Плани семінарських занять та їх методичне забезпечення

Тема 1. Сутність та функції грошей

План семінарського заняття

1. Сутність грошей. Альтернативні підходи до визначення сутності грошей. Гроші як гроші та гроші як капітал.

2. Походження грошей, сучасні концепції походження грошей. Роль держави у творенні грошей.

3. Розвиток форм грошей — від звичайних товарів до благородних металів та до кредитних грошей. Причини та механізм демонетизації золота.

4. Паперові та кредитні гроші, їх схожість та відмінність. Характеристика сучасних форм кредитних грошей.

5. Цінність грошей, її сутність і форми прояву.

6. Поняття функції грошей. Дискусії щодо кількості функцій грошей.

7. Функція грошей як міри цінності. Масштаб цін, ціна, вплив інфляції на функцію міри цінності.

8. Функції грошей як засобу обігу та засобу платежу. Вплив інфляції на ці функції.

9. Функція засобу нагромадження. Вплив інфляції на цю функцію.

10. Світові гроші. Передумови використання національних гро­шей як світових.

11. Якісні властивості грошей. Способи забезпечення основних властивостей грошей.

Методичні вказівки

При вивченні суті грошей у ринковій економіці студенту по­трібно передусім розібратися в існуючих визначеннях поняття грошей; з'ясувати питання про походження грошей, зокрема дві його концепції: еволюційну та раціоналістичну; зрозуміти роль держави у формуванні феномена грошей. Необхідно зрозуміти недоліки бартерного обміну порівняно з грошовим. Треба про­стежити еволюцію форм грошей, з'ясувати причини, які зумови­ли перехід від простих до складніших форм. Особливу увагу не­обхідно звернути на процес демонетизації золота та виникнення паперових і кредитних грошей, на відмінності та переваги кредит­них грошей перед паперовими та повноцінними. Потрібно усві­домити, що сучасні кредитні гроші мають кілька форм прояву, кожна з яких має свої переваги та недоліки. Ознайомитися з дис­кусіями щодо електронних грошей.

Потрібно засвоїти механізм формування цінності грошей і суть її прояву як купівельної спроможності грошей, особливості прояву цінності грошей як грошей і як капіталу. Зрозуміти, що процент — це ціна грошей як капіталу.

Далі слід поглибити свої знання про функції грошей, звернув­ши увагу на те нове, що з'явилось у їх тлумаченні в останні ро­ки. Зокрема, вивчаючи функцію грошей як міри цінності, треба мати на увазі, що механізм масштабу цін докорінно змінився в сучасних умовах. Треба усвідомити, чому цінність товарів вимі­рюється уявними грошима. Слід звернути увагу на вплив інфля­ції на цю функцію грошей.

Вивчаючи функцію грошей як засобу обігу, потрібно з'ясу­вати її ознаки, а також те, які переваги в процесі обміну товарами дають гроші порівняно з бартером. Важливо також звернути увагу на скорочення сфери використання цієї функції, на вплив ін­фляції на цю функцію.

Вивчаючи функцію грошей як засобу платежу, слід з'ясувати походження цієї функції й усвідомити основні її ознаки. Необ­хідно розібратись, від яких факторів залежить нормальне вико­нання грошима функції засобу платежу, коли може настати пла­тіжна криза та хвиля банкрутств. Звернути увагу на вплив ін­фляції на цю функцію.

Вивчаючи функцію грошей як засобу нагромадження, потрібно звернути увагу на те, що різні автори по-різному називають цю функцію і залежно від цього трактують її. Необхідно засвоїти ознаки цієї функції, з'ясувати, як змінився механізм використання грошей у цій функції в умовах, коли золото перестало використовуватись як гроші та в умовах глибокої інфляції. Слід вивчити форму нагромаджень та їх мотиви і вплив на розвиток економіки й добробуту народу.

Під час вивчення функції світових грошей необхідно звернути увагу на генезис міжнародних розрахунків, особливо на механізм їх здійснення після припинення використання золота в цих розрахунках, а також причини того, чому в них стало можливим застосовувати національні та колективні гроші.

Вивчаючи якісні властивості грошей, потрібно усвідомити, що вони формуються у відповідь на певні вимоги ринку до грошей, а тому мають об'єктивний характер. Тому держава повинна надати грошам саме цих властивостей, а не нав'язувати їм такі, що ви­значаються суб'єктивно.

Питання для самоконтролю

1. Які існують концепції походження грошей та яка з них більш адекватна ринковій практиці використання грошей в економіці?

2. Як ринок впливав на розвиток форм грошей?

3. Який спосіб обміну продуктами вигідніший і зручніший для учасників ринку – у формі бартеру чи з допомогою грошей? Чому?

4. Як ви розумієте суть грошей?

5. Чим гроші відрізняються від звичайного товару?

6. Назвіть основні функції грошей. У чому особливості їхнього прояву в сучасних умовах? Які існують відмінності в іноземній та вітчизняній літературі щодо кількості функцій грошей і з чим вони пов'язані?

7. У яких функціях гроші найбільш потерпають від інфляції?

8. Розкрийте механізм формування споживчої і мінової вартості грошей. Як за допомогою грошей розв'язується суперечність товару і уречевленої у ньому праці?

9. Які функції виконують світові гроші?

10. У чому складається ліквідність грошей?

11. Охарактеризуйте портфельний підхід до визначення суті грошей.

12. У чому основні відмінності двох понять - “гроші як гроші” і “гроші як капітал”. Через які функції реалізують себе “гроші як гроші” і “гроші як капітал”.

13. Чим відрізняються неповноцінні гроші від повноцінних?

