3.2. Класифікація нових слів за джерелами походження

Відомо, яку важливу роль відіграли контакти англійської мови з іншими мовами. Саме завдяки запозиченням вона має достатні внутрішні ресурси для задоволення потреб її носіїв і тому вже не вимагає великої кількості нових запозичень.

Термін „запозичення” означає процес надходження та засвоєння іншомовних слів внаслідок різних соціальних причин, а саме: торгівлі, подорожей, технічного співробітництва, культурних зв'язків тощо.

В процесі тривалого історичного розвитку англійська мова у той чи інший спосіб запозичила значну кількість іноземних слів, які проникли в словниковий склад мови. Серед цих слів є, як службові слова, так і словотворчі морфеми.

Відсоток запозичень в англійській мові є значно вищим, ніж в інших мовах. В англійської мови порівняно з іншими мовами була можливість запозичувати іншомовні слова за умов безпосереднього контакту: спочатку з іноземними завойовниками, які постійно змінювали один одного на Британських островах, а пізніше завдяки торговій експансії і колонізаторській активності самих англійців.

За джерелами і епохами запозичення в словниковому складі англійської

мови Антрушина Г.Б. [3, с. 54], поділяє на такі типи:

1.  Кельтські запозичення

2.  Перші латинські запозичення

3.  Латинські запозичення VI – VII ст.

4.  Скандинавські запозичення

5.  Старі французькі запозичення (XII – XV ст.), зумовлені норманським завоюванням.

6.  Латинські запозичення XV – XVI ст., пов'язані з добою Відродження (так званий третій шар латинських запозичень).

7.  Нові французькі запозичення після XVI ст.

8.  Запозичення з грецької, італійської, голландської, іспанської, російської, української, німецької та інших мов, зумовлені економічними, політичними, культурними та іншими зв'язками з цими народами.

Класифікація за джерелом запозичення є найбільш популярною, але не єдиною. Крисін Л.П. доктор филологических наук, профессор, який займався лексикологію, стилістикою, и соціолінгвістикою[32, с. 27–34] класифікує запозичення за тим, який аспект слова виявляється новим для мови, яка їх запозичила. За таким принципом запозичення в свою чергу поділяють на фонетичні кальки (translation–loans), семантичні і запозичення словотвірних елементів.

Перший із названих типів, тобто, фонетичні запозичення утворюють основну і найбільш численну групу. Вони характеризуються тим, що їх загальний звуковий комплекс виявляється новим для мови, яка їх запозичила, хоча кожен зі складових звуків іноді замінено звуком мови, вяку вони потрапили. Тобто, слова ahoy – привіт, labour – праця, avast – стоп, fortress– ліс, beleaguer – блокувати, mana – надприродня сила, та інші є представниками саме фонетичних запозичень [88, c. 20–22].

Кальками називають слова у вигляді буквального перекладу іншомовного слова чи виразу, тобто, точне їх відтворення засобами мови, яка їх запозичила зі збереженням морфологічної структури і мотивування.

Прикладами калькування є переклад таких термінологічних словосполучень, як: access code – код доступу, autorepeat – автоматичний повтор, absolute disc read – абсолютне зчитування з диску.

У ряді випадків використання прийому калькування супроводжується зміною послідовності калькованих елементів. Нерідко в процесі перекладу транскрипція і калькування використовується одночасно: control panel – панель управління; matrix printer – матричний принтер; hot keys – гарячі кнопки; file system – файлова система; data warehouse – інформаційне сховище; artificial neutral network – штучна нейтронна мережа; composite key – композитний ключ; computer network – комп'ютерна мережа; mailbox – поштова скриня; error checking – контроль помилок; ring network – кільцева мережа; network neighborhood – мережене оточення [102, c. 49].

Під семантичним запозиченням розуміємо запозичення нового значення, дуже часто слова з переносним значенням, яке вже існує в мові.

