- •Інструктивно-методичні рекомендації до лабораторних робіт з курсу «Фізіологія людини і тварин»
- •6.010201Фізичне виховання*
- •6.030103 Практична психологія*
- •Передмова
- •Заняття №1. Фізіологія збудливих тканин
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Хід роботи
- •- Джерело електричного струму; 2 - ключ; 3 – первинна котушка;
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •Заняття №2. Фізіологія збудження
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи
- •Заняття № 3.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2
- •Хід роботи
- •1. Заведення пінцета під корінці крижового відділу
- •Лабораторна робота №3
- •Заняття № 4.Фізіологія м’язів
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 5.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 6. Фізіологія нервової тканини.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 7. Фізіологія нервової тканини
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 8. Фізіологія цнс.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 9. Фізіологія сенсорних систем
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Заняття № 10. Фізіологія зорової сенсорної системи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 4.
- •Лабораторна робота № 5.
- •Хід роботи
- •Заняття № 11. Фізіологія слухового аналізатора
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи
- •Заняття № 12. Фізіологія ендокринних залоз
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота №1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 13. Фізіологія крові
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Лабораторна робота №2.
- •Лабораторна робота №3.
- •Хід роботи
- •Заняття № 14. Фізіологія крові
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Заняття № 15. Фізіологія серця
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Лабораторна робота №2.
- •Лабораторна робота №3 (ознайомлення).
- •При аналізі екг визначається :
- •Проводиться вимірювання тривалості та величини окремих елементів екг.
- •Заняття № 17. Фізіологія кровоносних судин
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 4.
- •Заняття № 18. Регуляція роботи серцево-судинної системи
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Хід роботи Крок 1. Знерухомлюють жабу шляхом руйнування головного та спинного мозку.
- •Язикоглотковий нерв; 2 - вагосимпатичний нерв; 3 - гортаний нерв; 4 - під’язиковий нерв; 5 - сонна артерія.
- •Заняття № 19. Фізіологія дихання.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3
- •Лабораторна робота № 4.
- •Лабораторна робота № 5.
- •Заняття № 20. Фізологія травлення.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Заповнити таблицю:
- •Лабораторна робота № 1
- •Завдання 4. Робота з демо – програмою: Дослід №1. Субстратна специфічність амілази слини.
- •Лабораторна робота № 2
- •Завдання 1. Дослідження ферментативних властивостей шлункового соку.
- •Заняття № 21. Фізологія травлення.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2.
- •Хід роботи
- •Заняття № 22. Фізіологія виділення.
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1.
- •Хід роботи
- •Заняття № 23. Фізіологія обміну речовин і енергії. Теплоутворення
- •Завдання для самостійної роботи
- •Лабораторна робота № 1
- •Лабораторна робота № 2.
- •Лабораторна робота № 3. (Ознайомлення)
- •Лабораторна робота № 4
- •Додатки
- •Основні фізіологічні константи людини
- •Серцево-судинна система
- •Система органів дихання
- •Травлення
- •Система виділення
- •Обмін речовин та витрати енергіі
- •Список рекомендованої літератури
Заняття № 4.Фізіологія м’язів
Тема:Фізіологія м’язів.
Мета: Ознайомитись з фізіологічними властивостями та особливостями м’язової тканини.
Теоретичні питання:
Фізіологічна характеристика м’язової тканини та її властивості.
Функції м’язової тканини. Класифікація м’язових волокон.
Фізіологічна характеристика м’язового волокна поперечносмугастих м’язів.
Сарколема і саркоплазма;
Міофібрили та їх функціональні одиниці (саркомери);
Актинові та міозинові філаменти;
Механізм м’язового скорочення.
Енергетика м’язового скорочення.
Завдання для самостійної роботи
Теоретичні питання для самостійного вивчення :
Фізіологічна характеристика малих і великих рухових одиниць.
Типи м’язових волокон (білі, червоні, швидкоскоротливі та повільноскоротливі)
Дати визначення поняттям: міоцит, міоглобін, сарколема, саркоплазма, саркоплазматичний ретикулум, м’язове волокно, міофібрила, мікрофіламент, актин, міозин, саркомер, теорія ковзання філаментів, рухова одиниця.