14. Які види грошей ви знаєте?

15. Що таке монета і коли з'являється ця інтернаціональна назва?

16. Чому неповноцінні гроші називають ще кредитними?

14. Розкрийте роль грошей у розвитку та підвищенні ефективності виробництва.

15. Які існують особливості грошей у зовнішньоекономічному обороті?

16. У чому полягає закон Коперніка-Грешема?

17. Що таке електронні гроші, чим вони відрізняються від го­тівкових і від депозитних.

18. Визначте, який зв'язок існує між такими видами грошей: кредитні гроші, готівкові гроші, депозитні гроші та електронні гроші. В якій функції гроші обслуговують процес ціноутворення?

19. Що таке електронні гроші? Що у них є спільного і відмінного від паперових грошей і депозитних грошей?

20. Як впливає на виробництво сама наявність грошей в економіці?

21. Як впливає на економіку зміна кількості грошей в обороті?

Тести для перевірки знань з теми

Зважте на те, що правильною може бути одна чи кілька відповідей.

1. З наведених нижче визначень найповніше виражає сутність гро­шей таке: гроші — це:

а) мірило цінності;

б) найбільш ліквідний актив;

в) знаряддя обміну;

г) загальний еквівалент;

д) все те, що використовується як гроші.

2. Визначте, які з названих видів грошей є неповноцінними:

а) гроші, які знецінюються;

б) гроші, які виготовлені з дорогоцінного металу;

в) грошові знаки, які не розмінюються на дорогоцінний метал;

г) гроші, які емітуються для фінансування витрат державного бю­джету.

3. Визначте, які з названих видів грошей є кредитними:

а) гроші, випущені державою для покриття своїх потреб, що фінан­суються з бюджету;

б) будь-які неповноцінні гроші;

в) гроші, що емітуються банками для кредитування реальної економіки;

г) гроші, що емітує центральний банк для фінансування бюджетного дефіциту.

4. Беззаперечність векселя означає:

а) що зазначена в ньому сума боргу може бути стягнута через суд у випадку відмови боржника від його погашення;

б) що причина видачі векселя в ньому не зазначена;

в) можливість його обліку в банку;

г) його вільний обмін на грошові кошти.

5. Якщо фактична маса грошей в обігу перевищує необхідну для обігу, то які явища матимуть місце:

а) нестача купівельної спроможності;

б) грошовий попит відповідає грошовій пропозиції;

в) надлишок купівельної спроможності.

6. Готівкові грошові знаки, які випускаються емісійним банком, мають назву:

а) казначейські білети;

б) банківські білети;

в) векселі;

г) чеки.

7. У якій функції гроші найбільше потерпають від інфляції?

а) міра цінності;

б) засіб обігу;

в) засіб накопичення;

г) засіб платежу.

8. Визначте, які з названих процесів є функціями грошей:

а) розподіл цінності;

б) створення фінансових фондів;

в) забезпечення обігу товарів;

г) надання ділової інформації;

д) гальмування інфляції.

9. Причинами поширення бартеру в економіці можуть бути:

а) високий рівень інфляції;

б) відсутність необхідного запасу грошей в обороті;

в) зниження цін на товари та послуги;

г) зростання рентабельності виробництва та реалізації товарів.

10. За яких умов кредитні гроші можуть перетворитися в паперові:

а) за масового неповернення банківських кредитів;

б) за наявності інфляції;

в) за наявності дефіциту бюджету;

г) за використання центральним банком емісійних ресурсів для по­криття бюджетного дефіциту.

11. В економічній теорії виділяють такі концепції походження грошей;

а) трансакційну;

б) раціоналістичну;

в) еволюційну;

г) монетаристську.

12. Представники еволюційної концепції походження грошей;

а) Л. Пігу;

б) І. Фішер;

в) А. Сміт;

г) Арістотель;

д) К. Маркс;

е) П. Самуельсон;

є) Дж. Рікардо.

13. Яке з тверджень правильне:

а) гроші — це кристалізація мінової вартості;

б) гроші — загальний товар-еквівалент;

в) гроші — продукт згоди людей;

г) гроші — знак обміну;

д) гроші — все вищеназване?

14. Ліквідність — це:

а) здатність грошей брати участь у негайній купівлі товарів (робіт, послуг);

б) можливість грошей бути засобом платежу;

в) можливість грошей бути засобом накопичення. .

15. Формами вартості грошей є:

а) грошова;

б) загальна;

в) проста;

г) розгорнута;

д) еквівалентна;

е) повна.

16. До кредитних грошей належать:

а) кредитні картки;

б) вексель;

в) електронні гроші;

г) чек;

д) банкнота;

е) дебетові картки.

17. Чому гроші мають всезагальну здатність до обміну:

а) тому що вони є кристалізацією мінової вартості, всезагальним втіленням багатства й людської праці;

б) тому що ринок наперед сприймає їх як загальну цінність, бажа­ну для будь-якого суб'єкта;

в) тому що вони виготовлені зі специфічного матеріалу?

18. До електронних грошей належать:

а) казначейські білети;

б) банкноти;

в) кредитні картки;

г) картки для банкоматів;

д) чеки;

е) дебетові картки.

19. Купівельна спроможність грошей:

а) піднімається із зростанням цін;

б) може підвищуватись і знижуватися;

в) зростає з часом;

г) залишається постійною.