Досить легко семантичне запозичення відбувається у споріднених мовах. Цілий ряд прикладів можна знайти серед скандинавських запозичень. Так, наприклад, давньоанглійське дієслово dwellan – баритися, під впливом давньоскандинавського dwellja – жити, в сучасній англійській мові існує як dwell – жити. Таким чином, в звуковому відношенні dwell бере початок з англійського дієслова, а в семантичному зі скандинавського.

У іменників існує більше випадків семантичного запозичення, ніж у дієслів. Наприклад, іменник gift в давньоанглійській мові означав не подарунок, а викуп за дружину, а згодом в процесі асоціації за суміжністю – весілля. Скандинавське слово gift означало „дар, подарунок”, і це віддзеркалилось на одвічному значенні слова [49, с. 57].

Основними джерелами запозичень є фрацузька, німецька, італійська, арабська та японська мов.

Запозичення з французької мови. Переважна більшість слів у сучасній мові сприймаються як слова англійські за своїм походженням. Вони становлять не менше половини англійської лексики. Решта словникового складу мови – це слова іншомовного походження [38, с. 18].

Серед численних проблем, з якими англійська мова стикнулась у процесі свого історичного розвитку, одне з найважливіших місць займає саме проблема запозичень [21, c. 34–41].

Французька мова була одним з основних джерел запозичення нової лексики в англійській мові. Але в другій половині ХХ сторіччя спостерігається зміна основних джерел запозичень. Французька мова перестала займати перше місце серед мов–донорів.

Серед недавніх надходжень із французької мови можна відзначити слово genocidaire – прихильника політики геноциду [24, c. 56–61], а також до сфери суспільно–політичного життя можна віднести такі запозичення: abattoir – боксерский ринг, zest – колорит, warranty – виправдання, waive – утримуватися, sterile – неефективний, cache – таємний склад зброї, agent provocateur – агент, який веде себе провокаційно, employee – робітник, службовець, aide–de–camp – найближчий співробітник, mondial – світовий, всесвітній, camaraderie – дух товариськості, товариство, garçon – офіціант, abbe – абат, abdication – складання повноважень, abjuration – урочосте відречення, accrue – рости(проценти), déjeuner – офіційний сніданок, junta – рада, soirée – званий вечір, bailiff – судовий виконавець, blasé – досвідчений, constable – поліцейський, decree – закон, dungeon – підземна тюрма, темниця, plea – захисна промова, слово підсудного, nom de plume – псевдонім письменника, mal de mer – аномальний процес, laissez–faire – вільна конкуренція [85, c. 17–21].

До характеристики людських почуттів відносяться французькі слова: solitude – самота, rapport – взаєморозуміння, élan – порив, calamitous – згубний, inspoliatus – непограбований, abash – збентежений [64, c. 54–76].

Запозичення з німецької мови. Запозичення з германських мов є вагомим внеском до англійської лексики. Перші писемні пам'ятки цієї мови подані глосами до латинських текстів, хоча уже в цей час діалект саксів на півночі сучасної Німеччини мав власну писемність.

На сучасному етапі запозичення з німецької мови мають великий вплив на розвиток англійської мови. Прикладами запозиченнь соціально–політичної сфери сучасного періоду можуть бути такі слова як: stampede – масовий рух, abseil – опускатись на мотузці, angst – страх, blitz – блискавична військова операція, feldspar – польовий шпат, flak – нав’язлива реклама, hex – змова, hinterland – район, що тяжіє до торговельно–промислового центру, plunder – пограбування, schadenfreude – злорадність, shirk – людина, що ухиляється від чого–небудь, swindle – обманним шляхом продавати сумнівні коштовні папери, waylay – підстерігати; владнувати засідку, wrangle – запекла суперечка [90, c. 38–40].

Інший тип запозичень із сучасної німецької мови – це слова–кальки (loan–translations).

Саме англійське слово loan–word – це переклад німецького Lehnwort. Подібним чином утворено сучасні англійські слова і вирази power-politics від Machtpolitik– політика з позиції сили, inferiority complex від Minderlertigkeits-komplex – комплекс неповноцінності, wishfulthinking від Wunshdenken – прийняття бажаного за дійсне [90, c. 40–42].

