- •Міністерство освіти та науки України в.В. Литвин, н.Б. Шаховська Проектування інформаційних систем
- •Передмова наукового редактора серії підручників «комп’ютинґ»
- •1.1. Складність програмного забезпечення
- •1.2. Структура складних систем
- •1.2.1. Приклади складних систем
- •1.2.2. П'ять ознак складної системи
- •1.2.3. Організована і неорганізована складність
- •1.3. Методи подолання складності
- •1.3.1. Роль декомпозиції
- •1.3.3. Роль абстракції
- •1.3.4. Роль ієрархії
- •1.4. Про проектування складних систем
- •1.4.1. Інженерна справа як наука і мистецтво
- •1.4.2. Сенс проектування
- •4. Методи подолання складності.
- •2.1. Базові означення
- •2.2. Методи проектування інформаційних систем
- •2.3. Види інформаційних систем
- •2.4. Рівні моделей даних
- •3. Види інформаційних систем.
- •3.1. Методологія процедурно-орієнтованого програмування
- •3.2. Методологія об'єктно-орієнтованого програмування
- •3.3. Методологія об'єктно-орієнтованого аналізу і проектування
- •3.4. Методологія системного аналізу і системного моделювання
- •4.1. Передісторія. Математичні основи
- •4.1.1. Теорія множин
- •4.1.2. Теорія графів
- •4.1.3. Семантичні мережі
- •4.2. Діаграми структурного системного аналізу
- •4.3. Основні етапи розвитку uml
- •3. Семантичні мережі.
- •5.1. Принципи структурного підходу до проектування
- •5.2. Структурний аналіз
- •5.3. Структурне проектування
- •5.4. Методологія структурного аналізу
- •5.5. Інструментальні засоби структурного аналізу та проектування
- •6.1. Основні елементи
- •6.2. Типи зв’язків
- •6.3. Техніка побудови
- •6.4. Діаграма бізнес – функцій
- •6.4.1. Призначення діаграми бізнес-функцій
- •6.4.2. Основні елементи
- •7.1. Призначення діаграм потоків даних та основні елементи
- •7.1.1. Зовнішні сутності
- •7.1.2. Процеси
- •7.1.3. Накопичувачі даних
- •7.1.4. Потоки даних
- •7.2. Методологія побудови dfd.
- •8.1. Діаграма «сутність-зв’язок»
- •8.2. Діаграма атрибутів
- •8.3. Діаграма категоризації
- •8.4. Обмеження діаграм сутність-зв’язок
- •8.5. Методологія idef1
- •9.1. Основні елементи
- •9.2. Типи керуючих потоків
- •9.3. Принципи побудови
- •10.1. Структурні карти Константайна
- •10.2. Структурні карти Джексона
- •11.1. Призначення case-технологій
- •11.2. Інструментальний засіб bPwin
- •11.2.4. Інші діаграми bpWin
- •11.2.5. Моделі as is і to be
- •11.3.1. Основні властивості
- •11.3.2. Стандарт idef1x
- •11.4. Програмний засіб Visio
- •12.1. Системний аналіз області наукових досліджень
- •12.1.1. Аналіз предметної області
- •12.2. Системний аналіз біржі праці
- •12.2.1. Дерево цілей
- •12.2.2. Опис об’єктів предметної області
- •12.2.3. Концептуальна модель
- •14.1. Еволюція об'єктної моделі
- •14.1.1. Основні положення об'єктної моделі
- •14.2. Складові частини об'єктного підходу
- •14.2.1. Парадигми програмування
- •14.2.2. Абстрагування
- •14.2.3. Інкапсуляція
- •14.2.4. Модульність
- •14.2.5. Ієрархія
- •14.2.7. Паралелізм
- •14.2.8. Збереженість
- •14.3. Застосування об'єктної моделі
- •14.3.1. Переваги об'єктної моделі
- •14.3.2. Використання об'єктного підходу
- •14.3.3. Відкриті питання
- •15.1. Природа об'єкта
- •15.1.1. Що є й що не є об'єктом?
- •15.1.2. Стан
- •15.1.3. Поведінка
- •15.1.4. Ідентичність
- •Void drag(DisplayItem I); // Небезпечно
- •15.2. Відношення між об'єктами
- •15.2.1. Типи відношень
- •15.2.2. Зв'язки
- •15.2.3. Агрегація
- •15.3. Природа класів
- •15.3.1. Що таке клас?