20. Коли форма обміну через посередництво товару-еквівалента (еквівалентна форма обміну) трансформувалася у грошову:

а) коли внаслідок розвитку міжрегіональних торговельних зв'язків з маси регіональних товарів-еквівалентів виокремлювався еквівалент, що, обслуговував обмін на великій території;

б) коди роль еквівалента від товарів першої необхідності (зерно, худоба сіль, тощо) перейшла до товарів, що такими не були (перли, хутра тощо);

в) коли роль товару-еквівалента стали виконувати метали?

21. Чому функції міри вартості й засобу обігу є двома провід­ними функціями грошей:

а) тому що гроші історично почали функціонувати з виконання саме цих функцій;

б) тому що інші функції є похідними від цих двох функцій;

в) тому що саме в цих двох функціях гроші обслуговують більшу частину економічного обороту?

22. Функціями грошей є:

а) розподіл вартості;

б) засіб нагромадження;

в) засіб обігу;

г) надання грошової інформації;

д) міра вартості;

е) засіб платежу;

є) девальвація;

ж) світові гроші.

23. У якій функції гроші обслуговують процес ціноутворення:

а) засобу обігу;

б) міри вартості;

в) засобу нагромадження;

г) засобу платежу?

24. Що таке грошова функція:

а) певний обов'язок, який виконують гроші, обслуговуючи рух вартості в процесі відтворення;

б) специфічна зовнішня відмінність грошей у товарному світі;

в) здатність грошей без додаткових витрат у будь-який час обмінюватися на будь-яке благо?

25. Світові гроші виконують такі функції:

а) міжнародного засобу нагромадження;

б) міжнародного платіжного засобу;

в) загального втілення суспільного багатства;

г) забезпечують безперервність виробництва в країні;

д) міжнародного купівельного засобу;

е) міжнародного засобу обігу.

26. Визначити, які гроші перебувають в обігу в Україні у сучасних умовах:

а) повноцінні;

б) неповноцінні;

в) паперово-кредитні;

г) електронні.

27. У функції засобу платежу гроші використовуються:

а) як депозити в банку;

б) як грошова маса на ринку;

в) при поверненні боргів;

г) при вимірі вартості, яку потрібно оплатити.

28. Яку важливу суспільну потребу, крім вираження вартості товарів, дають змогу вирішувати гроші як міра вартості ?

а) збільшувати обсяги капіталовкладень в економіку;

б) запобігати коливанню цін;

в) кількісно виражати економічно процеси і явища на мікро - і макро – рівні..

29. Чим є гроші, коли вони виконують функцію засобу обігу?

а) чинником розвитку конкурентного середовища на товарному ринку;

б) посередникам в обміні товарів, засобом їх реалізації;

в) індикатором співвідношення попиту та пропозиції.

30. Коли гроші перетворюються в скарб ?

а) коли їх використовують для збагачення;

б) коли їх використовують для зберігання багатства;

в) коли їх використовують для придбання нерухомості й дорогих речей тривалого використання.

31. Яке положення розкриває сутність грошей як економічної категорії?

а) гроші – це грошові білети і розмінна монета , що перебуваєє в обігу;

б) гроші – це загальний еквівалент обміну товарів;

в) гроші – це золоті та срібні монети.

32. У чому полягає головна економічна доцільність грошей?

а) у високій питомій вартості;

б) у здатностіі вимірювати вартість товарів і обмінюватися на будь-яке благо;

в) у здатності накопичувати багатство.

33. Вартість грошей може визначатися:

а) через дефлятор валового національного продукту;

б) за допомогою індексу інфляції;

в) на основі індексу рівня безробіття;

г) на основі індексу оптових цін;

д) на основі індексу роздрібних цін.

34. Який товар із загального їх ряду, представленого на певному регіональному ринку, відокремлювався як товар – еквівалент ?

а) той, що мав привабливий зовнішній вигляд;

б) той, що мав найбільшу споживчу вартість,і який найчастіше шукали;

в) той, що вироблявся в найбільшій кількості.

35. Яку функцію виконують гроші, надаючи вартості товару форми ціни?

а) міра вартості;

б) засобу обігу;

в) засобу платежу.

36. Наявність, якої умови об'єктивно передбачає процес формування ціни товару?

а) наявність при цьому готівкових грошей;

б) фізичну присутність продавця і покупця;

в) наявність масштабу цін.

37. Яке положення найглибше розкриває сутність грошей як суспільного явища?

а) вони корисні для суспільства, допомагають здійснювати обмін продуктами праці;

б) вони є уречевленими відносинами людей з приводу обміну товарами в процесі відтворення;

в) вони впливають на розвиток суспільного виробництва.

38. Виберіть пункти, що до функцій грошей не відносяться:

а) засіб платежу;

б) міра вартості;

в) кредитні гроші;

г) світові гроші;

д) засіб нагромадження.

39. Яка функція грошей виникла як наслідок кредитних відносин?

а) функція засобу обігу;

б) функція засобу платежу;

в) функція засобу нагромадження.

40. З якою функцією грошей пов'язана поява нерозмінних на золото грошових знаків?

а) функцією засобу обігу;

б) функцією засобу платежу;

в) функцією засобу нагромадження.

41. За яких умов функція грошей як засіб утворення скарбу трансформується у функцію засобу нагромадження?

а) коли нагромадження у формі коштовних металів змінюється нагромадженням у формі предметів розкоші;

б) коли нагромадження у формі коштовностей змінюється нагромадженням у формі грошей;

в) коли нагромадження із засобу безпосереднього зберігання вартості перетворюється в засіб отримання прибутку.

42. За яких умов гроші стають світовими грошима ?

а) коли обслуговують міжнародні зв'язки ;

б) коли їх купують і продають на світових валютних ринках;

в) коли гроші вільно конвертуються в іноземну валюту.