З німецької мови запозичені такі слова соціально–політичної сфери: Freigeld – вільні гроші, Freiwirtschaft – вільне господарство, Lumpenproletariat – люмпен-пролетаріат, Mittelstand – середній прошарок (суспільства),Tak t– збивати з толку, Wirtschaftswunder – «економічне диво», groschen – грош, drillinq – тренування, plunder – грабіж, staff – штаб, fieldmarshal – фельдмаршал і інші. Відтак, запозичення із германських мов є значним внеском до словникового запасу англійської мови [10, с. 52–62].  

З німецької мови було запозичено і префікс über–. В американському варіантівін успішно конкурує з префіксом super– (останній, у свою чергу, широковживається в німецькій мові), створюючи, в основному, неологізми–іменники:ubercomputer – суперкомпютер, uber–oligarch – дуже багата людина, uber–nerd – недоумок, хоча спостерігаються й випадки з'єднанняданого префікса з прикметниками: uber–powerful – дуже сильний, über–rich – дуже багатий.В останні роки похідні зцим префіксом створюються не тільки в американському, але й у британськомуваріанті англійської мови. Помітимо, що в обох варіантах уживається частіше усьогоне німецький, а “англізований” графічний варіант префікса uber– (без умляута) [95, c. 53–54].

Запозичення з іспанської та італійської мов. Історичні причини призвели до того, що особливе місце серед етнічно–мовних меншостей, що мешкають у США, займають носії іспанської мови (Hispanics або Latinos). Внаслідок дії соціально–історичних чинників (іспанська колонізація, міграції носіїв іспанської мови до Сполучених Штатів, тощо), відбувалась постійна взаємодія англійської мови з іспанською мовою. Як свідчать дослідження мовознавців, кількість іспанських запозичень в англійській мові Сполучених Штатів становить понад тисячу одиниць [80, с. 4].

Більшість запозичень з іспанської мови спостерігалося в Південній і Північній Америці. Частина цих слів ввійшла до складу англійської мови через американську літературу. З цих слів можна пригадати: guerilla – партизанська війна (корінь німецького походження: werrawar), bonanza – дуже вигідна угода, cigarette – сигарети, embargo – юридична заборона на здійснення торгової діяльності, lasso– лассо, hacienda – плантація, mustang – офіцер, junta – воєнний уряд, renegade – бунтар, stampede – масовий рух (людей) [86, с. 32–42].

Так, суфікс –ista було виділено внаслідок запозичення таких іспанських слів, як Sandinista, Somocista, Peronista (вони позначають прихильників партій, державних і політичних діячів). Оскільки ці слова мають негативну оцінну коннотацію для носіїв англійської мови, то створені за їх зразком в англійській мові інновації також пейоративно забарвлені. Дерогативною коннотацією характеризується, наприклад, неологізм fashionista, що вводить поняття пристрасного шанувальника новітніх елітних мод [38, с 46–50].

Значення іменника barrio, що в іспанській мові позначає “район або квартал міста”, в англійській мові було звужено до значення “латиноамериканський квартал”, що виглядає як процес, зумовлений дією соціально–історичних чинників. Певні квартали США справді населені “латінос” і назва barrio є адекватною демографічній ситуації у них. Крім того, поняття “квартал” та “район” для АВ вже не були новими та відбивались у відповідних номінаціях. Аналогічно було конкретизовано значення іспанського іменника pueblo, що позначає “селище” в іспанській та в англійській мовах має значення “індіанське селище”. Той факт, що індіанці мешкали у селищах, а один з індіанських народів мексиканці називають саме pueblo, відіграв, ключову роль у даному переосмисленні, крім того, засоби для номінації поняття “селище” в англійській мові вже існують. Іспанська лексема fogon позначає “багаття, вогонь та камінне вогнище”, а в англійській мові її значення перетворилося на “камінне вогнище у кутку приміщення”.

Іспанська імперативна конструкція vamos – ходімо, була піддана фонологічно–граматичній та графічній модифікації та в англійській мові набула форму дієслова to vamoose – поспішати, часто використовується в імперативі. В іспанській мові слово bracero має значення “землекоп, чорнороб”, а в англійській мові слово набуло більш конкретного значення “робітник–мексиканець, що наймається на сезонну роботу”. Іменник mojo – святкувати випивкою в англійській мові має значення “сильнодіючий наркотик, особливо морфій”. У випадку з іспанським словом maсana – завтра, значення якого в англійській мові перетворилось на “невизначене майбутнє” [42 с. 5–12].

В зв'язку з широким поширенням італійських запозичень в європейських мовах, деякі італійські слова були запозичені англійською мовою завдяки мовам–посередникам. Наприклад: barouche (італійське слово baroccio – барокко); cohl–rabi (італ. cavolirape – кольрабі) запозичені з німецької мови.

До сучасних запозичень можна віднести такі: barrio – сусід, autostrada – автострада, duce – лідер, fascist – фашист, ballot – виборчий бюлетень, buffoon – буффон, ditto – дублікат, dome – обсерваторія, gusto – задоволення, inferno – пекло, zany – неук [92, c. 20–21].

Варто відзначити, що в англійській мові, як і в інших європейських мовах, вживаються деякі італійські фразеологічні одиниці, sottovoce – пошепки, впівголоса, traditori – зрадник та інші.

Останнім часом з'явилися нові запозичення з італійської мови. Вони співвідносяться, в основному, із їжею і кулінарією. Так, популярний в Західних країнах рух «за повільну їжу» (slow food) зародився в Італії і прийшов у Західні країни разом із запозиченнями з італійської мови, що позначають їжу, гастрономічні блюда. Оскільки італійські вина в США все більш витискують французькі, то для характеристики перших уживаються вирази, взяті з італійської мови, наприклад, вираз molto buono – дуже добре (іт.), замість виразу tres bon – дуже добре (фр.) [52, с. 57–60].

Отже, як видно з вищенаведених прикладів, більшість запозичень з іспанської і італійської мов зберігають свій вигляд, і зазвичай використовуються в англійській мові в стилістичних цілях, найчастіше для надання „місцевого колориту” розповіді.

Запозичення з арабської мови. Запозичення з арабської мови відбивають різноманітні культурні та торговельні зв'язки Європи зі Сходом. Всі історичні події залишили свій слід в словниковому складі англійської мови у вигляді запозичень, які стосуються торгівлі з арабськими країнами, до їх укладу життя і природним умовам.

Слід зазначити, що так само, як латинська мова була мовою вчених в середньовічній Європі, арабська мова була мовою науки для стародавнього Сходу [21, с. 34–45].

Наведемо деякі приклади запозичення з арабської мови: anil – індіго, mameluke – слуга, nadir – деградація, alembic – дистилятор, gauze – втрата пам’яті, sequin – монета, spinach – нісенітниця, erg – потреба, amalgamate – обєднувати, calibre – маштаб, assassin – терорист, ream – розширяти скважину, tariff – мито, alcove – приймальна президента, popinjay – зарозуміла людина, serendipity – інтуїція, alfalfa – невеликі гроші, azimuth – напрямок, курс, cipher – нікчемна людина, garble – фальсифікація, spinach – дурниця [89, c. 29–30].

Розповсюдження в англійській мові знаходять такі запозичення з арабської мови, як слово hawala – фінансова мережа для матеріального забезпечення фундаменталістських мусульманських організацій і його похідне hawaladar –дилер, що забезпечує фінансування фундаменталістських мусульманських організацій.

Лексична одиниця hawala може вводитися в тексти без дублювання англійськими словами або пояснення значення і входить до складу словосполучень hawala broker – фінансовий брокер, hawala network – фінансова мережа, hawala system– фінансова система.

