- •Міністерство освіти та науки України в.В. Литвин, н.Б. Шаховська Проектування інформаційних систем
- •Передмова наукового редактора серії підручників «комп’ютинґ»
- •1.1. Складність програмного забезпечення
- •1.2. Структура складних систем
- •1.2.1. Приклади складних систем
- •1.2.2. П'ять ознак складної системи
- •1.2.3. Організована і неорганізована складність
- •1.3. Методи подолання складності
- •1.3.1. Роль декомпозиції
- •1.3.3. Роль абстракції
- •1.3.4. Роль ієрархії
- •1.4. Про проектування складних систем
- •1.4.1. Інженерна справа як наука і мистецтво
- •1.4.2. Сенс проектування
- •4. Методи подолання складності.
- •2.1. Базові означення
- •2.2. Методи проектування інформаційних систем
- •2.3. Види інформаційних систем
- •2.4. Рівні моделей даних
- •3. Види інформаційних систем.
- •3.1. Методологія процедурно-орієнтованого програмування
- •3.2. Методологія об'єктно-орієнтованого програмування
- •3.3. Методологія об'єктно-орієнтованого аналізу і проектування
- •3.4. Методологія системного аналізу і системного моделювання
- •4.1. Передісторія. Математичні основи
- •4.1.1. Теорія множин
- •4.1.2. Теорія графів
- •4.1.3. Семантичні мережі
- •4.2. Діаграми структурного системного аналізу
- •4.3. Основні етапи розвитку uml
- •3. Семантичні мережі.
- •5.1. Принципи структурного підходу до проектування
- •5.2. Структурний аналіз
- •5.3. Структурне проектування
- •5.4. Методологія структурного аналізу
- •5.5. Інструментальні засоби структурного аналізу та проектування
- •6.1. Основні елементи
- •6.2. Типи зв’язків
- •6.3. Техніка побудови
- •6.4. Діаграма бізнес – функцій
- •6.4.1. Призначення діаграми бізнес-функцій
- •6.4.2. Основні елементи
- •7.1. Призначення діаграм потоків даних та основні елементи
- •7.1.1. Зовнішні сутності
- •7.1.2. Процеси
- •7.1.3. Накопичувачі даних
- •7.1.4. Потоки даних
- •7.2. Методологія побудови dfd.
- •8.1. Діаграма «сутність-зв’язок»
- •8.2. Діаграма атрибутів
- •8.3. Діаграма категоризації
- •8.4. Обмеження діаграм сутність-зв’язок
- •8.5. Методологія idef1
- •9.1. Основні елементи
- •9.2. Типи керуючих потоків
- •9.3. Принципи побудови
- •10.1. Структурні карти Константайна
- •10.2. Структурні карти Джексона
- •11.1. Призначення case-технологій
- •11.2. Інструментальний засіб bPwin
- •11.2.4. Інші діаграми bpWin
- •11.2.5. Моделі as is і to be
- •11.3.1. Основні властивості
- •11.3.2. Стандарт idef1x
- •11.4. Програмний засіб Visio
- •12.1. Системний аналіз області наукових досліджень
- •12.1.1. Аналіз предметної області
- •12.2. Системний аналіз біржі праці
- •12.2.1. Дерево цілей
- •12.2.2. Опис об’єктів предметної області
- •12.2.3. Концептуальна модель
- •14.1. Еволюція об'єктної моделі
- •14.1.1. Основні положення об'єктної моделі
- •14.2. Складові частини об'єктного підходу
- •14.2.1. Парадигми програмування
- •14.2.2. Абстрагування
- •14.2.3. Інкапсуляція
- •14.2.4. Модульність
- •14.2.5. Ієрархія
- •14.2.7. Паралелізм
- •14.2.8. Збереженість
- •14.3. Застосування об'єктної моделі
- •14.3.1. Переваги об'єктної моделі
- •14.3.2. Використання об'єктного підходу
- •14.3.3. Відкриті питання
- •15.1. Природа об'єкта
- •15.1.1. Що є й що не є об'єктом?
- •15.1.2. Стан
- •15.1.3. Поведінка
- •15.1.4. Ідентичність
- •Void drag(DisplayItem I); // Небезпечно
- •15.2. Відношення між об'єктами
- •15.2.1. Типи відношень
- •15.2.2. Зв'язки
- •15.2.3. Агрегація
- •15.3. Природа класів
- •15.3.1. Що таке клас?
