Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КРИМІНАЛІСТИКА_ПЛАНИ СіПЗ_ДГУ 2012.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
841.73 Кб
Скачать

Методичні рекомендації та завдання щодо підготовки до семінарського заняття

Готуючись до семінарського заняття, насамперед студентам необхідно засвоїти, що згідно ст. 84 КПК України «доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню». Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим у порядку, передбаченому ст. 93 КПК, зокрема: сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, а сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій. Докази можуть бути одержані навіть на території іноземної держави в результаті здійснення міжнародного співробітництва під час кримінального провадження (ч. 4 ст. 93 КПК)). Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи. Згідно до ст. 100 КПК «речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду». В ст. 103-104 КПК України також наголошується, що «процесуальні дії під час кримінального провадження мають фіксуватися у протоколі та на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії». Протоколи слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, оформлені в порядку, передбаченому КПК України, в тому числі носії інформації, на яких з допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії, є джерелом доказів, оскільки в них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для справи. При цьому, протоколювання є основним способом фіксації доказової інформації.

Зрештою, треба мати на увазі, що згідно ст. 105 КПК України до протоколів можуть додаватися: спеціально виготовлені копії, зразки об'єктів, речей і документів; письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні відповідної процесуальної дії; фототаблиці, матеріали звуко-, відеозапису, плани, схеми, зліпки, носії комп'ютерної інформації та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу. Всі вони є додатковими способами фіксації доказової інформації. Додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

На семінарському занятті студенти обпитуються з наведених вище питань теми, після чого вони безпосередньо вивчають матеріали архівних кримінальних проваджень з метою ознайомлення із різноманітними процесуальними способами фіксації ходу та результатів слідчих (розшукових) дій, у тому числі факту застосування під час розслідування злочинів арсеналу техніко-криміналістичних засобів.

Л І Т Е Р А Т У Р А :

Основна: Кримінальний процесуальний кодекс України. Статті 103-107 та ін.; Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец. вищих закладів освіти / Глібко В.М., Дудніков А.Л., Журавель В.А. та ін. / За ред. В.Ю. Шепітька. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2004.– 684 с.

Додаткова: Белкин Р. С. Курс советской криминалистики. Криминалистические средства, приемы и рекомендации. М., 1979. Т. 3.; Рощин А.И., Биленчук П.Д., Омельченко Г.Е. Книга криминалиста. – К.: Украина, 1995; Салтевский М.В. Собирание криминалистической информации техническими средствами на предварительном следствии. – Киев, 1980; Салтевський М. Про поняття доказів у новому кримінально-процесуальному законодавстві // Право України, – 1996, – №3. – С. 126-133; та ін.

Тема

7

КРИМІНАЛІСТИЧНА ФОТОГРАФІЯ ТА ВІДЕОЗАПИС

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ (2 години)

Місце проведення заняття: навчально-методична лабораторія кафедри кримінально-правових дисциплін.

Мета заняття: перевірка та закріплення знань студентів щодо застосування засобів, методів і прийомів криміналістичної фотографії для фіксації ходу і результатів слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій.

Матеріальне забезпечення: 12 шт. цифрових фотокамер типу «Olympus» або дзеркальних фотоапаратів «Київ-19М» чи «Зеніт-ТТL» з рекомендаціями щодо їх експлуатації; 12 касет і фотоплівок; два-три об'єктиви (з різною фокусною відстанню), фотоспалахи та подовжувальні кільця.

План семінару:

1. Поняття криміналістичної фотографії та значення її використання у слідчій та експертній практиці.

2. Засоби, методи і прийоми криміналістичної фотографії, що застосовуються при проведенні слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій.

3. Засоби і методи криміналістичного відеозапису при проведенні окремих слідчих (розшукових) дій і негласних слідчих (розшукових) дій.

4. Процесуальне і технічне оформлення факту і результатів застосування криміналістичної фотографії та відеозапису.