43. У якому з положень дано неправильну відповідь, щодо наслідків запровадження паперових грошей у багатьох капіталістичних країнах:

а) забезпечувався безперервний процес реалізації товарів і послуг;

б) зникла можливість обертання неповноцінних грошей;

в) значно скоротилися витрати обігу.

44. Кредитні гроші - це:

а) особлива форма позички;

б) сукупність певних цінних паперів;

в) форма грошей, символ вартості, що виникає з розвитком кредитних відносин.

45. Які загальні риси паперових і кредитних грошей?

а) обидва види грошей є незавершеною формою знака вартості;

б) обидва види грошей неповноцінні, і виконання ними функцій міри вартості не пов'язане з витратами на них суспільно необхідної праці;

в) обидва види грошей не відірвані від потреб обігу.

46. Кредитна картка - це:

а) певний вид боргового зобов'язання;

б) платіжно-розрахунковий засіб, який видає банк клієнту для здійснення оплати товарів і послуг, проданих у кредит;

в) банківський документ, в якому фіксуються всі надходження і витрати грошей клієнта.

47. Які функції грошей виконують векселя?

а) функцію міри вартості;

б) функцію засобу платежу;

в) функцію засобу обігу.

48. В якому з положень дається правильне визначення сутності чека?

а) чек – це банківський цінний папір;

б) чек – це розпорядження власника банківського рахунку рахувати певну суму пред'явнику чека;

в) чек - це складений за встановленою формою документ для розрахункуів між банками.

49. Чим зумовлена поява паперових грошей? Зазначите неправильну відповідь:

а) нерівномірністю нагромадження золота в різних країнах;

б) недостатньою кількістю золота, необхідного для обігу;

в) зношуванням монет.

50. Чому згодом роль грошей надовго закріпилася за коштовними металами:

а) тому що не вистачало заліза, бронзи, міді для задоволення виробничих потреб людей;

б) тому що коштовні метали за своїми властивостями більшою мірою, ніж інші метали, відповідали вимогам грошового товару;

в) тому що коштовні метали були поширені в усьому цивілізованому світі.

Роз'язати задачі

Задача 1. 1 січня 2007 року клієнт поклав 2000 грн на банківський рахунок під 6 річних відсотків та за умовою, що відсоток на відсоток не нараховується. Яка сума буде на цьому рахунку 1 січня 2011 року, якщо банк проводить компаундинг відсотка щорічно?

Задача 2. Яку суму грошей необхідно покласти на 6-місячний депозит, щоб отримати наприкінці терміну розміщення 2000 грн при ставці 14% річних та за умовою, що відсоток на відсоток не нараховується?

Задача 3. Яку суму грошей необхідно покласти на 6-місячний депозит, щоб отримати наприкінці терміну розміщення 1000 грн, при ставці 20% річних та за умовою, що відсоток на відсоток не нараховується?

Задача 4. 1 січня 2009 року клієнт поклав 2000 грн на банківський рахунок під 8 річних відсотків та за умови, що відсоток на відсоток не нараховується. Яка сума буде на цьому рахунку 1 січня 2012 року, якщо банк проводить компаундинг відсотка щорічно?

Теми доповідей

1. Світові гроші. Генезис золота як світових грошей.

2. Монети в давнину.

3. Електронні гроші в Україні.

4. Причини та наслідки демонетизації золота.

5. Масштаб цін в умовах золотого стандарту та демонетизації золота.

Термінологічний словник

Банкноти (від англ. вank-note - кредитний білет) –

1) грошові знаки різного номіналу, що випускаються в обіг центральним емісійним банком. Забезпечені всіма активами банку та масою товару, що належить державі. На сьогодні - основний вид паперових грошей,

2) векселі (банківські білети), виписані банком під наявні в його розпорядженні комерційні векселі.

Бартер — обмін одного товару на інший без допомоги грошей.

Білонна монета — розмінна монета з дрібною вартістю, яка ка­рбується не з дорогоцінного металу.

Вексель - цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити при настанні терміну визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Готівкові гроші— виготовлені з паперу або іншого малоцінного металу знаки вартості.

Гривня –

1) вагова, лічильна та монетна (грошова) одиниця Київської Русі та деяких інших слов'янських земель. Монетні гривні – зливки срібла стандартної форми і ваги - були поширені в ХІ-ХV століттях. Вага монетної гривні залежно від типу (київський, новгородський, чернігівський, татарський чи інший) коливалась від 160 до 05 грамів. Середня вага київської гривні становила 161-164 грами.

2) грошова одиниця Української Народної Республіки (1918-1920 рр.),

3) національна валюта України з 2 вересня 1996 р., дорівнює 100 копійкам.

Гроші - економічна категорія, що означає специфічний товар, який виконує в суспільстві роль загального еквівалента в процесі обміну шарів. Обслуговуючи всі сфери економічних стосунків, Г. виконують такі функції: міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, засобу нагромадження вартості, світових грошей. У кожній з названих функцій Г. мають свою специфічну форму вияву. Тому в господарській практиці назву грошей мають явища, зовні відмінні одне від одного: одиниці рахунку, в яких визначаються ціни на товари, національні грошові знаки, чужоземна валюта, записи на банківських рахунках, кошти, витрачені на придбання цінних паперів, боргові зобов'язання, що використовуються для платежів тощо.