- •15.3.2. Інтерфейс і реалізація
- •15.3.3. Життєвий цикл класу
- •15.4. Відношення між класами
- •15.4.1. Типи відношень
- •15.4.2. Асоціація
- •15.4.3. Успадкування
- •15.4.4. Агрегація
- •15.4.5. Використання
- •15.4.6. Інсталювання (Параметризація)
- •15.4.6. Метакласи
- •15.5. Взаємозв'язок класів і об'єктів
- •15.5.1. Відношення між класами й об'єктами
- •15.5.2. Роль класів і об'єктів в аналізі й проектуванні
- •16.1. Важливість правильної класифікації
- •16.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •16.1.2. Труднощі класифікації
- •16.2. Ідентифікація класів і об'єктів
- •16.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •16.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •16.3. Ключові абстракції й механізми
- •16.3.1. Ключові абстракції
- •16.3.2. Ідентифікація механізмів
- •17.1. Призначення мови uml
- •17.2. Загальна структура мови uml
- •17.3. Пакети в мові uml
- •17.4. Основні пакети мета-моделі мови uml
- •17.5. Специфіка опису мета-моделі мови uml
- •17.6. Особливості зображення діаграм мови uml
- •18.1. Варіант використання
- •18.2. Актори
- •18.3. Інтерфейси
- •18.4. Примітки
- •18.5. Відношення на діаграмі варіантів використання
- •18.5.1. Відношення асоціації
- •13.5.2. Відношення розширення
- •18.5.3. Відношення узагальнення
- •18.5.4. Відношення включення
- •18.6. Приклад побудови діаграми варіантів використання
- •18.7. Рекомендації з розроблення діаграм варіантів використання
- •19.1. Клас
- •19.1.1. Ім'я класу
- •19.1.2. Атрибути класу
- •19.1.3. Операція
- •19.2. Відношення між класами
- •19.2.1. Відношення залежності
- •19.2.2. Відношення асоціації
- •19.2.3. Відношення агрегації
- •19.2.4. Відношення композиції
- •19.2.5. Відношення узагальнення
- •19.3. Інтерфейси
- •19.5. Шаблони або параметризовані класи
- •19.6. Рекомендації з побудови діаграми класів
- •20.1. Автомати
- •20.2. Стан
- •20.2.1. Ім'я стану
- •20.2.2. Список внутрішніх дій
- •20.2.3. Початковий стан
- •20.2.4. Кінцевий стан
- •20.3. Перехід
- •20.3.2. Сторожова умова
- •20.3.3.Вираз дії
- •15.4. Складений стан і підстан
- •20.4.1. Послідовні підстани
- •20.4.2. Паралельні підстани
- •15.5. Історичний стан
- •20.6. Складні переходи
- •15.6.1. Переходи між паралельними станами
- •20.6.2. Переходи між складеними станами
- •20.6.3. Синхронізуючі стани
- •20.7. Рекомендації з побудови діаграм станів
- •21.1. Стан дії
- •21.2. Переходи
- •21.5. Рекомендації до побудови діаграм діяльності
- •22.1.1. Лінія життя об'єкта
- •22.1.2. Фокус керування
- •22.2. Повідомлення
- •22.2.1. Розгалуження потоку керування
- •22.2.2. Стереотипи повідомлень
- •22.2.3. Тимчасові обмеження на діаграмах послідовності
- •22.2.4. Коментарі або примітки
- •22.3. Приклад побудови діаграми послідовності
- •22.4. Рекомендації з побудови діаграм послідовності
- •23.1. Кооперація
- •23.2.1. Мультиоб'єкт
- •23.2.2. Активний об'єкт
- •23.2.3. Складений об'єкт
- •23.3. Зв'язки
- •23.3.1. Стереотипи зв'язків
- •23.4. Повідомлення
- •23.4.1. Формат запису повідомлень
- •23.5. Приклад побудови діаграми кооперації
- •23.6. Рекомендації з побудови діаграм кооперації
- •24.1. Компоненти
- •24.1.1. Ім'я компоненту
- •24.1.2. Види компонент
- •24.2. Інтерфейси
- •24.3. Залежності
- •24.4. Рекомендації з побудови діаграми компонент
- •25.1. Вузол
- •25.2. З'єднання
- •25.3. Рекомендації з побудови діаграми розгортання
- •26.1. Загальна характеристика case-засобу Rational Rose
- •26.2. Особливості робочого інтерфейсу Rational Rose
- •26.1.1. Головне меню програми
- •26.1.2. Стандартна панель інструментів
- •26.1.3. Вікно браузера
- •26.1.4. Спеціальна панель інструментів
- •26.1.5. Вікно діаграми
- •26.1.6. Вікно документації
- •26.1.7. Вікно журналу
- •26.3. Початок роботи над проектом у середовищі Rational Rose
- •26.4. Розроблення діаграми варіантів використання в середовищі Rational Rose
- •26.5. Розроблення діаграми класів у середовищі Rational Rose
- •26.6. Розроблення діаграми станів у середовищі Rational Rose
- •26.7. Розроблення діаграми послідовності в середовищі Rational Rose
- •26.8. Розроблення діаграми кооперації в середовищі Rational Rose
- •26.9. Розроблення діаграми компонентів у середовищі Rational Rose
- •26.10. Розроблення діаграми розгортання в середовищі Rational Rose
19.3. Інтерфейси
Інтерфейси є елементами діаграми варіантів використання і були розглянуті в розділі 18. Проте під час побудови діаграми класів окремі інтерфейси можуть уточнюватися і в цьому випадку для їх зображення використовується спеціальний графічний символ – прямокутник класу з ключовим словом або стереотипом "interface" (рис. 14.17). При цьому секція атрибутів у прямокутника відсутня, а вказується тільки секція операцій.