Творчо-фахові завдання:
Чому після тривалого переходу з вантажем за плечима туристи відчувають різкий біль у шиї?
Чому у фізично тренованих людей не виникає болю в м'язах після тривалого фізичного навантаження?
Яка людина швидше стомиться: та, що протягом тривалого часу стоїть на місці, чи та, що протягом цього ж часу ходить? Поясніть, чому?
В стані спокою до м’яза підвели груз. Як при цьому змінеться ширина Н – зони саркомера?
При перев’язці рухового нерва, м’яз який він іннервував, атрофується. Чим можна це пояснити?
Теми для повідомлень:
Гіперплазія і дисплазія м’язових волокон.
Взаємодія м’язів-агоністів, м’язів-антогоністів і м’язів-синергістів.
Лабораторна робота № 1.
Тема: Функціональні особливості м’язової тканини
Мета: Вивчити функціональні особливості м’язів, такі як: поодиноке та тетанічне скорочення, лабільність та втома м’язів
Обладнання: набір для препарування, міограф, кімограф, установка для подразнення індукційним струмом, метроном, штатив з тримачами, нитки, фіз. розчин.
Об’єкт дослідження: жаба.
Хід роботи
Завдання 1. Поодиноке та тетанічне скорочення м’яза.
Крок 1. Готують нервово-м'язовий препарат і закріплюють його в штативі, з'єднують з міографом і кладуть нерв на електроди.
Крок 2. Включають стимулятор і визначають порогову силу подразнюючого струму поодинокими стимулами, досягають максимальних скорочень м'яза, збільшуючи силу струму. Записати декілька поодиноких скорочень м'яза.
Крок 3. Поступово збільшують частоту подачі подразнюючих імпульсів (5,10,20,30 Гц) до величини, коли кожний послідуючий імпульс надходить до м'яза у фазу початку розслаблення - реєструють зубчатий тетанус.
Плавно збільшують частоту стимуляції (100,200,300,400 Гц) і реєструють гладенький тетанус. Відмітити оптимум і песимум частоти подразнення для м’яза (рис.8).
Результати:
Р ис.8. Міограма литкового м’яза жаби
- поодинокі скорочення; 2-4 – зубчастий тетанус; 5 – гладкий тетанус.
Завдання 2. Спостереження оптимума та песимума частоти подразнення.
Крок 1. Нервово-м’язовий препарат закріпити в штативі. При частоті подразнення 20 імп/с підберіть амплітуду, що викликає оптимум скорочення.
Крок 2. Спостерігайте скорочення м’яза, записуючи на кімографі, як тільки скорочення досягне максимуму, збільшить частоту подразнення в 10 разів (200 імп/с). Відразу ж починається песимальне гальмування і відповідно реакція зменшиться амплітуда скорочень. В момент значного зниження відповіді, поверніться до початкової частоти подразнення – спостерігається покращення відповіді, практично до оптимуму (рис.9).
Р ис. 9. Оптимум та песимум частоти подразнень
20 – оптимальна частота подразнень;
200 – песимальна частота подразнень.
Завдання 3. Визначення лабільності м’яза та його втоми.
Крок 1. Нервово-м’язовий препарат тривалий час подразнюють з частотою 40-50 імп/с.
Крок 2. Записуючи криву скорочення на кімографі спостерігаємо зменшення амплітуди та появу контрактур (неповного розслаблення м’яза після кожного скорочення). Крива з розвитком втоми все більше відрізняється від вихідного рівня. Після повної втоми м’яз перестає скорочуватись(рис.10).
Р ис. 10. Крива втоми м’яза.
Питання для висновків:
Назвіть фази поодинокого скорочення м’яза.
Поясніть, чому м’яз скорочуються більше при гладкому тетанусі, ніж при зубчастому?
Чому висота тетанусу залежить від інтервалу подразнень?
Поясніть механізм оптимуму та песимуму м’яза.
Які фізіологічні зміни виникають у втомленому м’язі?
Висновоки:
Робота з демо- програмою:
Дослід 1. Скорочення скелетних м’язів в результаті дії кількох стимулів.
Висновок: