Рекомендована література

1. Закон України «Про Національний банк України».

2. Закон України «Про банки й банківську діяльність».

3. Гроші та кредит: Підручник / За ред. М. І. Савлука. — К.: Либідь, 2010.

4. Гроші та кредит: Підручник / Івасів Б. С. — Тернопіль, К.: КонДор, 2011.

5. Гроші та кредит: Підручник / Демківський А. В. — К.: Дакор, 2009.

6. Гроші та кредит: Підручник /Щетинін А. І. — К.: Центр учбової літератури, 2010.

7. Рябинина Л.Н. Деньги и кредит: учебное пособие. – К.: Центр учебной литератури, 2011.

8. Деньги, кредит, банки / Авт. колл. под рук. Г. Й. Кравцовой. — Минск: Меркованне, 2006.

9. Лагутін В.Д.Гроші та грошовий обіг: Навч. посіб. — К.: Знання, 2009.

10. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств: Підручник. — К.: КНЕУ, 2011.

11. Мишкін Ф. С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. — К.: Основи, 2008.

12. Вступ до банківської справи: Навч. посібник / За ред. М. І. Савлука — К.:Лібра,2009.

Тема 3. Грошові системи

План семінарського заняття

1. Сутність грошової системи, її призначення та місце в еко­номічній системі країни.

2. Характеристика елементів грошової системи.

3. Основні типи грошових систем, їх еволюція.

4. Банки як інституційна основа грошової системи.

5. Створення і розвиток грошової системи України.

6. Державне регулювання грошового обороту: необхідність, органи регулювання та методи.

7.Методи прямого державного регулювання грошового обороту, особливості застосування.

8. Платіжні системи та їх роль у регулюванні грошового обороту.

9. Методи економічного регулювання грошового обороту, їх суть та переваги над методами прямого регулювання.

10. Фіскально-бюджетна та грошово-кредитна політика в системі державного регулювання грошового обороту, їх суть та порівняльна оцінка.

Методичні вказівки

Вивчаючи грошові системи, слід насамперед зрозуміти, що грошова система — форма організації грошового обороту, визна­чена загальнодержавними законами. Тобто грошова система — це суб'єктивне нормативно-правове явище, яке регулює об'єктив­ний економічний процес грошового обороту.

Потрібно усвідомити, що головне призначення грошової си­стеми полягає у державному регулюванні грошового обороту, а також зрозуміти, що від рівня організації та ефективності грошо­вої системи значною мірою залежить вплив грошей та грошових відносин на економічне зростання.

Грошова система, як і будь яка інша система, складається із ряду взаємопов'язаних елементів. Потрібно засвоїти основні складові елементи грошової системи, зрозуміти, з якою метою вони застосовуються і як функціонують у системах металевого та паперово-кредитного обігу, ринкових та неринкових грошових системах.

Грошова система має такі елементи: найменування грошової одиниці; масштаб цін; види та купю’рність грошових знаків, які мають статус законного платіжного засобу; регламентація безго­тівкових розрахунків, регламентація готівкового грошового обо­роту; регламентація режиму валютного курсу та операцій з валют­ними цінностями; регламентація банківського процента; інститу­ти, що регулюють грошовий оборот.

Грошові системи класифікуються за певними критеріями. За­лежно від форми, у якій функціонують гроші, виділяють:

— системи металевого обігу, в яких грошовий метал безпосе­редньо перебуває в обігу та виконує всі функції грошей, а банк­ноти є розмінними на метал;

— системи паперово-кредитного обігу, за яких в обігу перебу­вають лише нерозмінні на грошовий метал знаки грошей — каз­начейські білети або банківські білети (банкноти).

Системи металевого обігу були саморегулівними. Саморегу­лювання полягало в тому, що обіг металевих грошей містив у со­бі передумову для урівноваження маси грошей в обігу з потреба­ми обігу.

Металеві грошові системи існували у формах біметалізму та монометалізму.

Біметалізм — це грошова система, за якої роль загального

еквівалента законодавчо закріплювалась за двома металами — золотом та сріблом.