Рис. 19.17. Приклад графічного зображення інтерфейсу на діаграмі класів
19.4. Об'єкти
Об'єкт (object) є окремим екземпляром класу, який створюється на етапі виконання програми. Він має своє власне ім'я і конкретні значення атрибутів. Через різні причини може виникнути необхідність показати взаємозв'язок не тільки між класами моделі, але і між окремими об'єктами, що реалізовують ці класи. У такому випадку може бути розроблена діаграма об'єктів, яка, хоча і не є канонічною в мета-моделі мови UML, але має самостійне призначення.
Для графічного зображення об'єктів використовується такий же символ прямокутника, що і для класів. Відмінності виявляються під час вказівки імен об'єктів, які для об'єктів обов'язково підкреслюються (рис. 19.18). При цьому запис імені об'єкту є рядком тексту "ім'я об’єкта:ім’я класу", розділений двокрапкою (рис. 19.18 а, б). Ім'я об'єкту може бути відсутнім, в цьому випадку передбачається, що об'єкт є анонімним, і двокрапка вказує на дану обставину (рис. 194.18, г). Відсутнім може бути й ім'я класу. Тоді вказується просто ім'я об'єкту (рис. 19.18, в). Атрибути об'єктів приймають конкретні значення.
Під час реалізації діаграми об'єктів потрібно пам'ятати, що кожним об'єктом є екземпляр відповідного класу, а відношення між об'єктами описуються за допомогою зв'язків (links), які є екземплярами відповідних відношень. При цьому всі зв'язки зображаються суцільними лініями. Детальніше особливості представлення об'єктів будуть розглянуті в розділі 23 під час вивчення діаграм кооперації.
Рис. 19.18. Приклад графічного зображення об'єктів на діаграмах мови UML
19.5. Шаблони або параметризовані класи
Шаблон (template) або параметризований клас (parametrized class) призначені для позначення такого класу, який має один (або більше) нефіксованих формальних параметрів. Він визначає ціле сімейство або множину класів, кожний з яких може бути отриманий зв'язанням цих параметрів з дійсними значеннями. Зазвичай параметрами шаблонів служать типи атрибутів класів, такі як цілі числа, перерахування, масив рядків і ін. У складнішому випадку формальні параметри можуть представляти й операції класу.
Графічно шаблон зображається прямокутником, до верхнього правого кута якого приєднаний маленький прямокутник з пунктирних ліній (рис. 14.19), великий прямокутник може бути розділений на секції, аналогічно позначенню для класу. У верхньому прямокутнику вказується список формальних параметрів для тих класів, які можуть бути отримані на основі такого шаблону. У верхній секції шаблону записується його ім'я згідно правил запису імен для класів.
Рис. 19.19. Графічне зображення шаблону на діаграмі класів
Шаблон не може бути безпосередньо використаний як клас, оскільки містить невизначені параметри. Найчастіше як шаблон виступає деякий суперклас, параметри якого уточнюються в його класах-нащадках. Очевидно, у цьому випадку між ними існує відношення залежності з ключовим словом "bind", коли клас-клієнт може використовувати деякий шаблон для своєї подальшої параметризації. У більш окремому випадку між шаблоном і формованим від нього класом має місце відношення узагальнення із успадкуванням властивостей шаблону (рис. 19.20). У цьому прикладі відмічений той факт, що клас "Адреса" може бути отриманий із шаблону Зв’язний_список на основі актуалізації формальних параметрів "S, до, l" фактичними атрибутами "вулиця, будинок, квартира".
Цей же шаблон може використовуватися для задання іншого класу, наприклад для класу "Точка_на_площині". У цьому випадку клас "Точка_на_площині" актуалізує ті ж формальні параметри, але з іншими значеннями, наприклад, <координати_точки, х, у>. Концепція шаблонів є достатньо потужнім засобом в ООП, і тому її використання в мові UML дозволяє не тільки скоротити розміри діаграм, але й найкоректніше керувати успадкуванням властивостями і поведінкою окремих елементів моделі.
Рис. 19.20. Приклад використання шаблону на діаграмі класів