- •Міністерство освіти та науки України в.В. Литвин, н.Б. Шаховська Проектування інформаційних систем
- •Передмова наукового редактора серії підручників «комп’ютинґ»
- •1.1. Складність програмного забезпечення
- •1.2. Структура складних систем
- •1.2.1. Приклади складних систем
- •1.2.2. П'ять ознак складної системи
- •1.2.3. Організована і неорганізована складність
- •1.3. Методи подолання складності
- •1.3.1. Роль декомпозиції
- •1.3.3. Роль абстракції
- •1.3.4. Роль ієрархії
- •1.4. Про проектування складних систем
- •1.4.1. Інженерна справа як наука і мистецтво
- •1.4.2. Сенс проектування
- •4. Методи подолання складності.
- •2.1. Базові означення
- •2.2. Методи проектування інформаційних систем
- •2.3. Види інформаційних систем
- •2.4. Рівні моделей даних
- •3. Види інформаційних систем.
- •3.1. Методологія процедурно-орієнтованого програмування
- •3.2. Методологія об'єктно-орієнтованого програмування
- •3.3. Методологія об'єктно-орієнтованого аналізу і проектування
- •3.4. Методологія системного аналізу і системного моделювання
- •4.1. Передісторія. Математичні основи
- •4.1.1. Теорія множин
- •4.1.2. Теорія графів
- •4.1.3. Семантичні мережі
- •4.2. Діаграми структурного системного аналізу
- •4.3. Основні етапи розвитку uml
- •3. Семантичні мережі.
- •5.1. Принципи структурного підходу до проектування
- •5.2. Структурний аналіз
- •5.3. Структурне проектування
- •5.4. Методологія структурного аналізу
- •5.5. Інструментальні засоби структурного аналізу та проектування
- •6.1. Основні елементи
- •6.2. Типи зв’язків
- •6.3. Техніка побудови
- •6.4. Діаграма бізнес – функцій
- •6.4.1. Призначення діаграми бізнес-функцій
- •6.4.2. Основні елементи
- •7.1. Призначення діаграм потоків даних та основні елементи
- •7.1.1. Зовнішні сутності
- •7.1.2. Процеси
- •7.1.3. Накопичувачі даних
- •7.1.4. Потоки даних
- •7.2. Методологія побудови dfd.
- •8.1. Діаграма «сутність-зв’язок»
- •8.2. Діаграма атрибутів
- •8.3. Діаграма категоризації
- •8.4. Обмеження діаграм сутність-зв’язок
- •8.5. Методологія idef1
- •9.1. Основні елементи
- •9.2. Типи керуючих потоків
- •9.3. Принципи побудови
- •10.1. Структурні карти Константайна
- •10.2. Структурні карти Джексона
- •11.1. Призначення case-технологій
- •11.2. Інструментальний засіб bPwin
- •11.2.4. Інші діаграми bpWin
- •11.2.5. Моделі as is і to be
- •11.3.1. Основні властивості
- •11.3.2. Стандарт idef1x
- •11.4. Програмний засіб Visio
- •12.1. Системний аналіз області наукових досліджень
- •12.1.1. Аналіз предметної області
- •12.2. Системний аналіз біржі праці
- •12.2.1. Дерево цілей
- •12.2.2. Опис об’єктів предметної області
- •12.2.3. Концептуальна модель
- •14.1. Еволюція об'єктної моделі
- •14.1.1. Основні положення об'єктної моделі
- •14.2. Складові частини об'єктного підходу
- •14.2.1. Парадигми програмування
- •14.2.2. Абстрагування
- •14.2.3. Інкапсуляція
- •14.2.4. Модульність
- •14.2.5. Ієрархія
- •14.2.7. Паралелізм
- •14.2.8. Збереженість
- •14.3. Застосування об'єктної моделі
- •14.3.1. Переваги об'єктної моделі
- •14.3.2. Використання об'єктного підходу
- •14.3.3. Відкриті питання
- •15.1. Природа об'єкта
- •15.1.1. Що є й що не є об'єктом?
- •15.1.2. Стан
- •15.1.3. Поведінка
- •15.1.4. Ідентичність
- •Void drag(DisplayItem I); // Небезпечно
- •15.2. Відношення між об'єктами
- •15.2.1. Типи відношень
- •15.2.2. Зв'язки
- •15.2.3. Агрегація
- •15.3. Природа класів
- •15.3.1. Що таке клас?
