Окисно-відновне титрування

Вправа 12.14. Арсен(ІІІ) титрують у середовищі NaHCO₃ (pH = 8,3) розчином із с(І₂) = 0,05 моль/л, с(КІ) = 0,26 моль/л, за індикатором крохмалем. Якої відносної похибки слід чекати?

Вправа 12.15. Розчин із сульфідами титрують у середовищі аміачно-амонійного буфера (pH = 9,2) розчином із с(K₃Fe(CN)₆) = 0,1 моль/л, окиснюючи їх до елементного сульфуру. За яким можна визначити кінцеву точку?

Вправа 12.16. Визначаючи сульфіди, їх окиснюють до елементного сульфуру, додаючи до розчину із с(І₂) = 0,05 моль/л, с(КІ) = 0,26 моль/л, pH  1, до синього забарвлення крохмалю. Оцініть методичну складову похибки титрування.

Комплексонометричне титрування

Вправа 12.17. Визначаючи алюміній, до 100 мл розчину, що містить  100 мг Al³⁺, додають 50 мл розчину із с(Na₂H₂Y) = 0,1 моль/л та 2 мл розчину із с(HСl) = 1 моль/л, нагрівають до кипіння й витримують на киплячій водяній бані 10 хв. Охолодивши, додають ацетат натрію до рН  5,6 й індикатор ксиленоловий оранжевий. Титрують розчином із с(ZnSO₄) = 0,1 моль/л до зміни забарвлення розчину з жовтого на червоне. Яка методична складова похибки?

Вправа 12.18. Визначаючи бісмут, до 100 мл розчину, що містить  100 мг Ві³⁺ та азотну кислоту, додають ацетат або гідрокарбонат натрію до рН = 2, індикаторну суміш (ксиленоловий оранжевий та нітрат калію) й титрують розчином із с(Na₂H₂Y) = 0,1 моль/л, поки червоне забарвлення зміниться на жовте. Яка методична складова похибки титрування? Чи можна замінити індикатор на пірокатехіновий фіолетовий (комплекси сині, індикатор жовтий).

Вправа 12.19. Визначаючи ферум, до 100 мл розчину, що містить  80 мг Fe³⁺ та азотну кислоту, додають ацетат амонію до рН = 2,5, 1мл розчину індикатору із w(сульфосаліцилової кислоти) = 5 %. Титрують розчином із с(Na₂H₂Y) = 0,1 моль/л. Коли червоне забарвлення зникне, додають ще кілька крапель індикатору. Якщо забарвлення знову з’явилось, титрують до знебарвлення. Забарвлення зникає, коли для Fe³⁺, не зв’язаного у комплекс із ЕДТА, с  10^‑5 моль/л. Яка методична складова похибки?

Вправа 12.20. Визначаючи кадмій, до 100 мл розчину, що містить  20 мг Cd²⁺, додають 2 мл буферного розчину, 50 мг індикаторної суміші еріохрому чорного Т із NaCl й титрують розчином із с(Na₂H₂Y) = 0,01 моль/л до зміни червоного забарвлення на блакитне. Яка методична складова похибки? Склад буферного розчину: 70 г NH₄Cl та 570 мл розчину із w(NH₃) = 25 % розведено водою до загального об’єму 1 л.

Вправа 12.21. Визначаючи кадмій, застосували індикатор ксиленоловий оранжевий у середовищі із рН = 6, що створене доданком уротропіну. У якій методиці – із ксиленоловим оранжевим чи із еріохромом чорним Т (див. попередню задачу) – методична складова похибки є нижчою?

Вправа 12.22. Визначаючи суму концентрацій кальцію та магнію, застосовують аміачно-амонійний буферний розчин. До 100 мл розчину із с(Ca²⁺) + c(Mg²⁺)  10^–3 моль/л додають 2 мл буферного розчину та індикаторну суміш еріохрому чорного Т та NaCl. Титрують розчином із с(Na₂H₂Y) = 0,01 моль/л до зміни червоного забарвлення на чисто-блакитне. Яка методична складова похибки? Склад буфера подано у вправі 12.20.