За свою історію людство знало надзвичайно багато предметів, які виконували роль грошей. Це й худоба, шкури, хутра, зерно, сіль, і побутові предмети, і прикраси. Існували Г. з картону, фанери, бамбука. Як засіб платежу використовувалася і звичайна солома. В Анголі до XVII ст. розраховувалися невеликими виробами з рисової соломки. У Китаї до XIX ст. функції Г. виконували шматки білого та зелено нефриту, а на острові Яп (що з групи Каролінських островів) - валуни у зріст людини. Під час укладення угоди каменя навіть не рухали з місця, а тільки ставили позначку: "Належить такому-то". Із твердих Г. після металу поширення набули черепашки, мушлі, що їх діставали дна тропічних морів. Вони слугували грішми багатьом народам Африки, Азії та островів Тихого океану, в окремих районах Індії, Індонезії, Китаю. Інші "монети" з моря - перли, корали, бурштин - також використовували як валюту. Друкували Г. не лише на папері, а й на шкірі шовку, бересті.

У процесі подальшого розвитку обміну роль загального еквівалента закріпилася за коштовними металами - золотом і сріблом. Це сталося завдяки їхнім унікальним фізичним властивостям: якісній однорідності, довільному поділові, портативності (у невеликій кількості металу міститься велика кількість праці), здатності добре зберігатися. На зміну металевим Г. прийшли паперові Г., а згодом також електронні.

Гроші базові - сукупність готівки, емітованої центральним банком, та залишку коштів комерційних банків на їх рахунках у центральному банку. Ці гроші не беруть участі в кредитному банківському обороті і додатково не збільшують маси грошей в обігу, а тільки служать базою для їх зростання.

Гроші воєнні - грошові знаки, випущені в обіг у воєнний час однією державою на території іншої держави з метою фінансування своїх військових та окупаційних витрат. Г.в. також називаються окупаційними грошима чи окупаційною валютою.

Гроші „гарячі” - тимчасово вільні кошти (банків, юридичних і фізичних осіб), що стихійно переміщуються з однієї країни в іншу з метою збереження вартості чи отримання спекулятивних доходів. Г."г." належать до категорії мандрівних (блукаючих) капіталів, які перебувають у постійному русі в пошуках найбільш вигідних та надійних вкладень і суттєво впливають на платіжний баланс та валютний стан країни. Основними причинами виникнення Г."г." є економічна й політична нестабільність, інфляція, валютна криза. Г."г." не обслуговують товарообігу і послуг, а також не беруть участі в обороті виробничого і торгового капіталу. Вони посилюють циклічність коливань економіки, у періоди фінансово-економічного пожвавлення і підйому стимулюють виробничий бум, а під час спаду загострюють кризу через посилення інфляції, коливання валютних курсів, дестабілізацію платіжних балансів.

Гроші декретні - грошові знаки, введені в обіг як гроші декретом органів влади чи постановою уряду. Справжня цінність, купівельна спроможність Г.д. визначається не стільки номіналом, як можливістю їх обміну на певну кількість товарів чи послуг.

Гроші депозитні - різновид кредитних грошей, які існують у формі записів у бухгалтерських книгах банків (на рахунках клієнтів).

Гроші електронні - умовна назва грошових засобів, які використовуються їх власниками в електронній системі банківських послуг. Фактично це кредитні гроші, що обертаються не з допомогою паперових носіїв, а через запровадження до сфери розрахунків комп'ютерної техніки і сучасних систем зв'язку. Вони є найбільш прогресивним, економічним і зручним носієм грошових функцій, що значно прискорює безготівкові розрахунки між суб'єктами господарювання. Основними компонентами системи забезпечення Г.е. є банківські автомати-касири, кредитові та дебетові картки, електронні системи розрахунків у торговельній мережі, електронна система обслуговування вдома тощо.

Гроші кредитні - одна з форм грошей, що виникла внаслідок розвитку кредитних відносин. Усі види Г.к. походять або від переказного векселя, або від депозиту. Вексель, який виписується боржником і передається кредиторові, є найпростішим видом Г.к. Банківські білети, які, по суті, є векселем на банк, є також Г.к. Кредитними є безготівкові гроші, отримані як банківські кредити. Таким чином, Г.к. - це узагальнена (збірна) назва різних видів грошей, що використовуються для заміщення майнових боргових зобов'язань приватних осіб держави.

Гроші паперові - номінальні знаки вартості, які замінюють в обігу дійсні гроші - золото і срібло. Випускаються в обіг державою для покриття своїх витрат і мають примусовий (встановлений державок курс. Незалежно від маси випущених грошей та примусового курсу і реальна вартість визначається законами грошового обігу. Стихійно реакцією ринку на порушення вимог законів грошового обігу є знецінення Г.п., яке в умовах демонетизації золота реально виявляється зниженні купівельної спроможності грошей щодо товарів і послуг (зростання цін), чужоземної валюти (зниження курсу національні валюти), золота (підвищення його ринкової вартості). Як знаки вартості повноцінних товарних грошей, Г.п. почали використовуватися функції засобу обігу понад тисячу років тому. Вважається, що вперше Г.п. з'явилися в Китаї ще у VIII ст. н. е. Однак окремі дослідники переконані, що ця подія сталася значно раніше, ще до нашої ери. До практики використання паперових грошей у Європі вперше звернулися в іспанському місті Алгамі під час визволення країни від арабів-маврів, коли на заклик керівників оборони міста, його мешканці здали срібні і золоті (матеріальні) гроші, а замість них одержали паперові, а яких було проставлено вартість, що відповідала золотим і срібним, Після зняття облоги і перемоги іспанців усі паперові гроші було обміняно на матеріальні. Відомі й інші випуски Г.п., які мали тимчасовий характер, а їх емісія була спричинена надзвичайними обставинами. Перші в Європі паперові гроші тривалого використання з'явилися ХVІІ-ХVШ ст. (Швеція - 1644 р., Франція - 1718 р., Англія - 1729 ,, Австрія - 1759 р., Прусія - 1765 р., Росія - 1769 р.). В Україні перші національні Г.п. було видрукувано за часів Української Народної Республіки.

