3. Вказівки до оформлення звітів лабораторних робіт

Звіт про лабораторну роботу подається у вигляді протоколу, зміст І вимоги до його оформлення такі:

3.1. Протоколи всіх лабораторних робіт записують у загальний зошит з єдиною титульною сторінкою, на якій вказують: повні назви міністерства, університету та кафедри, курс, групу, факультет, прізвище, ім’я та по батькові виконавця (студента), а також прізвище та ініціали керівника занять.

3.2. Кожний протокол починається з нової сторінки (права сторінка зошита). Після назви роботи записують технічну характеристику досліджуваного обладнання (машини, апарата і т.ін.). Для цього при підготовці протоколу необхідно залишити місце (4 – 5 см по висоті сторінки протоколу).

3.3. Далі записують мету і порядок виконання роботи (стисло). Після цього, використовуючи стандартні умовні позначення (дод. 1) елементів електричного кола, креслять дослідну принципову схему. Креслення виконують олівцем, чорною або синьою пастою на сторінках зошита, окремих аркушах або міліметровому папері. На схемах наносять тільки інформацію, потрібну для розуміння та аналізу роботи кола (прийняті напрями дії струмів і напруг, позначення приладів, опорів тощо).

3.4. Протокол кожної лабораторної роботи повинен містити перелік електровимірювальних приладів із зазначенням їхніх технічних даних і використаних (підкреслюються) меж вимірювання. Форма та приклад оформлення переліку електровимірювальних приладів наведено в табл.2.

Таблиця 2

Характеристика електровимірювальних приладів

Назва приладу	Марка	Система	Клас точності	Межа вимірювання	Ціна поділки	Заводський номер
Вольтметр	Э545	Електромагнітна	0,5	0-150-300	2 В/под.
Амперметр	Э519	Електромагнітна	0,5	0-2,5-5	0,025 А/под.
Ватметр	Д535	Електродинамічна	0,2	0-75-150-300 В 0-2,5-5 А	5 Вт/под.

3.5. Результати спостереження зводяться в таблиці, форма яких відповідає умовам виконуваної лабораторної роботи. У складанні таблиць слід дотримуватись таких вимог:

таблиця повинна мати заголовок, що розкриває її або вказує на дослід, до якого належать наведені дані. Заголовок пишуть посередині рядка під словом «Таблиця», яке в свою чергу пишуть у кінці попереднього рядка. Заголовок не підкреслюють і крапку в кінці назви не ставлять;

таблиця складається з боковика та стовпців. Заголовок боковика і заголовки стовпців починають з великої літери. Підзаголовки стовпців починають з малої літери, якщо вони становлять одне ціле із заголовком, або з великої, якщо вони самостійні. Поділ заголовків таблиці по діагоналі не допускається. Стовпець «№ пор.» вводити в склад таблиці не потрібно. Висота рядків таблиці повинна бути не менше як 8 мм. Розміщувати таблицю бажано вздовж довгої сторони аркуша або на двох суміжних сторінках. Назву параметра у підзаголовках таблиці можна замінити його умовним позначенням згідно із системою СI (дод. 2 і 3). Якщо величина параметра наводиться в нестандартних одиницях виміру, наприклад в поділках (под), то в таблиці необхідно також передбачити графу подання виміряної величини в загальноприйнятих одиницях. При цьому у заголовку стовпчика передбачається графа, в якій вказується величина коефіцієнта перерахунку та одиниця його виміру. Кожній таблиці надається порядковий номер у межах розділу.

3.6. Результати математичної обробки дослідних даних подають у вигляді таблиць, графіків, діаграм тощо.

3.6.1. Таблиці результатів оформляють з дотриманням вимог, викладених у п.3.5. При цьому у заголовках граф таблиці розрахунків, яку доцільно сумістити з таблицею дослідних даних, можна записувати формули, що використовуються для обчислення шуканих величин. У кожній графі повинна бути вказана також відповідна одиниця виміру. За складних обчислень в окремих графах подаються проміжні величини, необхідні для одержання кінцевого результату. Результати обчислень подають з дотриманням правил заокруглення з точністю до трьох значущих цифр після коми. У разі потреби для запису результатів обчислень використовують кратний множник 10ⁿ, де n – будь-яке ціле число, менше нуля і більше одиниці. Наприклад, активну провідність величиною 0,000252 См записують як 0,25210^-3 См. При цьому множник виносять у заголовок відповідної графи, де вказують також одиницю виміру величини, наприклад: g∙10³, См.

3.6.2. Графічні матеріали оформляють так. На кожному графіку (діаграмі), що відображають одержані результати, слід зазначити назву досліду. Якщо це результати однорідних спостережень, зроблених за однакових умов, то ставлять загальний напис, а самі криві повинні відрізнятися одна від одної різними позначеннями нанесених точок.

На осях координат проставляють:

масштаб осі (проставляються цифри вздовж кожної осі, наприклад: 1∙10ⁿ; 2∙10ⁿ; 5∙10ⁿ, де n – будь-яке ціле число, крім 0 і 1);

найменування нанесених величин (пишуть уздовж осей із зовнішнього боку, причому уздовж осі ординат знизу догори);

одиницю виміру нанесеної величини, наприклад, Р, Вт.

Ніякі інші цифри і написи, крім зазначених, на осях координат не допускаються. Усі точки, отримані під час досліду, варто наносити на діаграму особливими чітко позначеними значками (крапки, кружки, хрестики тощо). Через нанесені точки проводять плавні криві, що мають пройти через якнайбільшу кількість точок, але не на шкоду плавності. Не допускаються перегини кривої через одну точку. Векторні діаграми креслять у вибраному масштабі, зручному для переведення вектора у фізичну величину, наприклад: М_U= 1В/мм; М_І=0,1 А/мм і т.д. Для підвищення наочності векторних діаграм вектори, що збігаються за напрямком, показують трохи рознесеними паралельними лініями з відповідним позначенням.

3.6.3. Необхідні пояснення до роботи та критичне оцінювання одержаних результатів наводять в кінці звіту як особисті висновки до роботи.

Висновки подають у довільній формі і в них бажано відобразити зіставлення одержаних дослідних даних один з одним або з теоретичними положеннями, а також відмітити фізичну суть досліджуваних явищ, якісні та кількісні характеристики, особливості роботи електротехнічного устаткування тощо. Не варто у висновках констатувати шляхи досягнення мети роботи.

3.6.4. До протоколів лабораторних робіт, обробка результатів яких проведена з використанням комп’ютерних програм, додають алгоритм розрахунку, програму та результати обчислень у вигляді таблиць, графіків і діаграм.

3.7. Зданий звіт з відміткою одержаних балів, підписаний викладачем, зберігається у студента до кінця змістовного модуля. Після зарахування модуля звіти здають викладачеві.

3.8. Допускається подання протоколів лабораторних робіт на окремих аркушах, оформлених з дотриманням вищезазначених вимог.

Література: 1, 2, 4, 5, 6, 16.

Лабораторна робота № 1