- •15.3.2. Інтерфейс і реалізація
- •15.3.3. Життєвий цикл класу
- •15.4. Відношення між класами
- •15.4.1. Типи відношень
- •15.4.2. Асоціація
- •15.4.3. Успадкування
- •15.4.4. Агрегація
- •15.4.5. Використання
- •15.4.6. Інсталювання (Параметризація)
- •15.4.6. Метакласи
- •15.5. Взаємозв'язок класів і об'єктів
- •15.5.1. Відношення між класами й об'єктами
- •15.5.2. Роль класів і об'єктів в аналізі й проектуванні
- •16.1. Важливість правильної класифікації
- •16.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •16.1.2. Труднощі класифікації
- •16.2. Ідентифікація класів і об'єктів
- •16.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •16.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •16.3. Ключові абстракції й механізми
- •16.3.1. Ключові абстракції
- •16.3.2. Ідентифікація механізмів
- •17.1. Призначення мови uml
- •17.2. Загальна структура мови uml
- •17.3. Пакети в мові uml
- •17.4. Основні пакети мета-моделі мови uml
- •17.5. Специфіка опису мета-моделі мови uml
- •17.6. Особливості зображення діаграм мови uml
- •18.1. Варіант використання
- •18.2. Актори
- •18.3. Інтерфейси
- •18.4. Примітки
- •18.5. Відношення на діаграмі варіантів використання
- •18.5.1. Відношення асоціації
- •13.5.2. Відношення розширення
- •18.5.3. Відношення узагальнення
- •18.5.4. Відношення включення
- •18.6. Приклад побудови діаграми варіантів використання
- •18.7. Рекомендації з розроблення діаграм варіантів використання
- •19.1. Клас
- •19.1.1. Ім'я класу
- •19.1.2. Атрибути класу
- •19.1.3. Операція
- •19.2. Відношення між класами
- •19.2.1. Відношення залежності
- •19.2.2. Відношення асоціації
- •19.2.3. Відношення агрегації
- •19.2.4. Відношення композиції
- •19.2.5. Відношення узагальнення
- •19.3. Інтерфейси
- •19.5. Шаблони або параметризовані класи
- •19.6. Рекомендації з побудови діаграми класів
- •20.1. Автомати
- •20.2. Стан
- •20.2.1. Ім'я стану
- •20.2.2. Список внутрішніх дій
- •20.2.3. Початковий стан
- •20.2.4. Кінцевий стан
- •20.3. Перехід
- •20.3.2. Сторожова умова
- •20.3.3.Вираз дії
- •15.4. Складений стан і підстан
- •20.4.1. Послідовні підстани
- •20.4.2. Паралельні підстани
- •15.5. Історичний стан
- •20.6. Складні переходи
- •15.6.1. Переходи між паралельними станами
- •20.6.2. Переходи між складеними станами
- •20.6.3. Синхронізуючі стани
- •20.7. Рекомендації з побудови діаграм станів
- •21.1. Стан дії
- •21.2. Переходи
- •21.5. Рекомендації до побудови діаграм діяльності
- •22.1.1. Лінія життя об'єкта
- •22.1.2. Фокус керування
- •22.2. Повідомлення
- •22.2.1. Розгалуження потоку керування
- •22.2.2. Стереотипи повідомлень
- •22.2.3. Тимчасові обмеження на діаграмах послідовності
- •22.2.4. Коментарі або примітки
- •22.3. Приклад побудови діаграми послідовності
- •22.4. Рекомендації з побудови діаграм послідовності
- •23.1. Кооперація
- •23.2.1. Мультиоб'єкт
- •23.2.2. Активний об'єкт
- •23.2.3. Складений об'єкт
- •23.3. Зв'язки
- •23.3.1. Стереотипи зв'язків
- •23.4. Повідомлення
- •23.4.1. Формат запису повідомлень
- •23.5. Приклад побудови діаграми кооперації
- •23.6. Рекомендації з побудови діаграм кооперації
- •24.1. Компоненти
- •24.1.1. Ім'я компоненту
- •24.1.2. Види компонент
- •24.2. Інтерфейси
- •24.3. Залежності
- •24.4. Рекомендації з побудови діаграми компонент
- •25.1. Вузол
- •25.2. З'єднання
- •25.3. Рекомендації з побудови діаграми розгортання
- •26.1. Загальна характеристика case-засобу Rational Rose
- •26.2. Особливості робочого інтерфейсу Rational Rose
- •26.1.1. Головне меню програми
- •26.1.2. Стандартна панель інструментів
- •26.1.3. Вікно браузера
- •26.1.4. Спеціальна панель інструментів
- •26.1.5. Вікно діаграми
- •26.1.6. Вікно документації
- •26.1.7. Вікно журналу
- •26.3. Початок роботи над проектом у середовищі Rational Rose
- •26.4. Розроблення діаграми варіантів використання в середовищі Rational Rose
- •26.5. Розроблення діаграми класів у середовищі Rational Rose
- •26.6. Розроблення діаграми станів у середовищі Rational Rose
- •26.7. Розроблення діаграми послідовності в середовищі Rational Rose
- •26.8. Розроблення діаграми кооперації в середовищі Rational Rose
- •26.9. Розроблення діаграми компонентів у середовищі Rational Rose
- •26.10. Розроблення діаграми розгортання в середовищі Rational Rose
15.4.4. Агрегація
Приклад 15.3. Відношення агрегації між класами має безпосереднє відношення до агрегації між їх екземплярами. Розглянемо знову клас TemperatureController:
class TemperatureController {
public:
TemperatureController(Location);
~TemratureController();
void process(const TemperatureRamp&);
Minute schedule(const TemperatureRamp&) const;
private:
Heater h;
};
Рис. 15.8. Агрегація.
