- •Конспект лекцій
- •1.2.1. Санітарно-гігієнічне нормування
- •1.2.3. Науково технічне нормування
- •Список рекомендованої літератури
- •Гдк (мг·м-3) деяких шкідливих речовин у повітрі населених пунктів
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для рослин
- •Список рекомендованої літератури
- •Фізичне забруднення
- •Хімічне забруднення
- •Біологічне забруднення
- •Теплове забруднення
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-питного водокористування
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водойм рибогосподарського призначення
- •3.4.1. Метод інтегральної оцінки якості води
- •3.4.2. Метод сумарного ефекту оцінки якості води
- •Список рекомендованої літератури
- •План лекції
- •4.1. Грунти. Роль грунтів у біосфері
- •Значення гдк хімічних речовин в грунті
- •Показники санітарного стану грунтів населених пунктів та сільськогосподарських угідь
- •Нормативи оцінок пестицидного забруднення грунтів
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 5. Нормування якості продуктів харчування
- •Максимально допустимі рівні нітратів у плодоовочевій продукції
- •Санітарна оцінка продуктів тваринництва
- •Санітарна оцінка м’яса
- •Гранично допустимі концентрації важких металів у харчових продуктах, мг·кг-1
- •Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію–137 та стронцію–90 у харчових продуктах та питній воді (Бк·кг-1, Бк·л-1)
- •Список рекомендованої літератури
- •Список рекомендованої літератури
- •Значення коефіцієнта q для різних видів випромінювання
- •Значення коефіцієнтів wт для різних органів і тканин організму людини
- •Дозові межі опромінювання, мЗврік-1
- •Запитання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •8.1.1. Основні параметри шуму
- •8.1.2. Шумове забруднення довкілля
- •Рівні шуму від різних джерел
- •8.1.3. Технічне та гігієнічне нормування шуму
- •Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні шуму та еквівалентні рівні шуму
- •Допустимі рівні інфразвуку
- •8.3. Нормування впливів ультразвукових шумів
- •Типові значення віброшвидкостей
- •Список рекомендованої літератури
- •Гранично допустимі рівні емп
- •Гранично допустимі рівні емп для населення
- •Гранично допустимі значення енергетичної експозиції
- •Список рекомендованої літератури
- •План лекції
- •Допустима тривалість безперервної роботи й регламентованих перерв протягом години
- •Допустимі рівні інтенсивності ультрафіолетових випромінювань
- •Гдр лазерного випромінювання
- •Запитання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію–137 та стронцію–90 у харчових продуктах та питній воді (Бк·кг-1, Бк·л-1)
Назва продукту |
137Cs |
90Sr |
Хліб, хлібопродукти |
20 |
5 |
Картопля |
60 |
20 |
Овочі (листяні, коренеплоди, столова зелень) |
40 |
20 |
Фрукти |
70 |
10 |
М’ясо, м’ясні продукти |
200 |
200 |
Риба, рибопродукти |
150 |
35 |
Молоко, молочні продукти |
100 |
20 |
Яйця |
6 |
2 |
Вода |
2 |
2 |
Молоко згущене й консервоване |
300 |
60 |
Молоко сухе |
500 |
100 |
Свіжі дикорослі ягоди та гриби |
500 |
50 |
Сушені дикорослі ягоди та гриби |
2500 |
250 |
Лікарські рослини |
600 |
200 |
Спеціальні продукти дитячого харчування |
40 |
5 |
Продукти, крім продуктів спеціального дитячого харчування, придатні до реалізації та вживання, якщо виконується співвідношення:
(5.1)
де: і – результати вимірювання питомої активності радіонуклідів 137Cs та 90Sr у даному харчовому продукті;
і – нормативний вміст 137Cs та 90Sr в даному харчовому продукті згідно з таблицею 6.4.
У випадку невиконання співвідношення реалізація цього продукту забороняється.
У разі виникнення радіаційних аварій можуть бути введені в установленому порядку тимчасово аварійно допустимі рівні вмісту радіонуклідів у продуктах харчування та питній воді (ТДР).
Якщо випромінювання від продуктів харчування, забруднених цезієм, перевищує рівень фону на 0,09...135 мкЗв·год-1 (10...15 мкР·год-1), що відповідає приблизно 3,7 кБк·кг-1, рекомендується відмовитися від їх споживання або обмежити споживання вдвічі порівняно зі звичайним раціоном.
Якщо випромінювання від продуктів харчування підвищить потужність дози 0,27 мкЗв·год-1 (30 мкР·год-1) над рівнем фону, то споживання повинно скласти не більше 0,25 звичайного раціону, при 0,9 мкЗв·год-1 (100 мкР·год-1) – не більше 0,1 звичайного раціону.
При попаданні радіоактивних речовин (радіонуклідів) всередину організму, людина зазнає постійного опромінювання до того часу, поки радіоактивні речовини не виведуться з організму в результаті розпаду або фізіологічного обміну. Це опромінювання дуже небезпечне, тому викликає ураження різних органів, що призводить до незворотних процесів в організмі людини. Змінюється склад найважливіших тканин живого організму (зокрема, крові, кісткового та спинного мозку), що з часом може призвести до летального наслідку.
Запитання для самоперевірки
В чому полягає принцип харчування як біологічної потреби людини?
Основні напрямки роботи запобіжного санітарного нагляду з питань гігієни харчування.
Шлях потрапляння нітратів у харчові продукти.
Яка добова норма нітратів у продуктах харчування?
Що потрібно робити з продуктами харчування, у яких вміст нітратів перевищує допустимі рівні?
Як поділяються пестициди за призначенням?
Ступінь небезпечності пестицидів для людей і тварин.
Наведіть приклади нормативних показників вмісту хлорорганічних пестицидів у продуктах харчування.
В чому полягає токсичність фосфорорганічних сполук?
В яких продуктах харчування вміст фосфатів не допускається?
З якою метою використовуються сполуки, які містять мідь?
Яка допустима добова доза міді у продуктах харчування?
Які важкі метали відносяться до першого класу небезпечності?
На які важкі метали нормується вміст їх у харчових продуктах?
Яка ГДК миш’яку в харчових продуктах?
Який норматив регламентує вміст радіонуклідів у харчових продуктах?
У яких продуктах харчування найвищі допустимі рівні вмісту 137Cs та 90Sr.