- •15.3.2. Інтерфейс і реалізація
- •15.3.3. Життєвий цикл класу
- •15.4. Відношення між класами
- •15.4.1. Типи відношень
- •15.4.2. Асоціація
- •15.4.3. Успадкування
- •15.4.4. Агрегація
- •15.4.5. Використання
- •15.4.6. Інсталювання (Параметризація)
- •15.4.6. Метакласи
- •15.5. Взаємозв'язок класів і об'єктів
- •15.5.1. Відношення між класами й об'єктами
- •15.5.2. Роль класів і об'єктів в аналізі й проектуванні
- •16.1. Важливість правильної класифікації
- •16.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •16.1.2. Труднощі класифікації
- •16.2. Ідентифікація класів і об'єктів
- •16.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •16.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •16.3. Ключові абстракції й механізми
- •16.3.1. Ключові абстракції
- •16.3.2. Ідентифікація механізмів
- •17.1. Призначення мови uml
- •17.2. Загальна структура мови uml
- •17.3. Пакети в мові uml
- •17.4. Основні пакети мета-моделі мови uml
- •17.5. Специфіка опису мета-моделі мови uml
- •17.6. Особливості зображення діаграм мови uml
- •18.1. Варіант використання
- •18.2. Актори
- •18.3. Інтерфейси
- •18.4. Примітки
- •18.5. Відношення на діаграмі варіантів використання
- •18.5.1. Відношення асоціації
- •13.5.2. Відношення розширення
- •18.5.3. Відношення узагальнення
- •18.5.4. Відношення включення
- •18.6. Приклад побудови діаграми варіантів використання
- •18.7. Рекомендації з розроблення діаграм варіантів використання
- •19.1. Клас
- •19.1.1. Ім'я класу
- •19.1.2. Атрибути класу
- •19.1.3. Операція
- •19.2. Відношення між класами
- •19.2.1. Відношення залежності
- •19.2.2. Відношення асоціації
- •19.2.3. Відношення агрегації
- •19.2.4. Відношення композиції
- •19.2.5. Відношення узагальнення
- •19.3. Інтерфейси
- •19.5. Шаблони або параметризовані класи
- •19.6. Рекомендації з побудови діаграми класів
- •20.1. Автомати
- •20.2. Стан
- •20.2.1. Ім'я стану
- •20.2.2. Список внутрішніх дій
- •20.2.3. Початковий стан
- •20.2.4. Кінцевий стан
- •20.3. Перехід
- •20.3.2. Сторожова умова
- •20.3.3.Вираз дії
- •15.4. Складений стан і підстан
- •20.4.1. Послідовні підстани
- •20.4.2. Паралельні підстани
- •15.5. Історичний стан
- •20.6. Складні переходи
- •15.6.1. Переходи між паралельними станами
- •20.6.2. Переходи між складеними станами
- •20.6.3. Синхронізуючі стани
- •20.7. Рекомендації з побудови діаграм станів
- •21.1. Стан дії
- •21.2. Переходи
- •21.5. Рекомендації до побудови діаграм діяльності
- •22.1.1. Лінія життя об'єкта
- •22.1.2. Фокус керування
- •22.2. Повідомлення
- •22.2.1. Розгалуження потоку керування
- •22.2.2. Стереотипи повідомлень
- •22.2.3. Тимчасові обмеження на діаграмах послідовності
- •22.2.4. Коментарі або примітки
- •22.3. Приклад побудови діаграми послідовності
- •22.4. Рекомендації з побудови діаграм послідовності
- •23.1. Кооперація
- •23.2.1. Мультиоб'єкт
- •23.2.2. Активний об'єкт
- •23.2.3. Складений об'єкт
- •23.3. Зв'язки
- •23.3.1. Стереотипи зв'язків
- •23.4. Повідомлення
- •23.4.1. Формат запису повідомлень
- •23.5. Приклад побудови діаграми кооперації
- •23.6. Рекомендації з побудови діаграм кооперації
- •24.1. Компоненти
- •24.1.1. Ім'я компоненту
- •24.1.2. Види компонент
- •24.2. Інтерфейси
- •24.3. Залежності
- •24.4. Рекомендації з побудови діаграми компонент
- •25.1. Вузол
- •25.2. З'єднання
- •25.3. Рекомендації з побудови діаграми розгортання
- •26.1. Загальна характеристика case-засобу Rational Rose
- •26.2. Особливості робочого інтерфейсу Rational Rose
- •26.1.1. Головне меню програми
- •26.1.2. Стандартна панель інструментів
- •26.1.3. Вікно браузера
- •26.1.4. Спеціальна панель інструментів
- •26.1.5. Вікно діаграми
- •26.1.6. Вікно документації
- •26.1.7. Вікно журналу
- •26.3. Початок роботи над проектом у середовищі Rational Rose
- •26.4. Розроблення діаграми варіантів використання в середовищі Rational Rose
- •26.5. Розроблення діаграми класів у середовищі Rational Rose
- •26.6. Розроблення діаграми станів у середовищі Rational Rose
- •26.7. Розроблення діаграми послідовності в середовищі Rational Rose
- •26.8. Розроблення діаграми кооперації в середовищі Rational Rose
- •26.9. Розроблення діаграми компонентів у середовищі Rational Rose
- •26.10. Розроблення діаграми розгортання в середовищі Rational Rose
23.3. Зв'язки
Зв'язок (link) є екземпляром або прикладом довільної асоціації. Зв'язок як елемент мови UML може мати місце між двома і більше об'єктами. Бінарний зв'язок на діаграмі кооперації зображається відрізком прямої лінії, що з’єднює два прямокутники об'єктів (див. рис. 23.7). На кожному з кінців цієї лінії можуть бути явно вказані імена ролей даної асоціації. Поряд з лінією в її середній частині може записуватися ім'я відповідної асоціації.
