- •Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені в. Н. Каразіна Теоретичні основи та способи розв’язання задач з аналітичної хімії
- •Вступне слово
- •Основні позначення
- •1. Величини, що визначають склад
- •1.1. Хімічний склад
- •Розв’язок. Масова концентрація дорівнює
- •1.2. Стехіометричні розрахунки за рівнянням реакції
- •1.3. Вправи
- •2. Закон дії мас. Алгебра хімічних реакцій
- •2.1. Загальні співвідношення
- •2.2. Активності та рівноважні концентрації
- •Позначення констант рівноваг
- •2.3. Лінійні комбінації реакцій
- •2.4. У який бік зміщено рівновагу реакції?
- •2.5. Як записувати реакції у лабораторних журналах?
- •2.6. Вправи
- •3. Концентраційно-логарифмічні діаграми (клд)
- •3.1. Клд для гетерогенних систем
- •3.2. Графіки логарифмів розчинності
- •3.3. Вправи із гетерогенних систем
- •3.4. Умови переважання в гомогенних системах
- •3.5. Ускладнення у визначенні областей переважання
- •3.6. Клд для систем із одноядерними комплексами
- •3.7. Зміна ядерності реагентів
- •3.8. Вправи із гомогенних систем
- •4. Баланс компонентів
- •4.1. Загальні принципи
- •4.2. Підстановка рівнянь здм у рівняння балансу
- •4.3. Одноядерні продукти
- •4.4. Фази постійного складу
- •4.5. Вправи Гомогенні системи
- •5. Розрахунки за балансом компонентів
- •5.1. Буферні розчини
- •5.2. Стехіометричні співвідношення концентрацій
- •Кислотно-основні рівноваги
- •5.3. Ієрархія макро- та мікрокомпонентів
- •5.4. Гетерогенні системи
- •5.5. Кількісний вимір буферних властивостей
- •5.6. Вправи Буферні розчини
- •Стехіометричне співвідношення концентрацій
- •Гетерогенні системи
- •Буферні властивості
- •Системи із комплексами
- •6. Розрахунки за балансом реакції
- •6.1. Умови балансу
- •6.2. Прості розрахунки
- •Добуваючи квадратний корінь з обох частин, маємо
- •6.3. Методи розрахунків
- •6.4. Вправи
- •7. Умовні константи рівноваги
- •7.1. Класи реагентів
- •7.2. Умовні константи рівноваги
- •7.3. Умовні константи в розрахунках рівноваг
- •7.4. Графіки залежностей часток та їх логарифмів
- •7.5. Графіки логарифмів умовних констант
- •Параметри графіка залежності
- •7.6. Вправи
- •8. Декілька фаз змінного складу
- •8.1. Розподіл речовини між фазами
- •Відношення об’ємів порцій фаз дорівнює
- •Тангенси кутів нахилу асимптот для логарифма умовної константи екстракції оксинату плюмбуму від pH, приклад 8.4
- •8.2. Іонний обмін
- •8.3. Вправи
- •9. Утворення певної рівноважної концентрації, розчинності або ступеня екстракції
- •9.1. Метод балансу компонентів
- •На кроці 5 (непотрібному для уточнення клд) використовуємо
- •9.2. Метод балансу реакцій
- •9.3. Концентрація реагенту, що забезпечує задані умови для іншої речовини
- •9.4. Відокремлення компонентів Графічний розв’язок цієї проблеми показано на прикладі 3.3. Тут розгляньмо типові розрахункові методи.
- •9.5. Вибір величини умовної константи
- •9.6. Вправи
- •Варіанти завдання для вправи 9.1
- •10. Визначення компонентів. Гравіметрія
- •10.1. Стехіометричні співвідношення у гравіметрії
- •10.2. Розрахунок результату аналізу
- •10.3. Похибки у гравіметрії
- •10.4. Вправи
- •11. Титриметрія: стехіометричні розрахунки
- •11.1. Загальні відомості про титриметрію
- •11.2. Результат кислотно-основного титрування
- •Аліквотне відношення, {Vк/Vп}, безрозмірне, бо величини Vк та Vп виражено у однакових одиницях.
