6. Висновки за результатами роботи

6.1. Порівняйте:

1. Значення К_І, розрахованого за формулою (6.5), з теоретичним.

2. Значення потужності, розраховані за формулами (6.3), (6.9) і (6.10).

6.2. Запишіть висновки до роботи.

Запитання для самоперевірки та тестового контролю:

1. Яку напругу у трифазній мережі називають лінійною, а яку - фазною?

2. Який струм називають фазним, а який – лінійним?

3. Як можна визначити активну потужність трифазного кола?

4. Який спосіб вимірювання активної потужності в трифазних мережах має найбільше поширення?

5. Як вмикаються ватметри в трипровідне вимірювальне коло трифазного змінного струму під час вимірювання потужності методом двох ватметрів?

6. Як виконати зєднання трикутником споживачів трифазного струму?

7. Яку систему трифазного кола називають симетричною? За яких умов настає і за якими ознаками констатується симетричне навантаження фаз? Як можна записати умови симетрії?

8. Чому дорівнює співвідношення між лінійним і фазним струмом за симетричного навантаження фаз?

9. Скільки необхідно ватметрів для вимірювання активної потужності трифазного кола за симетричного навантаження його фаз? Яка схема приєднання їх у коло?

10. За якими формулами можна розрахувати активну потужність кола та однієї фази за симетричного навантаження фаз і відомих показах двох ватметрів?

11. Як впливає несиметричне навантаження на лінійні струми мережі?

12. Як визначають активну потужність трифазного кола за несиметричного навантаження фаз? Чи придатна у цьому випадку схема двох ватметрів?

13. Як зміняться напруги на фазах споживачів у разі обриву одного з лінійних проводів?

Література: 17, 4.5–4.10; 13, 4.1–4.4, 4.7; 12, 5.1,5.2, 5.4 – 5.6; 8, 3.1, 3.3–3.8.

Література

1. Бартновский А.Л. Электрические измерения. Лабораторный практикум. – К.: Вища шк., 1974. – 216 с.

2. Величко О.М., Коцюба А.М., Новиков В.М. Основи метрології та метрологічна діяльність: Навч. посібник. – К.: 2000. – 228 с.

3. Данилов И.А., Иванов П.М. Общая электротехника с основами электроники. – М.: Высш. шк. 1989. – 752 с.

4. ДСТУ 2681 – 94 Метрологія. Терміни та визначення. Видання офіційне: Затв. наказом Держстандарту України № 189 від 26 лип. 1994 р. – Київ, 1994. – 68 с.

5. ЕСКД Обозначения условные графические в схемах. ГОСТ 2.721–74–ГОСТ 2.758–81. Изд. офиц. – М.: Гос. комитет СССР по стандартам, 1985. – 544 с.

6. Іванов А.О. Лабораторні роботи з електротехніки.–К.; Вища шк., 1970. – 330 с.

7. Измерение электрических и неэлектрических величин: Учеб.пособие для вузов / Н.Н. Евтихием, Я.А. Купершмидт, В.Ф. Папуловский, В.Н. Скугоров. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 352 с.

8. Касаткин А.С., Немцов М.В. Электротехника. – М.: Энергия, 1983. –440с.

9. Касаткин А.С. Основы електротехники: Учеб. пособие. – М.: Высш. шк., 1982. – 288 с.

10. Китаев В.Е. Электротехника с основами промышленной электроники: Учебник. – М.: Высш. шк., 1985. – 224 с.

11. Кузнецов М.И. Основы электротехники: Учеб. пособие. – М.: Высш. шк., 1985. – 368 с.

12. Малинівський С.М. Загальна електротехніка: Підручник. – Л.: Бескид Біт, 2003. – 640 с.

13. Общая електротехника: Учеб. пособие / Под ред. А.Т. Блажкина. – Л.: Энергоатомиздат,1986. – 592 с.

14. Паначевний Б.І., Свергун Ю.Ф. Загальна електротехніка: теорія і практика: Підручник. – К.: Каравела, 2004. – 440 с.

15. Панев Б.И. Электрические измерения: Справочник (в вопросах и ответах). – М.: Агропромиздат, 1987. – 224 с.

16. Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок. ДНАОП 0.00–1.32–01. – К.: Укрархбудінформ, 2001. – 121 с.

17. Трегуб А.П. Электротехника: Учеб. пособие / Под ред. Э.В. Кузнецова. – К.: Вища шк., 1987. – 600 с.

18. Чекалин Н.А., Полухина Г.Н., Чекалина С.А. Охрана труда в електрохозяйствах промышленных предприятий: Учебник для техникумов. – М.: Энергоатомиздат, 1990. – 256 с.

19. Штепан Ф. Устройства защитного отключения, управляемые дифференциальным током. – Прага, 2000. – 90 с.

Додатки

Таблиця Д.1