- •Інструктивно-методичні рекомендації до лабораторних робіт з курсу «Фізіологія людини і тварин»
- •6.010201Фізичне виховання*
- •6.030103 Практична психологія*
- •Передмова
- •Заняття №1. Фізіологія збудливих тканин
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Хід роботи
- •- Джерело електричного струму; 2 - ключ; 3 – первинна котушка;
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •Заняття №2. Фізіологія збудження
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи
- •Заняття № 3.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •1. Заведення пінцета під корінці крижового відділу
- •Лабораторна робота №3
- •Заняття № 4.Фізіологія м’язів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 5.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 6. Фізіологія нервової тканини.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 7. Фізіологія нервової тканини
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 8. Фізіологія цнс.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 9. Фізіологія сенсорних систем
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Заняття № 10. Фізіологія зорової сенсорної системи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 4.
- •Лабораторна робота № 5.
- •Хід роботи
- •Заняття № 11. Фізіологія слухового аналізатора
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи
- •Заняття № 12. Фізіологія ендокринних залоз
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 13. Фізіологія крові
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Лабораторна робота №2.
- •Лабораторна робота №3.
- •Хід роботи
- •Заняття № 14. Фізіологія крові
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Заняття № 15. Фізіологія серця
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Лабораторна робота №2.
- •Лабораторна робота №3 (ознайомлення).
- •При аналізі екг визначається :
- •Проводиться вимірювання тривалості та величини окремих елементів екг.
- •Заняття № 17. Фізіологія кровоносних судин
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 4.
- •Заняття № 18. Регуляція роботи серцево-судинної системи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Хід роботи Крок 1. Знерухомлюють жабу шляхом руйнування головного та спинного мозку.
- •Язикоглотковий нерв; 2 - вагосимпатичний нерв; 3 - гортаний нерв; 4 - під’язиковий нерв; 5 - сонна артерія.
- •Заняття № 19. Фізіологія дихання.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3
- •Лабораторна робота № 4.
- •Лабораторна робота № 5.
- •Заняття № 20. Фізологія травлення.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заповнити таблицю:
- •Лабораторна робота № 1
- •Завдання 4. Робота з демо – програмою: Дослід №1. Субстратна специфічність амілази слини.
- •Лабораторна робота № 2
- •Завдання 1. Дослідження ферментативних властивостей шлункового соку.
- •Заняття № 21. Фізологія травлення.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 22. Фізіологія виділення.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 23. Фізіологія обміну речовин і енергії. Теплоутворення
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1
- •Лабораторна робота № 2.
- •Лабораторна робота № 3. (Ознайомлення)
- •Лабораторна робота № 4
- •Додатки
- •Основні фізіологічні константи людини
- •Серцево-судинна система
- •Система органів дихання
- •Травлення
- •Система виділення
- •Обмін речовин та витрати енергіі
- •Список рекомендованої літератури
Лабораторна робота №1
Тема: Залежність амплітуди скорочення м'язів від сили поодиноких подразнень
Мета: Переконатись у залежності амплітуди скорочення м'яза від сили подразнення.
Обладнання: установка для подразнення індукційним струмом, препарувальний набір, препарувальна ванночка, скляні гачки кімограф, міограф, штатив, нервово-м'язовий препарат жаби, розчин Рінгера, чашка Петрі.
Хід роботи
Крок 1. Скласти схему для подразнення поодинокими індукційними ударами (рис. 4).
Крок 2. Приготувати НМП.
Крок 3. Стегнову кістку закріпити у затискачі електродів, які зафіксовані у штативі і приєднані до клем вторинної котушки або до виходу електростимулятора. Сідничний нерв накласти на електроди. До ахіллового сухожилка прив'язати нитку, другий кінець якої сполучити з важелем міографа. Важіль необхідно встановити у горизонтальному положенні і відрегулювати так, щоб реєструюче перо записувало на закопченій поверхні барабана кімографа горизонтальну лінію (рис. 5).
Рис. 5. Установка для вивчення залежності амплітуди скорочення м'яза від сили подразнення:
- кімограф; 2 - міограф; 3 - електроди
Крок 4. Вторинну котушку індукційного приладу спочатку максимально віддалити від котушки первинного кола індуктора. Вмикаючи і вимикаючи ключем електричний струм, повільно наблизити вторинну котушку індуктора до первинної. При певному віддаленні котушок виникне ледве помітне скорочення м'язів при вимикальних ударах електричного струму. Це і є поріг подразнення. Поступово збільшуючи силу подразнення, присуваючи вторинну котушку до первинної на 3-4 мм, і записати скорочення м'яза на барабані кімографа, щоразу зміщуючи його на 0,5 см. Після кожного подразнення давати м'язові відпочити 1-2 хв. У процесі виконання роботи слідкувати, щоб м'яз не підсихав.
Крок 5. Переконатись у тому, що амплітуда скорочень м'яза пропорційно зростає. В подальшому настає момент, коли збільшення амплітуди подразнюючого струму не призводить до збільшення амплітуди скорочень м'яза (максимальне скорочення). Збільшуючи силу подразнюючого струму, знайти силу подразника, яка викликає зменшення амплітуди скорочення м'яза (песимальне скорочення).
Крок 6. Зробити те ж саме при прямому подразненні м'яза.
У результатах замалювати міограму, позначивши допорогові, порогові, і надпорогові (субмаксимальні, максимальні, надмаксимальні), оптимальні і песимальні скорочення м'яза.
Питання для висновку:
Який закон подразнення ілюструє даний дослід?
Як збільшення сили подразника, змінюється амплітуда скорочень м’яза?
Що таке оптимум скорочення м’яза?
Як називається явище зменшення амплітуди скорочень м’яза при збільшенні сили подразника?
Висновок:
Лабораторна робота №2
Тема: Спостереження біоелектричних явищ
Мета: Ознайомитись з дослідами, на основі яких було відкрито біоелектричні явища.
Обладнання: установка для подразнення індукційним струмом, препарувальний набір, препарувальна ванночка, гальванічний пінцет, скляний гачок, розчин Рінгера, чашка Петрі, жаба (3).