Монометалізм — грошова система, за якою роль загального еквівалента виконує один метал, при цьому в обігу функціонують монети та знаки вартості, розмінні на грошовий метал.

Монометализм існував у таких формах: золотомонетний стандарт, золотозливковий стандарт, золотодевізний стандарт.

Класичною формою вважається золотомонетний стандарт, який мав такі риси:

— золото виконувало всі функції грошей;

— законодавча фіксація вмісту золота в грошовій одиниці;

— безпосередній обіг золотих монет та вільний обмін банкнот на золото;

— відкрите карбування монет із золота;

— вільний рух золота та іноземної валюти між країнами.

Золотомонетний стандарт являв собою найбільш стабільну, саморегулівну грошову систему. Проте дана система вимагала від держав значних витрат золота на забезпечення монетою по­треб обігу. Золотозливковий та золотодевізний стандарти були грошовими системами без золотого обігу, тобто золото функцій обігу та платежу не виконувало, тому ці стандарти називають «урізаними» формами золотого стандарту.

Системи паперово-кредитного обігу — це грошові системи, за яких обіг обслуговують грошові знаки (паперові або металеві), що не мають внутрішньої вартості. Такі грошові системи є регу­льованими, бо держава бере на себе зобов'язання щодо забезпе­чення сталості емітованих від її імені грошових знаків. Залежно від характеру механізму регулювання пропозиції грошей розріз­няють системи паперового та кредитного обігу.

Система паперово-грошового обігу — це система, за якої гроші мають форму казначейських білетів, а грошова емісія здій­снюється державним казначейством з метою фінансування бю­джетного дефіциту.

Грошова емісія в системах паперово-кредитного обігу, здійс­нюється банками на основі грошово-кредитних відносин між ко­мерційними банками та їх клієнтами і центральним банком і комерційними.

У міру розвитку економічних відносин відбувається удоско­налення та зміна форм грошей: роль систем паперово-кредитного обігу знижується, а системи безготівкового та електронного гро­шового обігу набувають дедалі більшого значення.

Залежно від ступеня втручання держави в економічні відноси­ни виділяють ринкові грошові системи та неринкові грошові си­стеми. Ринкові грошові системи характеризуються тим, що в них до мінімуму зведено втручання державних органів у грошову сферу, а вирішальну роль в організації та функціонуванні грошо­вої системи відіграють комерційні банки та центральний банк. Для неринкових грошових систем характерні переважно адміні­стративні методи регулювання грошового обороту.

За характером регулювання національної валюти грошові си­стеми можуть бути відкритими та закритими. Відкриті грошові системи характеризуються мінімальними обмеженнями на здійс­нення валютних операцій, повною конвертованістю національної валюти, ринковим характером формування валютного курсу, що створює сприятливі умови для зовнішньоекономічної діяльності. Для закритих грошових систем характерно високий рівень валют­них обмежень, адміністративне регулювання валютного ринку. Такі системи мають однобічну спрямованість, захищають лише внутрішній ринок навіть ціною ізоляції його від світового, що стримує розвиток зовнішньоекономічних відносин.

При вивченні даної теми особливу увагу слід звернути на особли­вості формування грошової системи України. Необхідно чітко усві­домити, що курс на створення незалежної самостійної держави по­ставив на перший план питання про створення власної грошової си­стеми України, яка б забезпечила можливість регулювання грошово­го обороту в інтересах захисту та розвитку національної економіки.

При вивчені даної теми слід приділити увагу методам регулю­вання грошового обороту, котрі поділяються на прямі та опосе­редковані. Потрібно зрозуміти передумови та особливості засто­сування прямих та опосередкованих методів державного регу­лювання грошового обороту.

Держава може впливати на грошовий оборот через фіскально-бюджетну політику, використовуючи бюджетні механізми та си­стему податків, а також — шляхом грошово-кредитної політики через центральний банк, застосовуючи комплекс взаємопов'я­заних та скоординованих заходів у монетарній сфері.

