1. Загальна характеристика робочих місць і небезпечних факторів у лабораторіях електротехніки

Виконання лабораторних робіт проводиться в спеціалізованих лабораторіях за розкладом згідно з семестровим графіком навчального процесу для кожної спеціальності. Організація роботи студентів у лабораторіях кафедри повинна відповідати вимогам чинних нормативних актів, зокрема ПУЭ та ДНАОП 0.00 – 1.32 – 01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок».

Робочим місцем студентів є лабораторний стіл, живлення якого здійснюється від трифазного трансформатора, приєднаного до трифазної мережі з глухо заземленою нейтраллю з системою заземлення TN-S, в якій нульовий робочий і нульовий захисний провідники працюють окремо. Величина підведеної напруги частотою (50 ± 0,5) Гц становить (220 ± 11) В.

Основне обладнання робочого місця:

реостати активного та реактивного навантаження з затискачами (клемами) для монтажу зовнішніх ділянок електричних кіл;

діючі електричні машини та трансформатори;

вимірювальні прилади, комутаційна апаратура, захисні та сигнальні пристрої.

При цьому опір ізоляції струмопровідних частин встановленого електроустаткування до першого апарата максимального струмового захисту (запобіжник, автомат та ін.) повинен бути не менше 1 МОм.

Небезпечними виробничими факторами під час експлуатації лабораторних столів є підвищене значення напруги (ГОСТ 12.0.003 – 74 ССБТ), замикання якої через тіло людини спричинить ураження електричним струмом.

Реакція організму людини на дію струму і можливі наслідки такої дії залежать від багатьох факторів, головними з яких вважаються сила струму та його частота, час його дії та шлях проходження струму (табл. 1). Також на наслідки дії струму впливають умови навколишнього середовища (кліматичні та погодні), перехідний опір між тілом людини і землею, характеристика приміщення та індивідуальні характеристики людини: стать, маса, стан шкіри та здоров’я.

Таблиця 1 Повний опір незахищених ділянок тіла людини при різних шляхах протікання струму [19
Шлях протікання струму	Повний опір тіла, Ом
Рука – рука або нога – нога	1000
Рука – ноги	750
Руки – ноги	500
Рука – груди	450
Руки – груди	230
Рука – бокова частина тулуба	550
Руки – бокова частина тулуба	300

Наслідком дії струму на організм людини можуть бути різні ураження, зокрема теплові (опік), механічні (розрив м’язів), хімічні (електроліз), біологічні (скорочення м’язів, параліч дихання) і комбіновані.

Безпечними для людини вважаються струми величиною до 1 мА. Ураження струмом до 0,9 мА людина не відчуває, 0,9…3,5 мА – відчуває, але без больових реакцій організму. У разі ураження струмом 3,5…4,5 мА проявляються незначні больові відчуття – легкі судорожні рефлекторні скорочення м’язів пальців рук.

Пам’ятайте! Струми силою понад 12 мА шкідливо впливають на організм людини. При цьому струм 12…15 мА спричиняє легке подразнення нервової системи, яке призводить до оборонної дії (відсмикування), в результаті чого може розвинутись переляк, запаморочення, шок тощо. У разі проходження струму 20…50 мА виникає неконтрольоване скорочення м’язів і людина не може самостійно відірватись від струмопровідних частин електричного кола. Струм понад 30 мА може стати причиною смерті людини, якщо вчасно не від’єднати її від джерела напруги. Струм же у 50…100 мА спричиняє параліч цілої групи м’язів, що керують диханням і серцем. При цьому внаслідок ускладненого дихання і послабленої серцевої діяльності людина швидко втрачає свідомість і може загинути, якщо не надати їй своєчасну допомогу. Струми понад 500 мА смертельно небезпечні навіть за дуже короткочасного їх протікання.

З метою організації безпечних умов роботи навчальні лабораторії кафедри розташовані у приміщеннях, де немає високої температури, високої вологості або інших факторів підвищеної небезпеки. Разом з тим під час роботи дослідних установок можливий одночасний контакт з неізольованими частинами електричної схеми та струмопровідними елементами приміщення (батареями опалення, контуром заземлення тощо). Тому лабораторії кафедри належать до приміщень з підвищеною небезпекою і організація робіт у них повинна відповідати чинним нормативним актам і документам.