- •Інструктивно-методичні рекомендації до лабораторних робіт з курсу «Фізіологія людини і тварин»
- •6.010201Фізичне виховання*
- •6.030103 Практична психологія*
- •Передмова
- •Заняття №1. Фізіологія збудливих тканин
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Хід роботи
- •- Джерело електричного струму; 2 - ключ; 3 – первинна котушка;
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •Заняття №2. Фізіологія збудження
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи
- •Заняття № 3.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •1. Заведення пінцета під корінці крижового відділу
- •Лабораторна робота №3
- •Заняття № 4.Фізіологія м’язів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 5.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 6. Фізіологія нервової тканини.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 7. Фізіологія нервової тканини
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 8. Фізіологія цнс.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 9. Фізіологія сенсорних систем
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Заняття № 10. Фізіологія зорової сенсорної системи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 4.
- •Лабораторна робота № 5.
- •Хід роботи
- •Заняття № 11. Фізіологія слухового аналізатора
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи
- •Заняття № 12. Фізіологія ендокринних залоз
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 13. Фізіологія крові
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Лабораторна робота №2.
- •Лабораторна робота №3.
- •Хід роботи
- •Заняття № 14. Фізіологія крові
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Заняття № 15. Фізіологія серця
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Лабораторна робота №2.
- •Лабораторна робота №3 (ознайомлення).
- •При аналізі екг визначається :
- •Проводиться вимірювання тривалості та величини окремих елементів екг.
- •Заняття № 17. Фізіологія кровоносних судин
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 4.
- •Заняття № 18. Регуляція роботи серцево-судинної системи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Хід роботи Крок 1. Знерухомлюють жабу шляхом руйнування головного та спинного мозку.
- •Язикоглотковий нерв; 2 - вагосимпатичний нерв; 3 - гортаний нерв; 4 - під’язиковий нерв; 5 - сонна артерія.
- •Заняття № 19. Фізіологія дихання.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3
- •Лабораторна робота № 4.
- •Лабораторна робота № 5.
- •Заняття № 20. Фізологія травлення.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заповнити таблицю:
- •Лабораторна робота № 1
- •Завдання 4. Робота з демо – програмою: Дослід №1. Субстратна специфічність амілази слини.
- •Лабораторна робота № 2
- •Завдання 1. Дослідження ферментативних властивостей шлункового соку.
- •Заняття № 21. Фізологія травлення.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 22. Фізіологія виділення.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 23. Фізіологія обміну речовин і енергії. Теплоутворення
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1
- •Лабораторна робота № 2.
- •Лабораторна робота № 3. (Ознайомлення)
- •Лабораторна робота № 4
- •Додатки
- •Основні фізіологічні константи людини
- •Серцево-судинна система
- •Система органів дихання
- •Травлення
- •Система виділення
- •Обмін речовин та витрати енергіі
- •Список рекомендованої літератури
Заняття № 10. Фізіологія зорової сенсорної системи
Тема:Фізіологія зорової сенсорної системи
Мета: Ознайомитися з фізіологічними особливостями зорової сенсорної системи.
Теоретичні питання:
Будова ока.
Будова сітківки. Фоторецептори, їхня мікроструктура
Провідні шляхи і центральний відділ зорового аналізатора.
Механізми, що лежать в основі фоторецепції.
Побудова зображення на сітківці.
оптичні середовища ока;
Акомодація, її механізм;
Рефракція ока і її збудження: короткозорість, далекозорість, астигматизм, сферична і хроматична аберація;
реакції зіниці.
6. Зорове сприйняття:
гострота зору;
поле зору;
бінокулярний зір.
7. Теорії та аномалії кольорового зору.
Завдання для самостійної роботи
Теоретичні питання для самостійного вивчення :
Явища адаптації в зоровому аналізаторі, її периферичні і коркові механізми.
Розходження функції паличок і колбочок.
Дати визначення поняттям: оптичний апарат ока, акомодація, рефракція, сферична і хроматична аберація, сітківка, центральна ямка, сліпа пляма, палички, колбочки, фотохімічні процеси, зорові пігменти, гострота зору, поле зору, дальтонізм, астигматизм, короткозорість, далекозорість, бінокулярний зір.
Творчо-фахові завдання:
Якщо розміри колбочок були б в декілька раз більше, ніж є, як би змінилася гострота зору?
Який фізіологічний механізм лежить у основі висловлювання: « Вночі всі кішки сірі»?
При надавлюванні піддослідному на відкриті очі у нього виникає відчуття подвоювання предметів. Чи не має у нього якоїсь патології?
Вночі водії мусять використовувати дальнє світло фар. Чому в цьому випадку риск аварій тільки зростає?
Які кольороаномалії ви знаєте? Поясніть їх механізми?
Теми для повідомлень:
Теорії та аномалії кольорового зору.
Чому виникають зорові ілюзії?
Лабораторна робота № 1.