Значну групу запозичень і іншомовних слів в англійській мові складають реалії країн Ближнього Сходу, що відбивають особливості суспільного і повсякденного життя, етнічну картину цих країн. Так, досить розповсюдженими на даний час стали слова peshmerga – курдський партизан, fedayeen – солдат національної гвардії Іраку (повна назва – fedayeenSaddam), mukhabarat – служба безпеки Іраку (повна назва – Idaratal–Mukhabaratal–Amma), mutawa – релігійна поліція в мусульманських країнах, fedayeen – буквальний переклад “той, хто жертвує собою в ім'я праведної справи“, іноді скорочується до звичної для американців форми feds [95, c. 53–54].

Ім'я іракського диктатора – Saddam – також стало основою для інновацій, створених в англійській мові. Його прихильники одержали назву Saddamists, напівжартівливе–іронічне слово Saddameter виникло перед війною з Іраком у значенні “індикатор можливості війни з режимом Саддама Гусейна“. Поширеним стало і поняття “пост–саддамівський Ірак“ (post–Saddam Iraq).

Прикладом семантичного розвитку запозичень з мов мусульманських країн є і слово intifada– повстання палестинців проти ізраїльських окупантів, запозичене в другій половині 80–х років минулого сторіччя. Згодом це слово набуває переноснезначення, використовуючись, наприклад, у такому словосполученні, як intifada ofprices – зріст цін.Для позначення учасника повстання було створене похідне слово intifadist [24, c. 105–123].

На початку нового сторіччя спостерігається “відродження” слова intifada: воно знову починає активно вживатися для позначення сучасних реалій, наприклад, для номінації зіткнень між мусульманським населенням і силами правопорядку в країнах Західної Європи.

Запозичення з японської мови. Японські запозичення виконують різні стилістичні функції у художніх, публіцистичних і рекламних текстах. Так, японські екзотизми насамперед виконують номінативну функцію, називаючи поняття, невластиві нашому життю, відображають національну мовну специфіку або передають національний колорит, виконують оцінювальну функцію (частіше – з позитивною оцінкою). Відчуття іношомовності є основною характеристикою цих лексичних одиниць, що зумовлює можливість використання японізмів для досягнення зазначених стилістичних функцій [36, c. 45–52].

Японскі запозичення не мають великого впливу на англійську мову. Здебільшого японізми використовуються для підкреслення культури, змальоуючи місцевий колорит даної країни.

Популярність бойових мистецтв у західних країнах обумовлює запозичення їх назв із японських бойових мистецтв: gigong– гігонг, taichi – Тайцзи.

Японське слово sushi стало, власне кажучи, елементом інтралінгвальним, в англійській мові воно входить до складу таких словосполучень, як: sushibar– суші–бар, його інтеграція сприяє і запозиченню з японської мови інших елементів його парадигми, наприклад, kaitensushi – суші, що обертаються [96, c. 38–39].

Запозичені слова з Японії в соціально–політичній сфері: kanban – карточка виробничого замовлення, keiretsu – об'єднання компаній в конгломерат, tycoon – промисловий або фінансовий магнат, zaibatsu – промислові і фінансові монополії, ofujētī – профпідготовка поза робочим місцем, Kansei Engineering – емоційна інженерія, kabuki – японський театр, karoshi – смерть через перевтому на роботі, makimono – мистецький згорток з шовку, otaku – фанат [83, c. 12–14].

«Внутрішні» запозичення. Cловниковий склад сучасної англійської мови інтенсивнопоповнюватися за рахунок “внутрішніх запозичень“. Під внутрішніми запозиченнями розуміються міжваріантні запозичення, а також запозичення літературною мовою лексико–фразеологічних елементів соціальних діалектів, сленгу. Розвиток англійської мови значною мірою детермінується взаємодією двох основних варіантів – британського й американського. Хоча англійська мова, зазначають автори Оксфордського словника, є світовою мовою, “її центр знаходиться в США, тому американський варіант заслуговує особливої уваги” [73].