Зв'язки не мають власних імен, оскільки повністю ідентичні як екземпляри асоціації. Іншими словами, всі зв'язки на діаграмі кооперації можуть бути тільки анонімними і записуються без двокрапки перед-іменем асоціації. Для зв'язків не вказується також і кратність. Проте інші позначення спеціальних випадків асоціації (агрегація, композиція) можуть бути присутніми на окремих кінцях зв'язків. Наприклад, символ зв'язку типу "композиція" між мультиоб'єктом "Принтер" і окремим об'єктом "Принтер" (див. рис. 23.7).
23.3.1. Стереотипи зв'язків
Зв'язок може мати деякі стереотипи, які записуються поряд з одним з її кінців і вказують на особливість реалізації цього зв'язку. У мові UML для цієї мети можуть використовуватися наступні стереотипи:
"association" – асоціація (передбачається за замовченням, тому цей стереотип можна не вказувати).
"parameter" – параметр методу. Відповідний об'єкт може бути тільки параметром деякого методу.
"local" – локальна змінна методу. Її область видимості обмежена тільки сусіднім об'єктом.
"global" – глобальна змінна. Її область видимості розповсюджується на всю діаграму кооперації.
"self" – рефлексивний зв'язок об'єкту із самим собою, який допускає передачу об'єктом повідомлення самому собі. На діаграмі кооперації зв'язок рефлексії зображається петлею у верхній частині прямокутника об'єкту.
Деякі приклади зв'язків з різними стереотипами зображені на рис. 23.9. Тут представлена узагальнена схема деякої конкретної компанії з іменем "с", яка складається з відділів (анонімний мультиоб'єкт "Відділ"). Останні, у свою чергу, складаються із співробітників (анонімний мультиоб'єкт "Співробітник"). Зв'язок рефлексії вказує на той факт, що менеджер відділу є в той же час і його співробітником.
Примітка
Оскільки на даній діаграмі відсутні повідомлення, то вона немає, строго кажучи, діаграмою кооперації. Швидше це спеціальний випадок діаграми класів, який іноді називають діаграмою об'єктів. У разі N-арного зв'язку цей зв'язок зображається аналогічно N-арною асоціацією з використанням символу ромба.
23.4. Повідомлення
Повідомлення, як елементи мови UML, вже розглядалися раніше під час вивчення діаграми послідовності (див. розділ 21). Під час побудови діаграми кооперації вони мають деякі додаткові семантичні особливості. Повідомлення на діаграмі кооперації специфікує комунікацію між двома об'єктами, один з яких передає іншому деяку інформацію. При цьому перший об'єкт чекає, що після отримання повідомлення іншим об'єктом відбувається виконання деякої дії. Таким чином, саме повідомлення є причиною або стимулом для початку виконання операцій, відправлення сигналів, створення і знищення окремих об'єктів. Зв'язок забезпечує канал для направленої передачі повідомлень між об'єктами від об'єкту-джерела до об'єкту-одержувача.
Рис. 23.9. Графічне зображення зв'язків з різними стереотипами
Повідомлення в мові UML також специфікують ролі, які відіграють об'єкти, – відправник і одержувач повідомлення. Повідомлення на діаграмі кооперації зображаються поміченими стрілками поряд з відповідним зв'язком або роллю асоціації. Напрям стрілки вказує на одержувача повідомлення. Зовнішній вигляд стрілки повідомлення має певний сенс. На діаграмах кооперації може використовуватися один з чотирьох типів стрілок для позначення повідомлень (рис. 23.10):
Рис. 23.10. Графічне зображення різних типів повідомлень на діаграмі кооперації
Суцільна лінія з трикутною стрілкою (рис. 23.10, а) позначає виклик процедури або іншого вкладеного потоку керування. Може бути також використана спільно з паралельно активними об'єктами, коли один з них передає сигнал і чекає, поки не закінчиться деяка вкладена послідовність дій. Зазвичай всі такі повідомлення є синхронними, тобто ініціюються після закінчення деякої діяльності або при виконанні деякої умови.
Суцільна лінія з V-виглядною стрілкою (рис. 23.10, б) позначає простий потік керування. Кожна така стрілка зображає один етап в послідовності потоку керування. Зазвичай всі такі повідомлення є асинхронними.
Суцільна лінія з напівстрілкою (рис. 23.10, в) використовується для позначення асинхронного потоку керування. Відповідні повідомлення формуються в довільні, заздалегідь не відомі моменти часу, як правило, активними об'єктами. Зазвичай повідомлення цього типу є початковими в послідовності потоку керування і найчастіше ініціюються акторами.
Пунктирна лінія з V-виглядною стрілкою (рис. 23.10, г) позначає повернення з виклику процедури. Стрілки цього типу часто відсутні на діаграмах кооперації, оскільки неявно передбачається їх існування після закінчення процесу активізації деякої діяльності.