Тема: Зоровий аналізатор. Визначення гостроти та поля зору.
Мета: Навчитись визначати гостроту та поле зору різних кольорів у людини.
Прилади та матеріали: таблиці Головіна і Сивцева, указка, периметр Форстера, білі та кольорові кружки до нього, лінійка.
Об’єкт дослідження: людина.
Хід роботи
Завдання 1. Визначення гостроти зору.
Для визначення гостроти зору використовують таблицю Сивцева (або таблицю Головіна), яка складена із 12 рядків літер різної величини. При нормальному зорі перший рядок чітко видно з відстані 50 м, а 10-й - з 5 м. В таблиці зліва вказана відстань, з якої повинен читатись кожний рядок. При такій відстані лінії, проведені від країв штрихів (що утворюють літери) до вузлової точки ока, утворюють кут в 1°.
Крок 1. Визначити гостроту зору для правого та лівого ока. Піддослідного розміщують на відстані 5 м до таблиці Сивцева. Дослідження проводять роздільно для кожного ока (друге око повинне бути закрите). Експериментатор у випадковому порядку вказує на літери в таблиці Сивцева, які піддослідний називає вголос.
Результати: Гостроту зору виражають відношенням відстані, з якої розрізняються літери, до тієї відстані, з якої вони повинні розрізнятися. Ряд найменших правильно названих літер використовують для обчислення гостроти зору за формулою;
V = d/D
V – гострота зору;
d – відстань між досліджуваним і таблицею;
D – відстань, на якій даний ряд літер розпізнається нормальним оком під кутом зору 10.
Наприклад, якщо піддослідний з відстані 5 м розрізняє літери 10-го рядка, то гострота зору дорівнює 5/5=1. (Це нормальна гострота зору). Якщо з тієї ж відстані піддослідний розрізняє літери тільки першого рядка, то гострота його зору дорівнює 5/50=0,1. Гострота зору вказана з правого боку таблиці (V).
Порівняти гостроту зору для правого та лівого ока, а також для двох очей одночасно (бінокулярний зір).
Праве око V =
Ліве око V =
Бінокулярний зір V =
Завдання 2. Периметрія (визначення поля зору).
Крок 1. Знайомляться з будовою периметра Форстера (рис.12.)
Крок 2. Визначення поля зору. Для цього розміщують піддослідного спиною до світла. Одне око закривають, а підборіддя встановлюють на підставку так, шоб досліджуване око знаходилося над вирізом вертикальної пластинки, до якої піддослідний притуляється щокою.
Піддослідний повинен бачити відображення своєї зіниці в дзеркальці, закріпленому в середині дуги периметра.
Рис. 12. Периметр Форстера: 1 - підставка; 2 - дзеркальце; 3 - дуга периметра з поділками на градуси; 4- марка
Крок 3. Встановлюють дугу периметра вертикально. Переміщують по дузі периметра білий об'єкт вниз - від периферії до центру, до того часу, доки піддослідний не помітить його. Відмічають число градусів на шкалі та перевіряють отриманий результат, повторивши дослідження.
Крок 4. Проводять те ж дослідження, ведучи об'єкт по нижній частині дуги периметра від периферії до центру (рис .13).
Крок 5. Аналогічні визначення проводять, розташувавши дугу периметра по горизонталі під кутами: 0°, 30°, 60°, 90°, 120°, 150°, 180°, 210°, 240°, 270°, 300°, 330°, 360°. Повторюють дослід:
З кольоровими об'єктами; жовта, зелена, червона, синя фішки
Після того, як заплющили очі на 10 – 15 хвилин.
Р ис.13. Поля зору для правого та лівого ока.
Замалювати свої поля зору чорним олівцем для білого кольору і відповідними кольорами для інших. Порівняти отримані багатокутники (межі поля зору піддослідного) із стандартними (на таблиці) і поля зору для різних кольорів між собою.
Завдання 3. Спостереження боротьби полей зору.
К рок 1. Коли на однакові ділянки сітківки правого та лівого ока потрапляють різні зображення, людина бачить тільки одне з них. При цьому можна виявити боротьбу полей зору. Якщо, дивлячись обома очима на два по різному розлінованих квадрати, знижувати акомодацію або зміщати одне з очних яблук, то фігури обох квадратів почнуть зближатися до повного накладення одне на одного. Хоча зображення опиняться на ідентичних ділянках сітківки, зливання не відбудеться, а будуть з’являтися то лінії одного квадрату, то іншого (рис.14).
А Б
Рис.14. Боротьба полей зору.
А – малюнок для виявлення ефекту боротьби полей зору;
Б –ефект боротьби полей зору.
Питання для висновків:
Будова зорового аналізатора.
Що таке центральний та периферичний зір.
Чому гострота зору менша на периферії сітківки ока?
Що таке поле зору та як його визначають?
Чому виникає близорукість та далекозорість?
Висновки: