2. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Криміналістика» на юридичному факультеті є формування в процесі підготовки висококваліфікованих фахівців такого рівня знань, вмінь і навичок у сфері кримінально-процесуальної діяльності, які б забезпечували досягнення наступних цілей:

а) науково-юридичної:

● поглиблене вивчення студентами теоретичних положень дисципліни «Криміналістика», набуття спеціальних практичних навичок і вмінь ефективного застосування криміналістичних знань, техніко-криміналістичних засобів і методів у практичній діяльності по розкриттю, розслідуванню та попередженню злочинів; опанування необхідною науково-методологічною підготовкою, яка забезпечує їм бачення виникаючих проблем, шляхів їх розв'язання, використовуючи навички творчого мислення та самовдосконалення свого професійного рівня; формування навичок прийняття рішень у складних слідчих ситуаціях, опанування логікою доказування при встановленні об’єктивної істини у кримінальних справах;

б) загальноосвітньої:

● підвищення юридичної культури та ерудиції фахівців, оволодіння позитивним досвідом інших держав щодо застосування криміналістичних знань;

в) виховної:

● формування відданості ідеям істини, добра, справедливості і законності, почуття відповідальності перед суспільством, державою та людиною.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Криміналістика» є: по-перше, практичне освоєння криміналістичних засобів і методів, використовуваних у розкритті та розслідуванні злочинів; по-друге, навчити студентів правильно розпізнавати за слідами та іншими наслідками злочину особистість і характер дій злочинця, вміло використовувати криміналістично значиму інформацію для встановлення (розшуку) та затримання підозрюваного. Третє, не менш відповідальне завдання криміналістичної підготовки полягає в оволодінні студентами практичними прийомами організації та проведення слідчих (розшукових) дій, а також методикою розслідування окремих видів злочинів.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

• основні концептуальні положення загальної теорії криміналістики, систему окремих криміналістичних теорій і вчень, криміналістичні поняття та категорії, закони і тенденції розвитку науки;

• положення та рекомендації науки щодо застосування техніко-криміналістичних засобів, прийомів і методів під час роботи зі слідами злочину та іншою доказовою інформацією щодо обставин його вчинення;

• положення та рекомендації криміналістики щодо тактики побудови і перевірки версій, планування розслідування злочинів, тактичних прийомів провадження слідчих дій, тактичних операцій, використання спеціальних знань і взаємодії слідчого з органами дізнання, державними установами, підприємствами, громадськістю та засобами масової інформації;

• криміналістичні характеристики перелічених в програмі видів злочинів, наукові рекомендації щодо методики їх розкриття, розслідування та попередження.

Володіти уміннями ті практичними навичками:

– застосовувати техніко-криміналістичних засоби, прийоми і методи виявлення, фіксації та вилучення слідів злочину і злочинця, а також їх дослідження;

– використовувати одержану під час дослідження джерел матеріальних та ідеальних відображень інформації в розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів;

– аналізувати первісну інформації про злочин, правильно оцінювати слідчу ситуацій та визначати напрямки розслідування конкретного злочину шляхом висування і перевірки версій;

– організовувати розкриття та розслідування окремих видів злочинів, проводити тактичні прийоми в межах слідчої дії та поєднувати їх з оперативно-розшуковими заходами (у межах тактичних операцій);

– вирішувати розумові завдання щодо використання спеціальних знань, здійснення взаємодії слідчого з правоохоронними органами України і зарубіжних держав, а також із засобами масової інформації та громадськістю з метою розкриття, розслідування та запобігання конкретним злочинам.

У цьому збірнику зосереджені плани семінарських і практичних занять з криміналістики для студентів денної форми навчання, а також методичні матеріали і рекомендації щодо самостійної підготовки до цих занять, розроблені на підставі навчальної програми з криміналістики, схваленої Вченою радою Дніпропетровського гуманітарного університету від « » вересня 2012 року, і тематичного плану викладання цієї дисципліни. Навчальний матеріал викладається з таким розрахунком, щоб студенти послідовно набували навичок і вмінь з конкретних тем курсу криміналістики і застосовували вже отриманні знання для вивчення подальших тем.

Для цілеспрямованої участі у навчальному процесі студенти повинні регулярно самостійно готуватися до аудиторних занять з криміналістики і добре уявляти собі основні види навчальних занять з цієї спеціальної дисципліни.

Самостійну роботу варто починати з вивчення тексту лекції, потім почитати й законспектувати в зошиті з підготовки до семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізувати прочитане. Зустрівши нові, незрозумілі слова, фрази, обов'язково необхідно з'ясувати їхній зміст. Не зробивши цього, студент ризикує сприйняти неправильно значення слова, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатися словниками, довідником криміналіста чи іншими джерелами.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпним. Студенти мусять опановувати й інші джерела, у т. ч. статті, що публікуються у сучасних юридичних виданнях (наприклад, «Право України», «Форум права» та ін.).