Як видно з рис. 15.8, клас TemperatureController це, безсумнівно, ціле, а екземпляр класу Heater - одна з його частин. Таке ж відношення агрегації між екземплярами цих класів показано на рис. 15.3.
Фізичне включення. У випадку класу TemperatureController ми маємо агрегацію за значенням; цей різновид фізичного включення означає, що об'єкт класу Heater не існує окремо від екземпляра класу TemperatureController.
Менш зобов'язуючим є включення за посиланням. Ми могли б змінити закриту частину TemperatureController так:
Heater* h;
У цьому випадку клас TemperatureController як і раніше означає ціле, але його частина, екземпляр класу Heater, міститься в цілому другорядно. Тепер ці об'єкти живуть окремо один від одного: ми можемо створювати, і знищувати екземпляри класів незалежно. Щоб уникнути структурної залежності через посилання важливо дотримуватися якоїсь домовленості щодо створення й знищення об'єктів, посилання на які можуть міститися в різних місцях. Потрібно, щоб це робив хтось один.
Агрегація є направленою, як і будь-яке відношення "ціле/частина". Об'єкт Heater входить в об'єкт TemperatureController, і не навпаки. Фізичне входження одного в інший не можна "зациклити", а от показники - можна (кожний із двох об'єктів може містити показник на інший).
Агрегація не вимагає обов'язкового фізичного включення, ні за значенням, ні за посиланням. Наприклад, акціонер володіє акціями, але вони не є його фізичною частиною. Більше того, час життя цих об'єктів може бути зовсім різним, хоча концептуально відношення цілого й частини зберігається, і кожна акція входить у майно свого акціонера. Тому агрегація може бути другорядною. Наприклад, об'єкт класу Shareholder (акціонер) може містити ключ запису про цього акціонера в базі даних акцій. Це теж агрегація без фізичного включення. "Лакмусовий папірець" для виявлення агрегації такий: якщо (і тільки якщо) видно відношення "ціле/частина" між об'єктами, їх класи повинні перебувати у відношенні агрегації один з одним.
Рис. 15.9. Відношення використання.
Часто агрегацію плутають із множинним успадкуванням. Дійсно, в C++ приховане (захищене або закрите) успадкування майже завжди можна замінити прихованою агрегацією екземпляра суперкласу. Вирішуючи, із чим ви маєте справу - зі успадкуванням чи агрегацією - будьте обережні. Якщо ви не впевнені в наявності відношення загального й частового (is_а), то замість успадкування краще застосувати агрегацію або інший вид відношення.
15.4.5. Використання
Приклад 15.4. У попередньому прикладі об'єкти rampController і growingRamp ілюстрували зв'язок між об'єктами, що ми задали у вигляді відношення використання між їх класами TemperatureController і TemperatureRamp.
class TemperatureController {
public:
TemperatureController(Location);
~TemperatureController();
void process(const TemperatureRamp&);
Minute schedule(const TemperatureRamp&) const;
private:
Heater h;
};
Клас TemperatureRamp тут використовується як частина сигнатури функції-члена process; це дає нам підстави сказати, що клас TemperatureController користується послугами класу TemperatureRamp.
Клієнти й сервери. Відношення використання між класами відповідає рівноправному зв'язку між їхніми екземплярами. Це те, у що перетворюється асоціація, якщо виявляється, що одна з її сторін (клієнт) користується послугами іншої (сервера). Приклад клієнт-серверних відношень показаний на рис. 15.9.
Насправді, один клас може використовувати інший по-різному. У нашому прикладі це відбувається в сигнатурі інтерфейсної функції. Можна задати, що TemperatureController всередині реалізації функції schedule використовує, наприклад, екземпляр класу Predictor (провісник). Відношення цілого й частини тут немає, оскільки цей об'єкт не входить в об'єкт TemperatureController, а тільки використовується. У типовому випадку таке відношення використання проявляє себе, якщо в реалізації якої-небудь операції відбувається оголошення локального об'єкта використовуваного класу.
Строге відношення використання іноді трохи обмежене, оскільки клієнт має доступ тільки до відкритої частини інтерфейсу сервера. Іноді з тактичних міркувань ми повинні порушити інкапсуляцію, для чого, властиво, і служать "дружні" відношення класів в C++.