Грошові одиниці Київської Русі - елементи грошової системи Київської Русі ХІ-ХІІІ століть. У писемних давньоруських джерелах згадується п'ять елементів грошової системи: гривня, куна, ногата, резана і вевериця (векша). Система грошової лічби XI ст. (реконструйована на підставі аналізу грошових співвідношень у зводі основних законів давньої Русі "Руській Правді") виглядає так: 1 гривня = 20 ногатам = 25 кунам = 50 резанам. Пізніше, у ХП-ХІІІ століттях, у зв'язку зі змінами обігових монет ці співвідношення змінюються.

Депозитні гроші — неповноцінні знаки вартості, які не мають речо­вого виразу й існують лише у вигляді певних сум на рахунках у банках.

Дійсні гроші – гроші, у яких номінальна вартість (позначена на них вартість) відповідає реальній вартості, тобто вартості металу, з якого вони виготовлені (золоті і срібні монети епохи біметалізму).

Елементи дизайну паперових грошей (цінних паперів) - елементи художнього оформлення паперових грошей (цінних паперів). Виконують естетично-оздоблювальну, пізнавальну та захисну функції. Основними елементами дизайну є:

• назва держави-емітента,

• назва установи-емітента,

• підпис відповідальної особи установи-емітента,

• портрет (головний сюжет) на лицьовому та зворотному боках,

• рік затвердження зразка чи випуску банкноти (цінного папера),

• серійний номер,

• номінальна вартість банкноти (цінного папера) словами та цифрами,

• доповнювальні сюжети на лицьовому (зворотному) боці,

• фонові сюжети на лицьовому (зворотному) боці,

• декоративні елементи дизайну, зокрема: орнаменти, візерунки, розетки (візерункові мотиви у вигляді стилізованої квітки, що розпускається), віньєтки (прикраси у вигляді ліній, що використовуються для художнього оформлення номіналів, портретів та інших елементів грошових знаків), сітки, стрічки з написами та інші,

• печатка установи-емітента,

• інші печатки (державної скарбниці, міністерства фінансів тощо),

• купон - вільне від поліграфічного друку місце, здебільшого з розміщеним на ньому водяним знаком,

• голограма (об'ємне зображення, що виникає внаслідок інтерференції хвиль) чи кінеграма (локальне багатосюжетне зображення, що базується на голографічному принципі отримання зображень. Для кінеграми характерні декілька зображень, які плавно переходять одне в одне при розгляданні під різними кутами),

• кольорові волокна чи конфетті,

• опис умов обігу банкноти (цінного папера), напис з іменними ознаками портрета чи сюжету, знак для людей з послабленим зором, код (знак) для машинного контролю.

Елементи захисту паперових грошей (цінних паперів) - елементи банкнот і цінних паперів, що слугують для захисту їх від підробляння, елементи банкнот і цінних паперів, що слугують для захисту їх від підробляння.

Технологічно захист паперових грошей і цінних паперів реалізується як під час виготовлення спеціального паперу для їх друку, так і в процесі їх друкування. Крім того, при виготовлені цінних паперів останнім часом застосовують додаткові види захисту, безпосередньо не пов'язані із самим друком, зокрема голографічний захист.

Основними елементами захисту грошових знаків і цінних паперів, які технологічно реалізуються в процесі виготовлення паперу, є:

• водяні знаки - спеціальні помітні проти світла зображення, що захисні стрічки - розміщені у товщі паперу темні смужки (з написом чи без нього), які видно при розгляданні на світло, а напис можна прочитати за допомогою збільшувального скла,

• конфетті - кольорові паперові чи синтетичні включення (частіше круглої форми), розташовані в паперовій масі або на поверхні паперу,

• видимі та невидимі захисні волокнини - хаотично розміщені в товщі та на поверхні паперу кольорові волокнини, помітні при звичайному світлі чи які флюоресціюють (світяться) в ультрафіолетовому промінні,

• просочення паперу хімічним розчином, яке дозволяє апаратними методами визначати автентичність паперу.

Значно більший спектр елементів захисту використовують безпосередньо під час друкування банкнот і цінних паперів. Серед них:

• рельєфні елементи (високий чи глибокий друк) - елементи друку, що виступають над поверхнею паперу чи мають заглибини і шорсткість яких відчувається на дотик пучками пальців,

• плоский друк - спосіб поліграфічного друку, за якого друкувальні елементи друкарської форми містяться в одній площині з проміжними, тому зображення, отримані цим способом, лежать в одній площині з папером,

• неперервний друк - друк, за якого візерунок, розташований на протилежних кінцях однієї сторони банкноти (цінного папера) або розташований по всій банкноті, утворює закінчений малюнок при сполученні країв банкноти,

• райдужний (ірисовий) друк - поступовий перехід одного кольору захисної сітки (малюнків), виконаної суцільними лініями без розривів, в інший,

• орловський друк - різкий перехід одного кольору в інший без розриву і зміщення ліній малюнку,

• мікродрук (мікротекст) - дрібні лінії або текст, яких не можна розрізнити неозброєним оком,

• накладний (суміщений) малюнок - малюнок або його елементи з одного боку банкноти (цінного папера), які точно збігаються при розгляданні банкноти на світло з аналогічним малюнком або відсутніми елементами з іншого боку банкноти,

• мікроплекс - сформовані мікродруком штриховані зображення, які можна побачити при накладанні спеціального шаблона,