Слід усвідомити, що заходи фіскально-бюджетної та грошово-кре­дитної політики в межах системи державного регулювання грошово­го обороту мають бути скоординованими та взаємоузгодженими.

Ефективність державного регулювання грошового обороту і гро­шової системи в цілому значною мірою визначається тим, наскільки є стабільною грошова одиниця даної країни, а також наскільки своєчасно та повно забезпечуються потреби економіки в грошах.

Питання для самоконтролю

1. Що таке грошова система?

2. Яке призначення та роль грошової системи в економіці?

3. Які складові елементи грошової системи, їх визначення.

4. Що таке масштаб цін та який механізм його формування в грошових системах металевого та паперово-кредитного обігу?

5. Які Ви знаєте типи грошових систем?

6. Охарактеризуйте систему обігу повноцінних грошей.

7. Що таке біметалізм і монометалізм, золотомонетний стандарт?

8. Охарактеризуйте паперово-грошову систему.

9. Дайте характеристику грошової системи ринкового типу.

10. Дайте характеристику грошової системи неринкового типу.

11. Охарактеризуйте грошові системи відкритого та закритого пів.

12. Які Ви знаєте методи регулювання грошового обороту?

13. Суть, місце та роль платіжної системи у регулюванні грошового обороту.

14. Особливості грошової системи України.

15. Назвіть методи впливу держави на грошову сферу.

16. Як взаємодіють фіскально-бюджетна та грошово-кредитна політика в межах системи державного регулювання грошового обороту.

17. Як впливають грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика на сукупний попит та сукупну пропозицію в економіці?

Роз'язати задачі

Задача 1.Припустимо, на 1 січня 2008 року у вас є тільки 1000 грн. Під яку складну відсоткову ставку ви повинні вкласти ці гроші для того, щоб 1 січня 2012 року мати суму 2500 грн за умови, що компаундинг відсотка проводяться щорічно?

Задача 2. Визначте ефективну середньорічну відсоткову ставку за таких умов: грошову суму 3000 грн розміщено в комерційному банку на депозиті; річна відсоткова ставка, за якою щоквартально здійснюється нарахування відсотка, становить 16%.

Задача 3. Визначте кількість років розміщення грошей на депозитному рахунку в банку за такими даними: сума, що належить до розміщення, — 9000 грн; сума, що очікується наприкінці періоду розміщення — 11 000 грн; річна ставка складного відсотка, який пропонує банк, — 18,8%.

Задача 4.Припустимо, на 1 січня 2009 року у вас є тільки 550 грн. Під яку складну відсоткову ставку ви повинні вкласти ці гроші для того, щоб 1 січня 2012 року мати суму у 1000 грн за умови, що компаундинг відсотка проводиться щорічно?

Задача 5. Визначте ефективну середньорічну відсоткову ставку за таких умов: грошову суму 1000 грн розміщено в комерційному банку на депозиті; річна відсоткова ставка, за якою щоквартально здійснюється нарахування відсотка, становить 10%.

Задача 6.Визначте кількість років розміщення грошей на депозитному рахунку в банку за такими даними: сума, що належить до розміщення, — 7000 грн; сума, що очікується наприкінці періоду розміщення, — 10 000 грн; річна ставка складного відсотка, який пропонує банк, — 19,5%.

Теми доповідей

1. Становлення та розвиток грошової системи України.

2. Грошова система, її призначення та роль в економічній системі країни.

3. Необхідність і методи державного регулювання грошового обороту України.

4. Типи грошових систем, їх переваги та недоліки.

5. Банки як інституційна основа грошового обороту.

6. Механізм формування масштабу цін у сучасних грошових системах.

7. Платіжні системи та їх роль у регулюванні грошового обороту.

8. Фіскально-бюджетна та грошово-кредитна політика в системі державного регулювання грошового обороту.

Термінологічний словник

Грошова система — форма організації грошового обороту в країні, що визначена загальнодержавними законами.

