3. Підготовка до виконання роботи

3.1. Ознайомтесь з розміщенням на панелі лабораторного столу затискачів активного навантаження та вимикача QF джерела напруги. Переконайтесь, що приєднувальні затискачі знаходяться в робочому стані, і запам’ятайте положення «Ввімкнено» та «Вимкнено» на перемикачах SA1 – SA6 і вимикачі QF.

3.2. Виберіть необхідні для дослідів прилади та пристрої і встановіть їх відповідність вимогам, вказаним в описі установки.

3.3 Запишіть у таблицю приладів їхні технічні дані (див. Загальні положення, табл.2). Зверніть увагу, що переносні стрілочні електровимірювальні прилади мають, як правило, декілька меж вимірювання й їхні шкали проградуйовані у поділках. У такому разі по шкалі визначають не значення вимірюваної величини, а кількість поділок, пропорційних вимірюваній величині. Тому для визначення абсолютної величини вимірюваного параметра необхідно фактичну кількість поділок помножити на ціну однієї поділки.

3.4. Ціна поділки шкали аналогового вимірювального приладу, якою є різниця значень вимірюваної величини, що відповідає двом сусіднім поділкам шкали, визначається як відношення номінального значення вимірюваного параметра (вибрана верхня межа вимірювання) до загальної кількості поділок шкали N. Для уніфікованої шкали кількість поділок може бути, наприклад, 100 у амперметра, або 150 – у вольтметра і ватметра.

Враховуючи, що ватметр має дві межі виміру – за струмом і за напругою, ціну поділки його шкали розраховують за формулою:

, (1.1)

де C_W – ціна поділки шкали ватметра, Вт/под.; U_н – номінальне значення напруги у паралельному вимірювальному колі ватметра, В; I_н – номінальне значення межі струму у послідовному вимірювальному колі ватметра, А.

3.5. При вимкненому вимикачі QF, використовуючи перемички і провідники з наконечниками, складіть схему, показану на рис.1.1, в такій послідовності. Спочатку складіть загальний ламповий реостат EL1 – EL6, для чого об’єднайте їх вхідні контакти ХТ1 – ХТ3 в один вузол, а вихідні ХТ4 – ХТ6 – в інший. Вузол ХТ4 – ХТ6 приєднайте до об’єднаних між собою клем Х₂ і Х₃ низькоомного реостата RR2, клему Х₁ якого приєднайте до клеми Х₂ потенціометра RR1. Потім до вузла контактів ХТ1 – ХТ3 приєднайте амперметр РА та ватметр РW. Приєднуючи ватметр, зверніть увагу на розміщення його генераторних (на приладі та схемі позначені зірочками) і навантажувальних (позначені: І – струмове коло; U – коло напруги) клем. Генераторні клеми – умовні початки котушок струму та напруги, з’єднайте між собою і з однією з клем вольтметра PV, яку в свою чергу сполучіть з клемою Х₁ потенціометра RR1. Іншу клему вольтметра та навантажувальну клему U ватметра приєднайте до повзунка Х₃ потенціометра RR1. Після цього приєднайте контакти Х₁ і Х₂ потенціометра до двох фаз, наприклад, фаз А і С, вимикача QF.

3.6. Перевірте, чи розміщені на нульовій відмітці шкал стрілки приладів. У разі потреби відрегулюйте коректором їх встановлення на нуль.

3.7. Встановіть повзунок Х₃ потенціометра у положення, яке відповідає нульовому значенню напруги у паралельному вимірювальному колі ватметра (за схемою – біля клеми Х₁).

3.8. Перевірте зібрану схему та її готовність до вимірювань, вимкніть перемикачі SA1 – SA6, виставте необхідні межі вимірювання приладів.