціоналізм Декарта.
- •Філософія б.Спінози.
- •Філософія д.Локка.
- •Погляди ш.Монтескє
- •Французькі матеріалісти XVIII ст.
- •Англійська філософія XVIII ст. Д.Берклі і д.Юм.
- •Трансцендентальний ідеалізм і.Канта.
- •Етика і.Канта.
- •Філософія г.Гегеля.
- •Ідеалістична діалектика Гегеля
- •Антропологічний матеріалізм л.Фоєрбаха.
- •Філософія життя (а.Шопенгауер, ф.Ніцше).
- •Історичні умови виникнення марксизму
- •Сутність філософії марксизму
- •Марксизм в XX ст.
- •Матеріалістичне розуміння історії к.Маркса, його хиби та суперечності.
- •Утопічний характер "наукового соціалізму"
- •Особ-ті і осн напрямки світової філософії хх ст.
- •Психоаналіз з.Фройда. Неофройдизм.
- •Філософія екзистенціалізму
- •Буття і час в філософії Гайдеггера
- •Релігійна філософія XX ст. Неотомізм.
- •Тенденції оновленства в неотомізмі. Тейяр де Шарден.
- •Неопозитивізм (б.Рассел, р.Карнап)
- •Філософія науки (т.Кун)
- •46.Філософія науки (с.Тулмін)
- •Прагматизм.
- •Теорія цивілізації а.Тойнбі.
- •А.Тойнбі про причини загибелі цивілізацій
- •Франкфуртська школа. Неомарксизм (г.Маркузе)
- •Філософська герменевтика.
- •Сутність структуралізму
- •Аксіологія.
- •Філософські ідеї в культурі Київської Русі х-хііі ст.
- •Філософські ідеї в період формування української нації (хіv-хv ст.).
- •Філософські ідеї в період українського ренесансу. І.Вишенський. Острозький культурно-освітній центр. Полемісти.
- •Філософія в Києво-Могилянській Академії. Ф.Прокопович.
- •Філософія г.Сковороди.
- •Філософія п.Юркевича.
- •Погляди м.Костомарова.
- •Ставлення т.Г.Шевченка до релігії
- •Ставлення і. Франка до марксизму.
- •Світогляд л.Українки.
- •Соціально-політичні погляди м.Драгоманова.
- •Світогляд м.Гоголя
- •Професійна філософія в Україні в хіх ст.. (п.Лодій, о.Новицький, с.Гогоцький)
- •Погляди в.І.Вернадського.
- •Філософські погляди мислителів української діаспори (д.Чижевський, д.Донцов, в.Винниченко).
- •Філософія в Україні в XX ст.
- •Поняття буття. Форми буття.
- •Поняття природи. Природа і суспільство.
- •Проблема субстанції. Матеріалістичний та ідеалістичний монізм. Дуалізм.
- •Поняття матерії.
- •Рух, час та простір
- •Походження та сутність свідомості.
- •Свідомість і мова
- •Поняття суспільної свідомості, її структура.
- •Суспільна та індивідуальна свідомість.
- •Форми суспільної свідомості.
- •Сутність пізнання. Субєкт і обєкт пізнання.
- •Основні форми пізнання.
- •Істина, її концепції. Істина як процес.
- •Проблема критерію істини.
- •Методи теоретичного пізнання
- •Методи емпіричного дослідження.
- •Загальнологічні методи пізнання
- •Роль практики в процесі пізнання
- •Проблема людини в сучасній філософії.
- •Концепції походження людини.
- •94.Поняття суспільства. Закономірності суспільного розвитку
- •95.Теоретичні моделі суспільного процесу
- •96.Глобальні проблеми сучасності
- •97.Критерії суспільного прогресу. Поняття якості життя
- •98.Загроза екологічної катастрофи. Шляхи виходу з екологічної кризи
- •99. Проблеми періодизації історії суспільного розвитку
- •Додаткові питання
- •Філософія Фіхте
- •2.Філософія Шеллінга
- •3. Філософія Лейбніца
- •4.Поняття антиномій в філософії і.Канта.
- •Сутність пантеїзму.
- •Сутність феноменології Гуссерля
- •7. Сутність інструменталізму
- •8.Персоналізм
- •Поняття «соціальний характер» в філософії е.Фрома
- •10.Поняття «архетипу колективного несвідомого» в філософії к.Юнга.
- •11.Теорія «хвиль» е.Тофлера.
- •12.Соціально-політичні погляди г.Маркузе(1898-1979)
- •13.Свобода і відповідальність в філософії ж.-п.Сартра.
- •14.Філософія «абсурду» а.Камю
- •Семантична філософія.
- •Понятя інтуїції
- •Роль ідеології в розвитку суспільства.
- •Сутність догматизму та релятивізму.
- •19.Сутність деїзму.
- •20.Дві концепції простору і часу: абсолютна і реляційна.
- •Рушійні сили суспільного процесу.
- •Ф.Фукуяма про роль прагнення до визнання в суспільному розвитку
- •Роль людської діяльності в суспільному розвитку
- •Єдність чуттєвого і раціонального в процесі пізнання
- •Сутність принципу верифікації в неопозитивізмі
- •Сутність детермінізму
- •27. Соціально-політичні погляди н.Макіавелі.