- •Виводячи формулу, маємо (у процентах)
- •11.3. Визначення концентрації розчину титранту за титруванням зразкової речовини
- •Для еквівалентів коефіцієнти вживаємо неявно,
- •Стехіометричний множник 2 приховуємо, застосовуючи еквівалент, (1/2)h2c2o4, або (1/2)h2c2o4·2h2o.
- •11.4. Оцінка наважок та аліквот
- •Бюретці відповідає оптимальна витрата титранту 20 мл, отже nst(oh‑) 2·10‑3 моль, n(н2с4н4о4) nst(oh‑) / 2 1·10‑3 моль.
- •11.5. Окреме визначення декількох аналітів
- •За двома рівняннями,
- •11.6. Зворотне титрування
- •Титруванню надлишку реагенту відповідає реакція
- •Дія 4. Масова частка CaCo3(s) у мінералі дорівнює
- •11.7. Визначення продукту, в який перетворено аналіт
- •Бо при зворотному титруванні здобутий po43‑ знову переходить у hpo42‑. Надлишок реагенту титруємо за реакцією
- •Дія 5. Масова частка p2o5 у мінералі дорівнює
- •11.8. Окисно-відновне титрування
- •11.9. Комплексометричне титрування
- •Дія 4. Масова частка kAl(so4)2 12 h2o у технічному галуні ‑
- •11.10. Вправи
- •Окисно-відновне титрування
- •Комплексонометричне титрування
- •12. Титриметрія: розбіжність точок –стехіометрії та кінцевої
- •12.1. Загальні уявлення
- •12.2. Дослідження титрування безпосередньо за клд
- •12.3. Різні методи титрування
- •12.4. Класи та умовні константи у титруванні
- •12.5. Вибір умов титрування за графіками залежностей логарифмів умовних констант
- •Параметри асимптот для прикладу 12.10
- •Із здм реакції
- •Параметри асимптот графіків (приклад 12.11)
- •Параметри асимптот графіків (приклад 12.12)
- •12.6. Вправи
- •Кислотно-основне титрування
- •Окисно-відновне титрування
- •Комплексонометричне титрування
- •Теоретичні проблеми титрування
- •Цитована література
- •Відповіді до вправ
- •61077, М.Харків, пл. Свободи, 4 Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Організаційно-видавничий відділ нмц
12.6. Вправи
Розв’язуючи вправи, використовуйте ескізи КЛД лише із верхньою частиною графіків, без спряжень. Оцінюйте величини або безпосередньо за КЛД, або, якщо точність Вашого графіка недостатня, за розрахунком, як у прикладі 12.3.
Кислотно-основне титрування
Вправа 12.1. Виберіть індикатор для титриметричного визначення цитринової кислоти.
Вправа 12.2. Чому, титруючи розчин амоніаку розчином хлороводневої кислоти, доцільно застосовувати індикатор бромкрезоловий зелений?
Вправа 12.3. Дослідіть методики визначення:
(a) аніліну, с(HСl) с(C6H5NH2) 0,1 моль/л, lg KH1 = 4,65 [I = 0,1];
(b) аденозину, с(C10H13N5О4) с(HСl) 0,1 моль/л, lg KH1 = 12,35, lg KH2 = 3,50 [I = 0];
(c) фталевої кислоти, с(C6H4(СООH)2) с(NaOH) 0,1 моль/л, lg KH1 = 4,93, lg KH2 = 2,75 [I = 0,1];
(d) гідрооксалату натрію с(NaHC2O4) 0,1 моль/л (виберіть титрант – NaOH або HСl);
(e) гідрогенсульфіду (сірководню) у його насиченому розчині.
Вправа 12.4. Чи можна кислотно-лужним титруванням кількісно визначати: (а) NH4Cl, (б) NH3 у їх розчинах?