• мультиплекс - створюване за спеціальною технологією зображення, що з'являється під час розгляду об'єкта за допомогою оптичного лінійного растра,

• фарба "овіай" (оптично змінна) - спеціальна поліграфічна фарба, яка змінює колір зі зміною кута огляду, - використовується для друку окремих сюжетів,

• мікровізерунок - візерунок, утворюваний близько розташованими концентричними або прямими лініями, що візуально сприймаються як рівномірний фон,

• гільйоширний візерунок - візерунок-сітка з переплетених хвилястих тонких ліній, які, систематично повторюючись, сукупно утворюють орнаментальний мотив,

• флюоресцентні захисні елементи - елементи, що в ультрафіолетовому промінні світяться тим чи іншим кольором,

• магнітні елементи - захисні елементи (зокрема цифрові номери купюр), що мають магнітні властивості,

• антисканерна сітка (муар) - розташовані під різними кутами тонкі лінії, які при копіюванні чи скануванні утворюють на копії муар (захисні сітки),

• латентне (приховане, змінюване) зображення (кіп-ефект) - зображення, яке стає видним при розгляданні його під певним кутом,

• знак для людей з послабленим зором - рельєфний елемент, який відчувається на дотик пучками пальців (звичайно - цифра номіналу або умовна геометрична фігура),

• інші елементи захисту.

Голографічні плівки, що використовуються здебільшого для захисту цінних паперів, є доповненням до тих елементів захисту, які реалізуються в процесі виготовлення банкнотного паперу та під час поліграфічного друкування бланків. Голографічний захист є надійним, проте не абсолютним. Навіть суто теоретично не може існувати абсолютного захисту. Адже все, що може зробити одна людина, може повторити й інша.

Технічних меж удосконалення методів захисту паперових грошей та цінних паперів немає, проте є межі економічні: вартість виготовлення грошей та цінних паперів не повинна перевищувати їх номіналу. Коли ж казати про фальсифікацію, то вона доцільна лише тоді, коли вартість підробки не перевищує вартості самого оригіналу.

Як відомо, паперові гроші витіснили металеві, оскільки перші були зручніші для здійснення торговельних операцій. Сьогодні на зміну паперовим знакам та іншим цінним паперам приходять їх паперові замінники. Проте доти, поки паперові гроші та цінні папери в паперовій формі перебуватимуть в обігу, залишатиметься потреба розробляти нові технології їх захисту.

Удосконалення техніки захисту паперових грошей та цінних паперів останнім часом іде шляхом розробки так званих "прихованих знаків", які не надаються до візуального визначення, є таємницею емітента і виявляються лише діагностуванням купюри чи бланка цінного папера спеціальними детекторами. Крім того, використовують і особливі способи захисту. Наприклад, на банкнотах Німеччини взірця 1989 року серійний номер побудований так, що остання цифра номера розраховується за всіма попередніми цифрами за особливою таємною формулою. Це дає емітентові ще одну змогу перевірити справжність банкнот.

На сьогодні технічно найзахищенішими є паперові гроші Німеччини, США, Франції, Великобританії, деяких інших країн. Нічим за рівнем захищеності не поступається кращим світовим валютам і українська грошова одиниця - гривня, це стосується і паперу (водяні знаки, захисні стрічки, захисні волокна), і поліграфічних елементів захисту (рельєфні елементи, суміщений малюнок, кодоване зображення, райдужний друк, антисканерна сітка, мікротекст, флюоресцентні елементи тощо).

Євро - спільна регіональна валюта країн Європейського Співтовариства. Запроваджена Європейською комісією на Раді міністрів економіки й фінансів країн ЄС 1 травня 1998 р. До монетарного союзу січня 1999 р. входять 11 з 15 країн цього економічного об'єднання, а саме: Австрія, Бельгія, Італія, Ірландія, Іспанія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Фінляндія, Франція і Португалія. У 1999-2001 рр. Є. матиме обіг нарівні з національними валютами цих країн, щоправда, лише в безготівкових розрахунках. Є. замінить національні валюти повністю з 1 січня 2002 р., коли в обіг будуть уведені банкноти і монети.

Євродолари - тимчасово вільні кошти в американських доларах, що розміщуються організаціями чи приватними особами за межами США, головним чином у банках західноєвропейських країн, їх використовують для надання кредитів у безготівковій формі.

Емісія грошей — випуск в обіг грошей у готівковій (банкнотна емісія) та безготівковій (кредитна емісія) формах.

Замінники дійсних грошей – гроші, номінальна вартість яких вище реальної, тобто більше витраченого на їх виробництво суспільної праці.

Засіб нагромадження — функція, в якій гроші обслуговують на­громадження вартості в її загальній абстрактній формі.

Засіб обігу — функція, в якій гроші виступають як посередник в обміні товарів і забезпечують їх обіг.

Засіб платежу — функція, в якій гроші обслуговують погашення різ­номанітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних стосунків.

Карбованець:

1) українська назва рубля Російської імперії. Термін К. виник у XVIII ст. Поява цього терміна зумовлена тим, що саме тоді протягом кількох десятиліть випускали монети зі скісними нарубками (карбами) на ребрі,

2) грошова одиниця Української Народної Республіки, що базувалася на використанні російського рубля. Запроваджена у грудні 1917 р. Українською Центральною Радою. Вилучена з обігу в 1921 р. після встановлення на Україні радянської влади,

3) грошова одиниця, запроваджена в обіг під час Другої світової війни на окупованих гітлерівськими військами українських землях, які увійшли до складу Рейхскомісаріату України (центр - м. Рівне). Емісія цих воєнних грошей проводилась з метою покриття видатків німецької окупаційної адміністрації,

4) офіційно вживана в Україні назва грошової одиниці СРСР - рубля,

5) тимчасова грошова одиниця України після проголошення її незалежності (український карбованець). Перебувала в обігу від січня 1992 р. до вересня 1996 р., коли після проведення грошової реформи її було замінено національною валютою - гривнею.

