12. Галузеві особливості виробництва і функціонування капіталу. Форми прибутку, процент і рента.

Зворотним боком витрат виробництва є прибуток. Прибуток буде більшим тоді, коли будуть меншими витрати виробництва, і навпаки. Узагалі прибуток -– це різниця між доходом від реалізації продукції та сукупними витратами на її виробництво.За економічною природою прибуток є перетвореною формою чистого доходу, а отже характеризує чистий доход у тому вигляді, в якому той виступає на поверхні економічних явищ в умовах економічної відокремленості виробника. Чистий доход – виражена у вартісній формі вартість додаткового продукту, який являє собою основну складову доходу. Джерелом чистого доходу є додаткова і необхідна праця.За умов товарного виробництва відбувається перетворення багатьох індивідуальних вартостей на єдину суспільну або ринкову вартість, а її – на ціну виробництва. В основі товарних цін лежать не лише суспільно необхідні витрати виробництва, а й співвідношення між попитом і пропозицією.Прибуток утворюється у результаті міжгалузевої конкуренції з урахуванням процесу коливання попиту і пропозиції, переливання капіталу в галузі, виробництво товарів у яких не задовольняє споживачів з відповідним коливанням цін. За рівноваги попиту і пропозиції формується ціна рівноваги. Ціна – це грошовий вираз ціни виробництва, взаємодії закону вартості та закону попиту і пропозиції.Позичковий процент – це вартість послуги, яка надається кредитором позичальнику (клієнту), у вигляді надання йому за плату певної суми грошей на обумовлений термін. Обчислюється позичковий процент у відсотках до суми кредиту, виходячи з розрахунку користування кредиту протягом року. Рівень процента залежить від розміру та забезпечення позики, строків користування, форми кредитування і ступеня кредитних ризиків.Норма процента являє собою відношення річної суми процента до вартості позичкового капіталу. Норма процента в умовах досконалої ринкової конкуренції не може бути вищою від норми прибутку, яка забезпечується використанням позичкового капіталу. Процент як плата за користування позичковим капіталом є його ціною, а тому, як ціна на будь-який товар ринку, він залежить від попиту і пропозиції на позичковий капітал. Земельна рента – як економічна категорія виражає відносини привласнення власником землі додаткового продукту у формі орендної плати за право користування землею. Таким чином, між власником землі та орендатором виникають рентні відносини стосовно розподілу прибутку. Одна її частина – у вигляді звичайного прибутку – дістається підприємцю, а іншу частину – у формі надприбутку – отримує землевласник. Земля відрізняється за якістю та місцерозташуванням. За цими ознаками розрізняють кращі, середні та гірші ділянки землі. Наявність власності на землю зумовлена отриманням землевласника певної частки додаткового продукту у вигляді земельної ренти. Таким чином, земельна рента є економічною формою реалізації земельної власності. Існують такі різновиди ренти: диференційна, абсолютна і монопольна. Незалежно від форм власності на землю утворюється диференційна рента. Диференційна рента І утворюється з кращих ділянок, які відрізняються більшою природною плодючістю та більш сприятливим місцерозташуванням. Диференційна рента ІІ утворюється в результаті того, що орендатор підвищує економічну родючість землі: вносить добрива, здійснює меліорацію та інші агротехнічні заходи. У цьому випадку проводиться інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, яка означає збільшення випуску продукції без розширення земельних ділянок, шляхом покращення використання засобів виробництва та робочої сили. Абсолютна рента – в умовах капіталізму форма земельної ренти, яку необхідно сплачувати власникові за будь-яку ділянку землі незалежно від її родючості та її місця розташування. Абсолютна рента є економічною формою реалізації монополії приватної власності на землю. ЇЇ джерело – надлишок додаткової вартості над середнім прибутком (різниця між ринковою вартістю сільськогосподарської продукції і суспільною ціною виробництва), а умова виникнення – значно нижча органічна будова капіталу в сільському господарстві. Абсолютною рентою ще називають надприбуток, який утворюється на гірших ділянках і який дістається власнику землі.