27. Виникнення і еволюція грошових відносин. Суть та функції грошей: альтернативні теорії.

Виникнення.Як уже зазначалося, появі грошей передувала епоха нату­рального (бартерного) обміну. На зміну їй прийшла епоха товарних (металевих) грошей-

У ролі товарної форми грошей тривалий час використовувалися благородні метали — золото й срібло. Однак вони почали монополь­но виконувати зазначену функцію завдяки своїм специфічним влас­тивостям не відразу. Подальшим ступенем у розвитку грошей стало карбування мета­левих монет. Вважають, що перші монети з'явилися в Китаї та у краї­нах Близького Сходу в VIII-VII ст. до нашої ери. їх виготовляли зде­більшого з міді. Близько 4 тис. років тому в Ассирії почали карбу­вати монети з золота.

Тривалий час в обігу використовувалися повноцінні монети, ре­альний зміст яких відповідав їхній номінальній вартості.

З другої половини XIX ст. становище змінилося. Номінальна вартість монет почала відділятися від їхньої реальної (за масою) вар­тості. В обігу з'явилися розмінні монети, номінальна вартість яких значно перевищувала їхню вагову вартість. Емісія таких монет стала прибутковою справою.

Епоху товарних (металевих) грошей замінила епоха грошей па­перових. Вони почали використовуватися як засіб обігу більше як тисячу років тому. Вважають, що вперше паперові гроші почали ви­користовуватися в Китаї ще у VIII ст. У Європі паперові гроші з'яви­лися значно пізніше. У Франції емісія їх розпочалася з 1783 р. Повний відхід від конвертованості (обміну) паперових грошей на золото відбувся значно пізніше. Більша частина країн Заходу при­пинили такий обмін у роки »великої депресії» — економічної кризи 1929-1933 pp. і в перші післякризові роки. Однак такий обмін збе­рігся в сфері міжнародних валютних відносин. Як наслідок зв'язок національних паперових грошових одиниць з золотом здійснювався опосередковано — через функціональні структури світових грошей. Однак з середини 70-х років практика конвертованості паперових грошей на золото повністю припинилася і на рівні міжнародних . валютних відносин. Благородний метал був повністю витіснений з сфери грошових відносин. Золото втратило грошові функції. Цей процес дістав назву демонетизації золота. Воно перетворило­ся на звичайний товар.

Еволюція Еволюція грошей являє собою двоєдиний процес. За сучасних умов грошима служать не золоті, а кредитно-паперові гроші. Еволюція функції грошей як міри вартості пов’язана з процесом демонетизації золота, тобто втрати благородними металами (сріблом, золотом) грошових функцій.

Міжнародно-правового закріплення демонетизація золота дістала в статуті Міжнародного валютного фонду (МВФ), доповненням до якого від 01.04.1978 скасовано офіційну ціну на золото і його вилучено з розрахунків між МВФ і членами цієї організації. У сфері міжнародних економічних відносин золото виконує лише обмежені функції: фонду страхування наслідків інфляції; засобу забезпечення кредитів (для погашення заборгованості за платіжними балансами), а також резерву ліквідних грошових ресурсів. Під час Першої світової війни золото остаточно зникло з обігу. Це було першим етапом демонетизації золота.

Другим етапом демонетизації золота стало подальше послаблення не тільки фактичного, але й формального зв’язку паперових грошей з офіційним золотим запасом, що тривало до останніх років.

Наступним етапом процесу еволюції грошей став випуск дебет-карток, що дістали поширення завдяки системі автоматичної видачі готівки. Ця система має назву „електронні гроші”.

Система електронних грошей включає ряд елементів: автоматизовану розрахункову палату, систему автоматизованого касира і систему терміналів, установлених у пунктах купівлі товарів або надання послуг. Ще одним нововведенням банківської технології є смарт-картка. Смарт-картка по суті являє собою електронну чекову книжку. Використання банківських карток дозволяє з’єднати всі банки в одну систему .