Масштаб цін — являє собою величину грошової одиниці даної краї­ни. В епоху золотого стандарту масштаб цін визначався державою через установлення металевого вмісту грошової одиниці. У сучасних умовах масштаб цін змінюється стихійно під впливом інфляційних процесів.

Законні платіжні засоби — грошові знаки, які випущені від імені держави і які держава законодавчо зобов'язала всіх економічних суб'єк­тів приймати в усі види платежів. Можуть існувати у вигляді банків­ських білетів та казначейських білетів.

Банківські білети (банкноти) — емітуються центральним банком для кредитування комерційних банків і урядових структур.

Скарбничі (казначейські) білети — емітуються казначейством міні­стерства фінансів, і їх емісія безпосередньо спрямована на покриття бю­джетного дефіциту. Скарбничі білети випускаються виключно в умовах глибокої кризи державних фінансів з метою своєчасного і повного по­криття бюджетних витрат у межах затвердженого бюджетного дефіциту.

Системи паперово-кредитного обігу — це системи, за яких обіг обслуговують грошові знаки (паперові або металеві), що не мають внут­рішньої вартості. Такі грошові системи є регульованими, бо держава бере на себе зобов'язання щодо забезпечення сталості емітованих від її імені грошових знаків.

Системи паперового грошового обігу — це системи, в яких гроші мають форму казначейських білетів, а грошова емісія здійснюється каз­начейством для покриття бюджетного дефіциту.

Системи паперово-кредитного грошового обігу — це системи, в яких гроші у формі банківських білетів емітуються центральним бан­ком на кредитних засадах у порядку кредитування економіки.

Системи безготівкового (електронного) грошового обігу — це си­стеми, в яких безготівкову грошову емісію, на кредитних засадах, здій­снюють центральний та комерційні банки.

Біметалізм — грошова система, у якій роль загального еквівалента виконували два метали — золото та срібло; монети з цих металів кар­бувалися та оберталися на рівних засадах, банкноти розмінювалися на ці два метали.

Монометалізм — грошова система, за якої роль загального еквіва­лента виконує один метал (золото або срібло); обіг обслуговують монети та банкноти, розмінні на цей грошовий метал.

Монетарна або грошово-кредитна політика — комплекс взаємо­зв'язаних, скоординованих заходів, які проводить держава через ЦБ у мо­нетарній сфері з метою досягнення певних соціально-економічних цілей.

Фіскально-бюджетна політика — зводиться до економічного ре­гулювання через механізми оподаткування, інших вилучень до центра­лізованих фондів фінансових ресурсів, фінансування витрат держави, пов'язаних з виконанням нею суспільних функцій. Ця політика забез­печує можливість безпосередньо впливати як на сукупний попит, так і на сукупну пропозицію.

Платіжна система — сукупність визначених законом платіжних інструментів, норм, правил, механізмів та банківських процедур їх за­стосування всіма суб'єктами економіки у процесі безготівкових розра­хунків. Платіжна система є необхідним елементом фінансової інфра­структури економіки та важелем ефективного державного управління грошовим оборотом, особливо проведення монетарної політики.

Бреттон-Вудська валютна система - одна з форм організації грошових відносин (розрахунків і платежів) країн Західної Європи, зумовлених їхніми міжнародними економічними зв'язками. Система юридичне оформлена 1944 р. на валютно-фінансовій конференції Об'єднаних Націй у Бреттон-Вудсі (США). Ця система замінила систему золотого стандарту, внаслідок чого спочатку сформувався золотодоларовий стандарт, а згодом доларовий. Було введено фіксовані валютні курси та запроваджено конвертованість валют. Система проіснувала до 1973 р., а окремі її елементи - до 1976 р., коли було введено плаваючі валютні курси.

Золотий стандарт – це грошовий стандарт, що міжнародне співтовариство приймає за базу грошової системи. Стосовно цієї бази визначається вартісний зміст грошей і особливо грошової одиниці. Саме поняття “золотий стандарт” стало означати форму грошово-валютних відносин, заснованих на використанні золота як грошового товару (система золотого монометалізму).