Сам термін “запозичення” у випадку міжваріантних контактів фактично позначає процес входження неологізмів у лексико–семантичну систему.

Американізм drug-czar почав функціонувати в британських джерелах разом із своїм похідним drugczardom(drugtsardom), коли мова йшла про США. У 1997 році у Великобританії також було введено посаду “царя“ – керівника департаменту боротьби з наркотиками. Тим самим даний американізм став необхідним і для “внутрішніх“ потреб носіїв британського варіанта, проте він увійшов у формі drugs czar (drugs tsar), тобто американський морфологічний варіант було замінено на британський. У той же час уживання американізму drugsczar (іноді він приймав також формуdrug-czar, drug-tsar) викликало в Англії труднощі з його тлумаченням, оскільки інші композити зі словом drug, у яких другим компонентом було позначення титулованої особи, вводили поняття “наркобарона“, боса наркобізнесу“: drugbaron, drugdon,drugking, druglord. Тим більше, що і в США слово drugczar може позначати боса наркобізнесу. Тому в британських джерелах цей американізм може вживатися у формі antidrugsczar (anti– drugstsar) [21, c. 56].

Показником асиміляції територіально–маркованих елементів, як свідчать інаведені приклади, можна вважати також їх запозичення разом із елементами словотворчої і фразеологічної парадигми: fasttrack – tofast–track – fast–tracker–швидкий спосіб досягнення; nerd –nerdish – nerdishness–nerdism – ідіот, technonerd – той, хто не розбирається в техніці, millionerd– багатий, але не розумний ; scam – scamee – scamster– 419scam – афера.

Так, крім елементів словотворчої і фразеологічної парадигми американізма spin, запозичених у британський варіант: spinmeister, spindoctor – піарщик, spindoctoring – піарити, spinmachine – колектив, який піарить, spincrew – команда для піару, у цьому варіанті були створені такі інновації, як spinjournalism–журналіст–піарщик, spin–maestro – маестро–піарщик, spinrow – ряд піару [22, c. 34–37].

В американському варіанті англійської мови з'явився елемент, який лінгвісти вважають “комбінуючою формою (combining form), підкреслюючи тим самим, що цей елемент виконує роль словотворчого. Він виник на базі дієслова must шляхом перетворення дієслівних фраз в атрибутивні: must–buy car– машина, яку необхідно придбати, must–read book– книжка, яку необхідно прочитати, must–see film – фільм, який необхідно подивитись. У таких фразах слово must позначає “необхідний, дуже бажаний”.

На початку нового сторіччя вживання дієслова must в атрибутивних фразах стає досить поширеним явищем у британському варіанті: must–have weapon– необхідна зброя, must–read – необхідний, щоб прочитати.

У новому сторіччі відчувається і вплив “метропольного“,британського варіанта на похідні варіанти, у першу чергу – на американський.

Наприклад, слово visitabilityу значенні “умови для інвалідів (у певній споруді)” виникло у свій час у британському варіанті, а в новому столітті функціонує й вамериканського варіанті [24, с. 21–29].

Неологізм sexupу значенні – перебільшувати, роздувати що–небудь, почав вживатися у британському варіанті англійської мови у зв'язку з війною проти Іраку в 2003 році, але незабаром поширився й в американському варіанті.

Поширення в національних варіантах англійської мови знайшов останнім часом австралізм yowie – сніжна людина, новозеландізм black water rafting –плавання підземними ріками, потоками у печерах, катакомбах.

Важливими внутрішніми джерелами збагачення англійської мови є також соціальні діалекти (жаргони), які в англістиці часто об'єднуються під поняттям “сленг“. Так, під австралійським сленгом дуже часто розуміють навіть літературні австралізми, а до словників сленгу і дотепер включають різноманітні категорії “стандартної” лексики і фразеології, особливо неологізми [67, с. 56–62]. З іншого боку, останнім часом відзначається тенденція до певної демократизації навіть британської літературної норми. Про сучасне поширення сленгу в порівнянні з попередніми роками писали ще в 2000 році укладачі словника The New Oxford Thesaurus of English [69]. Якщо покоління тому принципом включення одиниць вбританські словники була орієнтація “на мову освічених людей“, то зараз лексикографи, орієнтуються, в основному, “на мову вулиці“ [74, c. 57–80]. Певною мірою орієнтація “на розмовність“ стає характерною навіть для британської якісної преси.