- •28 «Відкрите» і «закрите» суспільство к.Попера
- •29. Крах «російського комунізму». Причини і наслідки
- •30. Тоталітарне суспільство і його риси
Філософські ідеї в культурі Київської Русі х-хііі ст.
Якісно нового змісту набуває філософська думка у Київській Русі. Становлення філософії Русі відбувалось у процесі розв'язання суперечностей між слов'янським міфологічним світоглядом та християнством. Суттєвий вплив на розвиток Київської Русі здійснило хрещення Русі у 988 р. Ця історична подія привела до того, що через Візантію в культуру давніх русичів входить антична філософія, християнська література, завдяки чому Русь познайомилася з досягненнями культури, філософії давньоєвропейських народів. Але здобутки античної філософії проникали в культуру Русі через християнських авторів і в християнській "обробці". Внаслідок цього філософія сприймається русичами як частина теології, яка підпорядкована теології. Християнство було відоме лише вузькому колу духовної еліти суспільства. Основна маса населення Русі продовжувала вірити у традиційних язичницьких богів Це призвело до того, що філософія Київської Русі на перших порах свого розвитку мала перш за все просвітницький характер, її основне завдання вбачалося в тому, щоб роз’яснювати народу основні положення християнства і християнської філософії. Саме тому давньоруські автори писали свої твори не у формі наукових трактатів, а у вигляді послань, проповідей, звертань тощо.Світоглядна культура Русі акцентує увагу на таких важливих проблемах, як протистояння духу і природи, душі і тіла, духовного і тілесного, Бога і Диявола та інших. При цьому в центр названої піраміди проблем ставиться людина в етико-моральному світлі, її почуття і розуміння світу. Основою проблемою філософії цього періоду була людина, сенс її буття, розуміння людського щастя та шляхів його досягнення, співвідношення Бога і людини, тобто морально-етична проблематика. Розвиток філософської думки у Київській Русі в межах християнського віровчення яскраво демонструють літописи та твори церковно-богословського характеру: проповіді, повчання та ін. Морально-етичний напрямок у філософії Київської Русі започаткував митрополит Іларіон, який у 1051 р. написав вже згадуваний твір "Слово про закон і благодать", в якому осмислюється історія людства, вказується на її цілісний характер, розглядаються проблеми сенсу людського життя, свободи людини у світі на основі християнських догматів. Впродовж цього періоду філософія існувала як сукупність філософських ідей, які структурували світогляд і відображалися у всьому масиві результатів культурно творчості. Тобто філософія ще не виділилась у відносно самостійну сферу теоретичного освоєння світу.Однією з найяскравіших постатей серед діячів культури Київської Русі ХІІ ст. є Кирило єпископ Туровський. Творчість Кирила безпосередньо пов’язана з грецькою культурою, перш за все з візантійською, а через неї - і з античною спадщиною. Кирило Туровський обґрунтовує позицію християнського антропоцентризму, згідно якої кожна людина, як праведник, так і грішник, є предметом Божої уваги. Виходячи з такої позиції, Кирило обґрунтовує співвідношення тіла і душі, яка є однією з центральних у творчості мислителя. Розглядаючи історію давньоруської філософії, не можна обійти і її гносеологічні проблеми. Серед них значне місце займає проблема значення серця в пізнанні і житті людини. Підкреслюючи роль розуму, давньоруські мислителі не заперечували і значення почуттів та волі в пізнавальній діяльності людини, вищою метою якої є досягнення спілкування, злиття з божественною істиною. Серце є центром, завдяки якому людина приєднується до вищого, сакрального світу. Серце - як та ланка, яка зводить воєдино розум, почуття і волю людини. Саме виокремлення ролі серця суттєво вплинуло на подальший розвиток української філософської думки, однією з своєрідних рис якої стало зосередження уваги на розробці “філософії серця”, перш за все у творчості К.Транквіліона-Ставровецького, Г.Сковороди, П.Юркевича. У філософії як складової культури періоду Київської Русі відображаються переважно дві суперечності давньоруського суспільства: боротьба трудящих проти соціального гноблення та міжусобиці в панівному класі суспільства Ці теорії соціального примирення звернені передусім до сфери моралі, адже виховання кожної людини в дусі принципів любові, милосердя і терпіння має привести до мирного і дружнього соціального життя (мабуть, це звучить актуально й для сьогодення в Україні). У розвиток соціально-філософської думки цього періоду значний внесок зробили численні “Патерики”, особливо знаменитий “Києво-Печерський патерик”, в яких формується етичний ідеал української культури.. Саме в цей період зростає інтерес до окремої особистості, до особливостей її внутрішнього світу та своєрідності життєвого шляху. Проблема добра і зла поєднується з проблемою святості і гріховності людини, з поняттям плоті і душі, тіла і духу. За часів Київської Русі виникають перші спроби осмислення історії та її сенсу, долі та призначення батьківщини, ролі християнства в історії, співвідношення необхідності (тобто “закону”) та свободи (“благодаті”).