Кредитна картка - іменний грошовий оплатно-розрахунковий банківський документ, який видають вкладникам банків для безготівкової оплати придбаних ними товарів чи послуг. Може мати найрізноманітніші форми: кредитного білета, ваучера, купона, марки, магнітної пластикової картки, іншого документа чи предмета. Засвідчує наявність у відповідній кредитній установі рахунку власника К.к. і дає право на придбання товарів чи послуг у роздрібній торгівлі без оплати готівкою. Умовою отримання К.к. є платоспроможність клієнта. На кожну картку встановлюють ліміт кредитування. Банки видають К.к, клієнтам безкоштовно чи за невелику щорічну плату. Від операцій з К.к. банк одержує дохід, який складається з: комісії, стягуваної з торговельних організацій при оплаті рахунків за відпущений власникові К.к. товар, щорічної плати клієнтів за кредитні картки (якщо її стягують), відсотка за кредит, що надається власникові картки в межах ліміту кредитування.

Кредитна картка — іменний грошовий документ, що видається банком власнику поточного рахунку і дає йому можливість оплати­ти через ЕОМ свої покупки і погасити борги переказом грошей по рахунку без використання готівки.

Маса грошей — сукупність грошових коштів у будь-якій їх формі, яка є в розпорядженні економічних суб'єктів у даний момент.

Масштаб цін — вагова кількість грошового металу, що законодавчо закріплена за грошовою одиницею. Так, ваговий вміст одного рубля Росії, що був установлений грошовою реформою 1895—1897 рр. С. Ю. Вітте, дорівнював 0,774234 г щирого золота, і ваговий вміст рубля СРСР з 1.01.1961 р. — 0,987412 г щирого золота. Ваговий вміст одного долара США у 1934 р. дорівнював 0,888671 г щирого золота. Валютною реформою 1976—1978рр., проведеною згідно з рішеннями країн ямайської валютної системи, золотий вміст грошових одиниць країн—учасниць МВФ скасовано.

Міра вартості — функція, в якій гроші забезпечують виражен­ня і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.

Монета — установленої форми зливки металу, вагу і пробу яких засвідчує своїм штемпелем держава.

Монета - грошовий знак, викарбуваний з металу: золота, срібла, міді, інших металів чи їх сплавів. Термін "М." походить від назва храму Юнони-Монети у Стародавньому Римі, при якому було відкрито перший монетний двір. М. має законодавче визначені форму, вагу, склад металу, певні зображення та написи, включаючи номінал вартості. Використовується як засіб обігу і платежу. Має лицьову (аверс) і зворотну (реверс) сторони та обріз (гурт). Вважається, що перші М. з'явилися в Китаї та країнах Близького Сходу в VII-VIII ст. до н. е. Це були здебільшого мідні М. Близько 4 тис. років тому в Ассирії почали карбувати М. із золота. Однією з перших М. на території Київської Русі була гривня - срібний зливок вагою 161-164 г (ХІ-ХV ст.). В умовах золотого стандарту М. виготовляли із золота, а їхня вартість визначалася вагою М. Такі М. називалися повноцінними. Для обслуговування дрібних платежів карбували розмінну монету - спочатку з коштовного металу, а згодом зі сплавів звичайних металів. Така М. називається білонною. Держава своїм рішенням надає таким М. сили законного платіжного засобу. Сьогодні в усіх країнах світу в обігу перебувають здебільшого білонні М.

Світові гроші — функція, в якій гроші обслуговують рух варто­сті в міжнародному економічному обороті.

СДР – спеціальні права запозичення, емітуємі в міжнародному валютному фонді резервні і платіжні засоби, призначені для регулювання сальдо платіжних балансів.

Споживча цінність грошей — здатність грошей задовольняти людські потреби внаслідок використання їх як купівельного засобу. Оскільки гроші — це загальний еквівалент, то їх споживча цінність є загальною.

Функція грошей — конкретна ціль використання грошей задля пе­реміщення цінності в процесі відтворення (вираження і вимірювання, обмін цінностями, нагромадження тощо).

Ціна — грошовий вираз цінності товарів, послуг.

Чек — письмовий наказ банку власника поточного рахунку виплатити його пред'явникові вказаної в ньому суми грошей.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Гроші та кредит: Підручник / За ред. М. І. Савлука. — К.: Либідь, 2010.

2. Гроші та кредит: Підручник / Івасів Б. С. — Тернопіль, К.: КонДор, 2011.

3. Гроші та кредит: Підручник / Демківський А. В. — К.: Дакор, 2009.

4. Гроші та кредит: Підручник /Щетинін А. І. — К.: Центр учбової літератури, 2010.

5. Рябинина Л.Н. Деньги и кредит: учебное пособие. – К.: Центр учебной литератури, 2011.

6. Деньги, кредит, банки / Авт. колл. под рук. Г. Й. Кравцовой. — Минск: Меркованне, 2006.

7. Гальчинський А. Г. Теорія грошей: Навч. посіб. — К.: Основи, 2009.

8. Долан Дж, Кемпбел Г. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. — Ленинград, 1991.

9. Лагутін В.Д.Гроші та грошовий обіг: Навч. посіб. — К.: Знання, 2009.