Сутність:Гроші – категорія товарного виробництва. Більшість західних економістів – дослідників питання теорії грошей – виводять їх сутність з того, які функції виконують гроші. Металістична теорія грошей (набула розвитку ще на зорі капіталізму – у XVI - XVII ст.) ототожнює їх із благородними металами. Номіналістична теорія грошей полягає в тому, що вони не мають товарної природи, а є умовним знаком, цінність якого визначається державою. Кількісна теорія грошей стверджує, що вартість грошей обернено пропорційна до їх кількості; за грошима визнається лише функція засобів обігу.Відповідно до марксистської концепції гроші є товар, що стихійно виділився з маси всіх інших товарів і виконує роль загального еквівалента. Гроші виконують п’ять функцій: міра вартості; засіб обігу; засіб нагромадження; засіб платежу; світові гроші. Функцію міри вартості гроші виконують як уявні в думках, тобто ідеальні гроші. Ціна є грошовим виразом вартості. Як міра вартості і як масштаб цін гроші виконують дві різні функції. Міра вартості – це суспільна функція грошей. Масштаб цін як функція грошей пов’язаний з необхідністю порівняння різноманітних кількостей золота. Гроші відіграють роль посередника обміну. Товарний обмін набуває форми товарного обороту, а гроші виконують функцію засобу обігу. Функція грошей як засобу нагромадження грошей (скарбів) полягає насамперед у тому, що цю функцію виконують дійсні гроші, у той час як мірою вартості були ідеальні гроші, а як засіб обігу вони (золото) могли бути заміщені своїми замінниками. Функцію засобу платежу. Гроші досить поширені як засіб платежу і поза сферою товарного обігу: як і при виплаті заробітної плати, при оплаті всякого роду кредитних зобов’язань, тощо.

29. Ринок: суть, функції, суб'єкти та об'єкти.

Ринкова економія, як показує світовий досвід, є найефективнішою формою організації економічного життя суспільства. Ринок характеризується передусім тим, що продукт в його умовах створюється виробником не для власного споживання, а для споживання іншими через обмін. Багатьма економістами ринок розглядається як фаза обміну процесу відтворення. Відтворення, як безперервний процес повторення і відновлення виробництва, включає в себе виробництво, розподіл, обмін і споживання. Із цих чотирьох простих моментів відтворення ринок обмежується лише одним – обміном. Найбільш поширеними визначеннями ринку є такі:

• ринок – це інститут, або механізм, що зводить разом покупців і продавців;

• ринок означає групу людей, що вступають у тісні ділові відносини і укладають важливі угоди щодо будь-якого товару;

• ринок – це відносини між людьми, що проявляються через обмін, який функціонує на ґрунті законів товарного виробництва і обігу.

Основними умовами виникнення і функціонування ринку є:

• суспільний поділ праці, завдяки якому відбувається спеціалізація виробників навиготовленні тих чи інших конкретних продуктів;

• економічна відособленість окремих виробників як власників, мається на увазі різноманітність форм власності, серед яких першість належить приватній власності;

• конкуренція товаровиробників, боротьба за покупця;

• достатня ємкість ринку (платоспроможний попит);

• вільний обмін товаром та послугами;

• розвинута грошово-кредитна система.

Суб’єктами ринку називають фізичні, юридичні особи, які вступають в економічні відносини товарообміну та послуг, в одних випадках як споживачі, інших - як виробники. Це — індивідуальні товаровиробники, фірми, сімї, держава, організації та т.п. Об’єктами ринку називаються специфічні групи товарів та послуг, які мають сталий попит і стабільно потрапляють на ринок, відрізняються по характеру, способу та цілях споживання. Це — товари, послуги, технологія, інформація. Ринок виконує такі функції:

• регулюючу – регулює виробництво товарів та послуг;

• розподільчу – встановлює необхідні відтворювальні пропорції, забезпечує збалансованість економіки;

• контролюючу – визначає суспільну значимість створеного продукту та витраченої на його виготовлення праці;

• стимулюючу – спонукає знижувати індивідуальні витрати праці. Використовуючи нову техніку;

• інформаційну – інформує про стан справ у господарчому житті.

• Інакше кажучи, ринок, який виступав у якості єдиного стихійного регулятора виробництва, давно відійшов у минуле, і в розвинутих країнах заходу ринок є об’єктом свідомого державного регулювання.