- •1. Зародження і розвиток політичної економії: основні школи і течії.
- •3. Предмет політичної економії та його тлумачення різними економічними школами.
- •5. Закони і категорії політичної економії.
- •7. Методи економічних досліджень та функції політичної економії.
- •9. Виробництво і його основні фактори.
- •11. Обмеженість виробничих ресурсів. Крива виробничих можливостей.
- •13. Економічні потреби. Корисність продукту в економічній теорії.
- •15. Економічна система: її сутність та структурні елементи.
- •21. Власність як економічна категорія. Структура власності: типи, види і форми.
- •23. Натуральне, товарне виробництво і його роль у розвитку суспільного виробництва.
- •25. Товар та його властивості. Вартість (цінність): альтернативні теорії.
- •27. Виникнення і еволюція грошових відносин. Суть та функції грошей: альтернативні теорії.
- •31. Інфраструктура ринку.
- •33. Попит і пропозиція. Ринкова рівновага.
- •35. Економічна конкуренція: суть, функції та форми.
- •37. Конкуренція і монополія. Антимонопольне законодавство і практика.
- •39. Принципи класифікації ринків.
- •41. Позичковий капітал. Процент та його економічна природа.
- •59. Банки, їх роль та функції. Банківський прибуток.
- •Капітал у сфері торгівлі.
- •Фінансово-кредитні установи.
- •47. Домогосподарства як суб'єкти ринкової економіки.
- •Підприємство як суб'єкт ринкової економіки. Форми і види підприємств.
- •51. Кругооборот і оборот капіталу підприємства.
- •53. Суть підприємництва, його види та функції, роль підприємства і підприємництва в ринковій економіці.
- •Грошовий обіг та його закони.
- •57. Перетворення грошей у капітал.
- •2. Характер взаємозв'язку капіталу і найманої праці.
- •4. Вартість робочої сили: дискусійні аспекти, заробітна плата та її теорії.
- •6. Особливості аггррної сфери виробництва.
- •8. Земельна рента та її форми.
- •10. Економічне зростання: типи і фактори.
- •12. Галузеві особливості виробництва і функціонування капіталу. Форми прибутку, процент і рента.
- •14. Суспільний продукт: форми та методи обчислення.
- •18. Національний доход та його концепції.
- •20. Національне багатство і його структура.
- •22. Розподільчі відносини та їх місце у відтворювальному процесі.
- •24. Диференціація доходів населення. Необхідність перерозподілу національного доходу і доходів населення.
- •26. Споживання і заощадження. Прожитковий мінімум і соціальний захист населення.
- •30. Економічне зростання і економічні цикли. Теорії циклів: дискусійні проблеми.
- •32. Економічні кризи та їх причини: дискусійні питання.
- •34. Теорії зайнятості. Проблеми повної зайнятості в умовах ринкової економіки.
- •36. Безробіття: причини, види і форми.
- •38. Господарський механізм та його роль у системі регулювання суспільного відтворення.
- •40. Необхідність і сутність фінансів. Державні фінанси.
- •42. Фінансова система і фінансова політика в державі. Фіскальна політика.
- •60. Закономірності та етапи розвитку капіталістичної економічної системи.
- •46. Змішана економічна система та її структура.
- •48. Механізм функціонування соціалістичної адміністративно-командної економіки.
- •52. Світове господарство: його суть та структура.
- •54. Міжнародна економічна інтеграція.
- •56. Міжнародні валютно-фінансові відносини.
- •58. Економічні аспекти глобальних проблем.
4. Вартість робочої сили: дискусійні аспекти, заробітна плата та її теорії.
Одне з центральних місць у системі трудових відносин посідає категорія “заробітна плата”. На поверхні економічних реалій зарплата виступає як плата за працю, тобто ціна праці. Таке її трактування склалося давно (ще за часів У. Петті).
Багато теоретиків-економістів вважає, що вихідним положенням при з’ясуванні сутності заробітної плати є грошовий вираз життєвих благ, які забезпечують нормальні умови для відтворення робочої сили, тобто дають змогу підтримувати стан постійної працездатності трудівника та утримувати членів сім’ї, але конкретніше сутність зарплати виражається в її основних формах та системах.
Залежно від способу обліку і нарахування заробітної плати розрізняють дві основні форми: погодинну і відрядну (поштучну). Погодинна зарплата – це оплата працівникові за певний час (годину, робочий день, тиждень) його роботи (праці). Відрядна форма зарплати – це оплата працівникові залежно від розмірів виробітку (виготовлених виробів або здійснених операцій). З розвитком НТП дедалі ширше застосовується погодинно-преміальна система заробітної плати. У розвинутих країнах застосовуються такі системи заробітної плати (у різних їх комбінаціях): тарифні, преміальні, акордні, колективні. Нині система оплати праці в Україні будується як на концепції вартості робочої сили (хоча абсолютно не співвідноситься з останньою), так і концепції ціни праці. У Законі України “Про оплату праці” наводиться таке її визначення: “Заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу”. Мінімальна ж зарплата в даному Законі визначається, як “законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитись оплата за виконану працівником місячну погодинну норму праці (обсяг робіт)”. Основою організації зарплати є тарифна система оплати праці, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки (схеми посадових окладів); тарифно-кваліфікаційні довідники. Розмір заробітної плати в різних країнах неоднаковий, оскільки існують національні відмінності щодо її величини. Розрізняють номінальну та реальну заробітну плату. Номінальна зарплата – це сума грошей, яку отримує працівник за відповідний період (годину, день, місяць). Вона не дає чіткого уявлення про життєвий рівень її одержувача, бо цей рівень характеризує реальна зарплата, яка виражається в кількості споживчих благ (товарів, послуг), що їх працівник може придбати за свій грошовий (номінальний) заробіток. Отже, реальна заробітна плата залежить від: розміру номінальної зарплати; рівня цін на товари та послуги; обсягу податків, які сплачують працівники. Суттєву роль у ринковій системі при формуванні величини зарплати відіграє конкуренція на ринку праці. Регулювання ринку праці передбачає вплив як на попит, так і на пропозицію праці. Об’єктами регулювання виступають заробітна плата, тривалість робочого тижня і відпусток, порядок найму і звільнення працівників тощо. При цьому активну участь у даному процесі беруть роботодавці, профспілки, держава. Ринок праці з його класичними ознаками в українській перехідній економіці ще розвинутий недостатньо. Гарантій стабільної зайнятості, навіть за відносно низької зарплати, ні державний, ні приватний сектори не дають, як і її своєчасної виплати.