4. Проаналізуйте явище акомодації голосних і приголосних укр. Мови.

Акомодація – зміни, що відбуваються між звуками різних категорій, тобто між голосними й приголосними, наприклад [к] перед [у] лабіалізується.

• прогресивна акомодація – коли попередній звук впливає на наступний;

• регресивна акомодація – коли наступний звук впливає на попередній.

Акомодація в системі консонантизму – це пристосування приголосних до системи голосних:

1. напівпом’якшена вимова губних: б, п, в, м, ф;

(г, к, х, ґ – завжди тверді!)

2.лабіалізація приголосних перед о та у

5. Що таке асиміляція приголосних? Охарактеризуйте види асиміляції приголосних.

Асиміляція - уподібнення – зміни, що відбуваються між звуками тієї самої категорії. Асиміляція приголосних дуже поширене явище в українській мові. Наслідок – модифікації, фонетичні чергування.

За напрямком:

• регресивна;

• прогресивна;

За характером змін артикуляції приголосних:

• щодо голосу;

• щодо місця і способу творення;

За контактом:

• контактна – між сусідніми звуками;

• дистантна – на відстані;

За наслідком:

• повна;

• часткова.

6. Що таке дисиміляція приголосних? Охарактеризуйте види дисиміляції приголосних.

Дисиміляція – один із видів комбінаторних змін звуків, фонетичний процес розподібнення артикуляції двох однакових або подібних за якоюсь ознакою звуків у слові. В українській мові дисиміляція трапляється рідше, ніж асиміляція, і є переважно діахронічною.

Різновиди дисиміляції:

• контактна – дистантна;

• синхронічна – діахронічна;

• щодо голосу – щодо місця і способу творення.

Наслідки:

• [кт ]– [хт] – кто – хто

• [чн] – [шн] – рушник, соняшник

• [шш], [жш] – [шч], [жч] при творенні вищого ступеня прикметників

• [дт]-[ст], [тт]-[ст] – ведти – ветти – вести

• Чергування: д-с: веду-вести

т-с: мету-мести

р-л: рицар-лицар

7. Явище спрощення в групах приголосних.

[ждн] → [жн] тиждень - тижневий

[здн]→[зн] виїзд - виїзний

[стл]→[сл] щастя - щасливий

[стн]→[сн] честь-чесний

[скн]→[сн] писк - писнути

[рдц]→[рц] сердечний - серце

[стс'к]→[с′к] турист - туристський

[рг]→[р] четверга - четвер

[л]→ несла - ніс

8. Подовження приголосних в українській мові.

Подовження утворені на збігу двох однакових приголосних на межі морфем:

- на межі двох префіксів: возз’єднання

- на межі префікса та кореня: віддати

- на межі кореня і суфікса: законний

- на межі двох суфіксів: письменник

- на межі основи дієслів: розрісся, піднісся

- на межі частин скорочених слів: юннат, військкомат

- в наголошених прикметникових суфіксах –анн, -енн: здоровенний

Історично подовженими приголосними в СУЛМ є мякі приголосні д, т, з, с, ц, л, н, напівпом’якшені ж, ч, ш, якщо вони знаходяться між двома голосними:

- іменники сер.роду перед кінцевим [а]: життя, волосся

- іменник чол.. і жін.. роду 2 відміни: суддя, стаття

- в О.в. іменників жін..роду 3 відміни: молоддю, сіллю

- у прислівниках: зрання, спросоння, навмання,…

- [л] у формах дієслова «лити»: ллю, зіллю, виллю

Внаслідок регресивної асиміляції відбувається подовження, що не передається орфографічно: безшумний

У словах іншомовного походження: мадонн, тонна, імміграція…