Насамперед, глибокому вивченню концептуальних і найбільш важливих тем курсу криміналістики сприяють семінарські заняття. Семінар – це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу. Семінари повинні сприяти розвитку їх творчої самостійності, інтересу до криміналістичних досліджень, формуванню навичок і вмінь публічного виступу та участі в дискусії, вихованню педагогічного такту, розвитку культури мовлення, що є дуже важливим у повсякденній роботі фахівців-правознавців.

Основою ефективного розгляду положень криміналістики на семінарських заняттях є належна підготовка студентів до семінарів із відповідних тем курсу, яка полягає у засвоєнні лекційного матеріалу та самостійній роботі студентів по студіюванню, конспектуванню рекомендованих нормативних актів, навчально-методичної та наукової літератури з криміналістики. Така робота передбачає використання навчальної програми, де кожне питання теми має бути засвоєним. Під час семінарських занять кожен студент має бути готовим викласти свої міркування з обговорюваних питань і аргументовано відстоювати свою позицію. При цьому кафедра заохочує нестандартні виступи, які містять аналіз вимог чинного кримінально-процесуального законодавства, науково-методичної літератури, розумну критику, вміння поєднувати теоретичний матеріал з практичною діяльністю органів досудового розслідування по боротьбі з кримінальними правопорушеннями.

Обговорення питань теми на семінарі може відбуватися в різних формах: співбесіди, загально групової дискусії, заслуховування рефератів, «бліц» опитування шляхом письмового тестування, використання комп'ютерної техніки і т. ін.

Реферати, передбачені планами семінарських занять, мають бути присвячені складним питанням, які не висвітлюються в навчально-методичній літературі та потребують опанування певних джерел: наукових статей або монографій. Обсяг реферату має відповідати 5-7 хвилинам доповіді. Реферативні повідомлення заслуховуються, обговорюються та обов'язково оцінюються в ході семінарських занять і лише у виключних випадках без доповіді перевіряються викладачем. Реферати можуть бути основою для написання студентської наукової роботи.

Більшість занять з криміналістики – практичні, котрі мають проводитися в спеціально обладнаній навчально-методичній лабораторії або криміналістичному полігоні (житлова кімната, службовий кабінет, магазин і т. ін.) і переслідувати мету поглиблення й закріплення теоретичних знань, одержаних студентами на лекціях і за підсумками самостійної роботи. Під час їх проведення студенти навчальної групи можуть поділятися на підгрупи, що більш ефективно сприяє набуттю ними практичних умінь і навичок роботи з техніко-криміналістичними засобами, відпрацюванню тактичних прийомів проведення та фіксації окремих слідчих дій, ознайомленню з методичними рекомендаціями щодо планування й організації розслідування злочинів.

До практичних занять студенти зобов'язані ретельно готуватися, добросовісно й акуратно відпрацьовувати відповідні контрольні питання і виконувати підготовчі дії, передбачені планами семінарських і практичних занять стосовно окремих тем, наприклад, схематично замалювати типи папілярних візерунків пальців рук у робочому зошиті, скласти письмовий план підготовки слідчої (розшукової) дії та ін. Для виконання завдань на практичних заняттях кожний студент повинен мати зошит, у якому здійснюються необхідні записи, замальовки, схеми і т. ін.

Готуючись до занять, студенти можуть користуватися допомогою викладача і техніко-криміналістичними засобами, зосередженими у навчально-методичній лабораторії криміналістики.

Практичні заняття з криміналістики проводяться на основі раціонального поєднання активних форм і методів навчання з урахуванням майбутньої практичної діяльності студентів. Зміст практичного заняття передбачає короткочасне опитування студентів з контрольних питань теми, що вивчається, та самостійне (під керівництвом викладача) виконання ними практичного завдання згідно запропонованої фабули кримінального провадження. При цьому значна частина практичних занять, зокрема з тем криміналістичної тактики («огляд місця події», «допит», «обшук», «пред'явлення для впізнання», «слідчий експеримент» і т. ін.) проводиться в формі ділових ігор, де студенти виконують роль слідчого.

Наприкінці вивчення деяких тем студенти одержують від викладача завдання, результати виконання якого оформлюються у вигляді письмової лабораторної роботи (практикуму з криміналістики). Для цього кожному студенту доцільно завести спеціальний альбом, в якому самостійно відпрацьовувати завдання криміналістичного практикуму, котрий після вивчення відповідної теми має подаватися викладачеві для перевірки та виставлення підсумкової оцінки. Виконання й оформлення письмових робіт (практикумів) не обмежується часом, передбаченим розкладом навчальних занять. Студенти продовжують невиконану роботу в часи самостійної роботи.

Після розгляду певних блоків тем можуть проводитись заняття з метою модульного контролю та оцінки знань. Встановлений при цьому рівень засвоєння матеріалу враховується викладачем при вирішенні питання щодо допуску студентів до складання іспиту. Це стосується і тих тем, що вивчаються ними самостійно.

Студент, відсутній за якихось причин на тому чи іншому практичному занятті, зобов'язаний виконати відповідну письмову роботу у свій вільний час і подати її викладачеві на перевірку. Невиконання хоча б однієї з лабораторних робіт, передбачених навчальною програмою курсу, тягне за собою недопуск студента до складання іспиту з криміналістики під час екзаменаційної сесії.