Вправа 12.5. Чому недоцільно титрувати основи розчином оцтової кислоти, навіть із ретельно встановленою концентрацією?
Вправа 12.6. Визначаємо фосфатну кислоту алкаліметрично. У вихідних розчинах с(NaOH) с(Н3РО4) 0,1 моль/л. Вплив продукту, якому відповідає близький до «стінки» і паралельний їй графік, врахуйте на КЛД, запровадивши умовні константи при [H2PO4‑] const або [HPO42‑] const. Як впливає іонна сила на константи, отже, й на відносну «глибину ям» на КЛД? Чому фосфатну кислоту рекомендують титрувати за індикатором бромкрезоловим зеленим із розчином ‑ свідком, що відповідає рН 4,3? Чому третю кінцеву точку не можна знайти із достатньою точністю?
Вправа 12.7. Визначаючи PO43‑, MgNH4PO4(s) відокремлюють, розчиняють осад виміряною кількістю (у надлишку) розчину соляної кислоти і зворотно титрують аліквоту лугом за бромкрезоловим зеленим до рН 4,3. Які джерела похибок тут можливі?
Вправа 12.8. Визначаючи PO43‑, за методикою, що розглянута у прикладі 11.11 із розділу 11.7, відокремлюють (NH4)3PO412МоО4(s). Які продукти (за ескізом КЛД) є основними наприкінці титрування й утворюють «стінки»? Чому методику вважають за швидку, але мало точну? Для уротропіну lg KH 6,30.
Вправа 12.9. Визначаючи Mg(II), MgNH4PO4(s) відокремлюють, промивають осад водою, розчиняють у виміряній кількості розчину соляної кислоти (надлишок!) і аліквоту титрують зворотно лугом за бромкрезоловим зеленим [7, с. 697]. Які джерела похибок тут можливі та як їх теоретично дослідити? Які продукти є основними наприкінці титрування?
Вправа 12.10. Порівняти можливості титрування В(ОН)3 розчином лугу, варіанти – без доданків або із доданками багатоатомних спиртів. Умовні константи іонізації В(ОН)3, рК’а:
Борна кислота |
рКа = 9,2 |
Борна кислота + маніт (1 моль/л) |
рК’а = 4 |
Борна кислота + фруктоза (1 моль/л) |
рК’а = 4 |
Борна кислота + гліцерин (1 моль/л) |
рК’а = 6,5 |
Борна кислота + гліцерин (3,5 моль/л) |
рК’а = 5,7 |
Вправа 12.11. Чи можливо визначити NH3 із домішкою основи – піридину, Py, C5H5N, lg KH = 5,30, якщо у точці стехіометрії: (а) c(NH3) = c(Py) = 0,10 моль/л; (b) c(NH3) = = 0,100 моль/л, c(Py) = 0,010 моль/л; (с) c(NH3) = 0,100 моль/л, c(Py) = 0,001 моль/л. Чи можливо, як рекомендує монографія [6, с. 186], вживати як оцінку у точці стехіометрії рН = {lg KH (NH3) + lg KH (C5H5N)} / 2?
Вправа 12.12. Порівняйте умови визначення NH4+ титруванням лугом без перетворення в інші сполуки та з попереднім перетворенням із формальдегідом (як у прикладі 1.6),
4 NH4+ + 6 CH2O (CH2)6N4 + 4 H+ + 6 H2O.
Продукт, гексаметилентетрамін, є слабкою основою із lg KH = 5.
Вправа 12.13. Кислотно-основне титрування у неводному середовищі. Які переваги титрування ацетатів сильною кислотою HСlO4 у змішаному розчиннику – азеотропній суміші етанол – вода з масовою часткою етанолу 95,6% порівняно з титруванням у водяному середовищі? Константи ЗДМ у етанолі:
H+ + OH‑ H2O, lg KH = 1,23, H+ + Ac‑ HAc, lg KH = 10,4, CH3CH2OH H+ + CH3CH2O‑, lg Kw = lg { [H+] [CH3CH2O‑] } = ‑19.