Про це свідчить, насамперед, уживання в ній американського сленгу. Слово boomer, наприклад, запозичене з американського сленгу, вживається навіть у такій “високоякісній“ газеті, як The Washington post: Today the boomers happen to be passing throught heir 40 sand 50s.

Відзначимо, що навіть самі американські лексикографи свою професійну діяльність характеризують за допомогою таких жаргонних слів, як lexies, lexos, tobad–mouth – обливати грязю, high–five – вітати жестом, let it all hang out– плюнути на все [68, с. 56].

Афроамериканізм bling–bling було запозичено із мови представників субкультури “хіп–хоп” і музики реп, які є невід'ємною частиною більш загальної субкультури негритянської молоді. Це слово ніби відтворює звукові і візуальні характеристики ювелірних прикрас, а в літературній мові вживається в переносному значенні для введення поняття слави, відомості, статусу зірки, знаменитості: Sports prodigies are not doing it for the bling–bling ortheglory. Hip–hop is not about “bling–bling”, Pharrell trucker hats and “phat” beats. Це слово стало настільки відомим, що вживається в “якісній пресі“ без пояснень і вже включено в останні видання академічних словників [67, c. 58–60].

Із жаргону чорношкірих спортсменів–баскетболістів було запозичене дієслово to slamdunk – кидок зверху. Якщо у цьому жаргоні воно мало значення “відправити м'яч у кошик звеликою силою“, то в розмовній літературній мові американського варіанту воно почало вживатися для номінації і характеристики поняття “завдати сильного, нищівного удару“, причому надалі цей жаргонізм зазнав і функціонально–семантичної “трансорієнтації“ і почав виконувати роль прикметника.

Важливим джерелом поповнення розмовної лексики англійської мови можна вважати і молодіжний жаргон. Дослідники пишуть, що два основних чинника визначають його розвиток: вплив субкультури “реп“ і, відповідно, діалекта афроамериканців, а також прагнення кинути виклик істеблішменту. Дія другого чинника відбивається, наприклад, в антонімічному переосмисленні одиниць літературної мови за принципом “bad is good” [61, c. 134–138]. Постійне оновлення молодіжного жаргону ілюструється на прикладі субституції одиниць вербалізації одного із ключових понять цього жаргону: The slang speak hot when hewasakid was ancient history to somebody Tyrone’sage. “Cool“ became “ hot“ became “bad“ became“groovy“ became “cool“ again [60, с. 77–87].

Наведений матеріал свідчить, таким чином, що на сучасному етапі розвитку англійської мови дійсно зростає роль “внутрішніх“ запозичень внаслідок взаємодії національних варіантів і стилістичних підсистем цієї мови. “Внутрішні запозичення” не тільки кількісно збагачують словниковий склад, але й певним чином визначають і якісні зміни впроцесах розвитку сучасної англійської мови шляхом словотвору та семантичної еволюції лексики [28, с. 29–30].

Отже, історичні події являється головним чинником виникнення неологізмів в англійській мові. Запозичення як джерело поповнення словникового складу посідають в англійській мові значне місце. Головним джерелом запозичень являється французька мова. Кількість запозичених слів з французької мови становить 19,5%, не менш впливовою мовою являться німецька – 17,3%. Чимала кількість запозичень надходить з арабсткої мови – 15,2%. В сучасній англійській мові, продуктивними джерелами слугують також такі мови, як: іспанська – 11,95%, італійська – 8,1% та японська – 5,97%. «Внутрішні» запозичення займають 15,2% з загальної кількості запозичень в англійській мові. Отримані результати проведеного дослідження відображені у додатку Л.