Вправа 12.23. Визначаючи кальцій, до 100 мл нейтрального розчину, що містить  40 мг Cа²⁺, додають 10 мл розчину із w(КОН) = 25 %, індикаторну суміш (калкон або калконкарбонова кислота із сульфатом натрію), та одразу ж, попереджуючи осадження CaCO₃(s), титрують розчином із с(Na₂H₂Y) = 0,1 моль/л до зміни червоного забарвлення на блакитне. Яка методична складова похибки?

Вправа 12.24. Визначаючи магній, до 100 мл нейтрального розчину, що містить  50 мг Mg²⁺, додають 2 мл аміачно-амонійного буферного розчину (описаного у вправі 12.27), індикаторну суміш еріохрому чорного Т та NaCl, нагрівають до 40^оС й титрують розчином із с(Na₂H₂Y) = 0,1 моль/л до зміни червоного забарвлення на блакитне. Яка методична складова похибки? (Знехтувати впливом температури на константи ЗДМ).

Вправа 12.25. Визначаючи купрум, до 100 мл розчину, що містить  20 мг Сu²⁺, додають розчин амоніаку із с(NH₃) = 1 моль/л до рН  8, ще 10 мл розчину із с(NH₄Cl) = 1 моль/л й розчин мурексиду. Титрують розчином із с(Na₂H₂Y) = 0,05 моль/л до зміни жовтого забарвлення на фіолетове. Яка методична складова похибки?

Вправа 12.26. Визначаючи нікол, 100 мл розчину, що містить  15 мг Ni²⁺, нейтралізують за метиловим червоним (його невелика концентрація не заважає визначенню), додають 5 мл розчину із с(NH₄Cl) = 1 моль/л, розчин індикатору мурексиду й концентрований розчин амоніаку до появи жовтого забарвлення (спочатку з’являється оранжевий колір, і лише потім – жовтий). Нагрівають до  40^С й титрують розчином із с(Na₂H₂Y) = 0,01 моль/л до різкої зміни жовтого забарвлення на фіолетово-блакитне. Якщо при титруванні забарвлення змінюється на оранжеве, додають ще кілька крапель розчину амоніаку й продовжують титрування. Нікол утворює комплекси повільно, тому титрування безпосередньо перед кінцевою точкою сповільнюють. Яка методична складова похибки?

Вправа 12.27. Визначаючи меркурій, до 100 мл розчину, що містить  300 мг Hg²⁺, додають індикаторну суміш (ксиленоловий оранжевий із нітратом калію) та розчин із w(уротропіну) = 20 % до появи червоно-фіолетового забарвлення розчину (приблизно до рН = 6). Титрують розчином із с(Na₂H₂Y) = 0,1 моль/л до появи жовтого забарвлення. Яка методична складова похибки?

Вправа 12.28. До 100 мл розчину, що містить  50 мг Pb²⁺, додають 5 мл розчину із с(NaKC₄H₄O₆) = 1 моль/л, 2 мл буферного розчину (склад: 70 г NH₄Cl та 570 мл розчину із w(NH₃) = 25 % розведено до загального об’єму 1 л розчином тартрату натрію-калію із с(NaKC₄H₄O₆) = 1 моль/л) та індикаторну суміш еріохрому чорного Т із NaCl. Нагрівають до 40^С, титрують розчином із с(Na₂H₂Y) = 0,02 моль/л, поки із останньою краплею титранту зникне червонуватий відтінок у блакитному забарвленні. Яка методична складова похибки? Невідомим нам впливом температури на константи доведеться знехтувати.

Вправа 12.29. Визначаючи цинк, до 100 мл розчину, що містить  100 мг Zn²⁺, додають індикаторну суміш (ксиленоловий оранжевий із нітратом калію) й розчин із w(уротропіну) = 20 % до рН  6. Титрують розчином із с(Na₂H₂Y) = 0,1 моль/л до зміни червоно-фіолетового забарвлення розчину на жовте. Яка методична складова похибки?